Вимоги до систем постачання водою, газом і електроенергією:

• всі системи повинні бути закільцьовані, заглиблені у середньому на 1-2 м, продубльовані, мата перемички;

• створюється оборотне водопостачання і декілька джерел постачання, у тому числі резервних і автономних, а також запасів води на 2-3 доби, з розрахунку 10 л на людину;

• встановлюється дистанційне управління і автоматичні відключаючі пристрої, що блокують пошкоджені ділянки;

• встановлюється захист ЕМІ електроліній і електрообладнання;

• створюються резерви матеріальних і технічних засобів для аварійно- відновних робіт і проведення інших заходів, що підвищують надійність роботи КЕС.

Отже, норми проектування ІТМ ЦЗ є основою для планування і проведення заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єктів і галузей народного господарства у надзвичайних умовах.

3. Методика оцінки стійкості деревообробних підприємств.

Дослідження стійкості роботи об'єкта народного господарства полягає у всебічному вивченні умов, які можуть виникнути у надзвичайних ситуаціях, і в визначенні їх впливу на виробничу діяльність підприємства.

Метою дослідження є те, щоб виявити вразливі місця у роботі об'єкта у надзвичайних ситуаціях і опрацювати найбільш ефективні пропозиції і рекомендації, спрямовані на підвищення його стійкості. Надалі ці рекомендації включаються у план, по підвищенню стійкості роботи об'єкта, який і реалізується.

Вихідними даними для проведення розрахунків є:

• місцезнаходження об'єкта відносно центра, категорійованого міста; у якому районі (характерному стихійними лихами) розміщений об'єкт;

• очікувана потужність вибуху (потужність реактора), а у воєнний час - потужність ядерного боєзапасу і вид вибуху;

• метеоумови (середній вітер, напрямок і швидкість);

• склад і характеристика об'єкту (цеху);

• кількість сховищ і їх місткість;

• склад найбільшої працюючої зміни;

• забезпеченість засобами індивідуального захисту;

• ступінь підготовки робітників і службовців по ЦЗ;

• встановлена доза радіації.

Організація і проведення досліджень здійснюється у три етапи:

1. й етап - підготовчий;

2. й етап - оцінка стійкості об'єкта;

Ш-й етап - розробка, заходів підвищення стійкості роботи об'єкта.

На першому етапі розробляються керівні документи, визначається склад учасників дослідження і організується їх підготовка.

Основними документами для організації дослідження стійкості об'єкта є:

• наказ керівника підприємства;

• календарний план основних заходів по підготовці до проведення дослідження;

• план проведення дослідження.

Наказ директора підприємства /керівника дослідження/ розробляється на основі вказівок начальника з врахуванням особливостей конкретних умов, пов'язаних з виробничою діяльністю об'єкта. В наказі вказують:

• мету і задачі дослідження;

• час проведення робіт;

• склад учасників дослідження;

• терміни готовності звітної документації.

План проведення дослідження стійкості роботи об'єкта є основним документом, що визначає зміст роботи керівника дослідження і послідовність груп спеціалістів.

В плані вказують: тема, ціль і тривалість дослідження, склад дослідницьких груп і зміст їх роботи, порядок дослідження.

Тривалість дослідження встановлюється в залежності від об'єму робіт і підготовленості учасників, що залучені до виконання задач, і може бути у межах 2-3 місяців.

У залежності від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті можуть створюватись наступні дослідницькі групи:

• начальника відділу капітального будівництва;

• головного енергетика;

• головного механіка;

• головного технолога;

• відділу матеріально-технічного постачання.

Крім того, створюється група штабу ЦЗ об'єкту, у яку входять начальники служб оповіщення і зв'язку, протирадіаційного і протихімічного захисту, сховищ і укриттів, медична служба, охорона громадського порядку, матеріально-технічне постачання.

До дослідження можуть бути залучені кваліфіковані спеціалісти з міністерств, інститутів і науково-дослідницьких закладів.

У підготовчий період з керівниками дослідницьких груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, що складає задачу кожній групі і визначає строки проведення досліджень.

На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях.

У ході дослідження визначаються:

• умови захисту робітників і службовців;

• проводиться оцінка вразливості виробничого комплексу;

• характер можливих руйнувань від вторинних вражаючих факторів;

вивчається стійкість системи постачання і кооперативних зв'язків об'єкта

з підприємствами - постачальниками і зв'язків з споживачами;

• виявляються вразливі місця у системі управління виробництвом.

Кожна робоча група оцінює стійкість певних елементів виробничого

комплексу і проводить необхідні розрахунки.

Група начальника відділу капітального будівництва 5-10 чол. на основі аналізу характеристик і стану будинків і споруд оцінює їх стійкість до дії вражаючих факторів, намічає заходи по підвищенню стійкості, виходячи з очікуваної дії вражаючих елементів. Крім цього група досліджує і оцінює захисні властивості сховищ і укриттів, забезпеченість ними на території об'єкта і у заміській зоні.

Група головного енергетика 5-7 чол. оцінює стійкість системи електропостачання, водопостачання і каналізації, подачі газу або інших видів палива, а також визначає можливий характер і масштаби їх руйнувань.

Група головного механіка 3-5 чол. оцінює стійкість технологічного обладнання, а також визначає можливі втрати устаткування, при різних ступенях руйнувань; визначає способи захисту цінного і унікального обладнання; потребу в силах і засобах для відновних робіт.

Група головного технолога 3-5 чол. вивчає і розробляє технологію виробництва з врахуванням переводу об'єкта на режим роботи у надзвичайних умовах. Оцінює стійкість технологічного процесу і можливість безаварійної зупинки виробництва по сигналу ЦЗ.

Група начальника відділу матеріально-технічного постачання 3-5 чол. аналізує систему забезпечення виробничого процесу у надзвичайних умовах всім необхідним. Визначає необхідні запаси сировини і місця їх зберігання, вивчає стійкість зв'язків з підприємствами по постачанню, наявність і можливість використання дублерів і можливі строки продовження роботи без постачання. Розглядає питання реалізації готової продукції і способи її зберігання.

Група штабу ЦЗ об'єкту оцінює стан ЦЗ об'єкту і визначає заходи по захисту робітників і службовців.

У цю групу входять ряд служб, що виконують відповідні функції.

Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює надійність систем управління, оповіщення, повноту обладнання пунктів управління і вузла зв'язку.

Служба сховищ і укриттів визначає захисні можливості сховищ і укриттів, оцінює правильність експлуатації сховищ і укриттів у мирний час, готовність їх до використання по призначенню, проводить розрахунок потреби в сховищах на ОНГ; у заміській зоні для воєнного часу, розраховує час на оповіщення, збір і укриття робочих і службовців у захисних спорудах. Подає заявку на необхідну кількість продовольства для сховищ.

Служба ПРЗ і ПХЗ оцінює можливість роботи об’єкта при різних рівнях радіації і визначає режим радіаційного захисту рооочих і службовців, аналізує забезпеченість їх 313. Розробляє заходи по санітарній обробці людей, обеззараженню одягу, транспорту, техніки і території.

Медична служба розробляє заходи ио організації медичної допомоги робочим і службовцям в осередках масового ураження при проведенні РІІНР.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи по підсиленню пропускного режиму у воєнний час, охороні матеріальних цінностей, забезпеченню громадського порядку на об'єкті у ході евакуації і розміщення.

На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Керівники груп готують доповіді, у яких викладаються висновки і пропозиції по захисту робочих і службовців і підвищенню стійкості оцінюваних елементів виробництва.

Група керівників дослідження на основі доповідей і рекомендацій керівників робочих груп оцінює стійкість об'єкта в цілому і розробляє план проведення заходів по підвищенню його стійкості роботи у воєнний час і підготовки ОНГ до відновлення порушеного виробництва.

У плані відображається зміст і вартість намічених заходів, джерела фінансування, сили і засоби, необхідні матеріали, строки виконання і відповідальні виконавці.

Перелік заходів проводяться силами ЦЗ об'єкта, а заходи, що потребують більших матеріальних витрат - підлягають затвердженню у міністерстві (відомстві).

Правильність проведених розрахунків і реальність намічених заходів перевіряються на спеціальному навчанні тривалістю 2-3 діб, що проводиться під керівництвом начальника ЦЗ об'єкта або старшого начальника.