- •Цивільний захист
- •Доцент Гродзік в.С.
- •1. Роль, місце і завдання цз в державній системі безпеки і захисту населення.
- •2. Організаційна структура цз.
- •Сили цз України
- •Тема: “ надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу на вплив бжд населення україни ”
- •Нтп та його вплив на життєдіяльність населення.
- •Характер впливу руйнівних факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище.
- •3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій.
- •3.1 Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •3.1.1 Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах.
- •3.1.2 Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин(сдор)
- •3.1.3 Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
- •3.1.4 Транспортні аварії (катастрофи)
- •3.1.5 Гідродинамічні аварії
- •3.2 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.2.1 Геологічні небезпечні явища
- •3.2.2 Гідрологічні небезпечні явища
- •3.2.3 Метеорологічні небезпечні явища
- •3.2.4 Інфекційна захворюваність
- •3.3 Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •Тема 2.
- •Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •1.4. Нові види зброї
- •Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру:
- •Захисні споруди та їх класифікація, призначення і вимоги, які до них ставляться.
- •Евакуація робітників, службовців і населення
- •Основні поняття і визначення стійкості роботи огд
- •Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи промислових об’єктів;
- •Вимоги до систем постачання водою, газом і електроенергією:
- •Методика оцінки стійкості деревообробних підприємств.
- •Список використаних джерел:
3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій.
3.1 Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
Зростання масштабів господарської діяльності і чисельних великих промислових комплексів, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях – усе це збільшує імовірність виникнення техногенних аварій.
Нині в Україні, у зв’язку зі зростанням числа аварій і катастроф, стихійних лих, обстановка характеризується як дуже складна. Про це свідчать статистичні дані по Україні за останні роки.
Розглянемо можливі надзвичайні ситуації і їхні характеристики й наслідки.
3.1.1 Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об’єкти(РНО). До них відносяться атомні електростанції (АЕС), атомні теплоелектроцентралі(АТЕЦ), атомні станції теплопостачання(АСТ), підприємства по виготовленню, переробці ядерного палива і похованню радіаційних відходів, науково-дослідні і пректні організації, які працюють з ядерними установками, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту і ін.
Найбільшу небезпеку для персоналу РНО і населення, що живее поблизу, представляє радіаційна аварія.
Радіаційна аварія – аварія, пов'язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об'єкта.
Наслідки радіаційних аварій.
Наслідки радіаційних аварій обумовлені їх вражаючими факторами.
Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіаційний вплив і радіактивне забруднення. Аварії можуть починатися і супроводжуватися вибухами і пожежами.
Радіаційному впливу, піддаються люди, трарини, рослини і прилади, чутливі до випромінювань.
Радіоактивному забрудненню піддаються споруди, комунікації, технологічне устаткування, транспортні засоби, майно, матеріали і продукти, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.
3.1.2 Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин(сдор)
Хімічно небезпечним об'єктом(ХНО) вважається об'єкт господарювання при аваріях і руйнувваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, трарин і рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
До ХНО відносяться:
підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують СДРО;
підприємства по переробці нафтопродуктів;
підприємства інших галузай промисловості, які використовують СДОР;
підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;
залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР;
транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;
склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
Сильнодіючі отруйні речовини(СДОР) – це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викливати масові ураження людей.
За своїми вражаючими властивостями СДОР поділяються на такі групи:
речовини з переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);
речовини переважно загальноотруної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);
речовини задушливої і загально отруйної дії (аміак, акрилонітрил, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);
речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу – нейротропні отрути (сірковуглець, тетраетил свинець, фосфорорганічні сполуки і ін.);
речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрози та ін..);
метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.). Токсичність властивостей СДОР, яка визначається їх отруйність, що характеризується смертельною, вражаючою і граничною концентрацією.