План

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Загальна характеристика законодавства про пенсії за особливі заслуги перед Україною…………………………………………………………..5

1.1. Поняття пенсій за особливі заслуги перед Україною……………...5

1.2. Історико-правовий аспект пенсій за особливі заслуги перед Україною......................................................................................................8

1.3. Законодавство про пенсії за особливі заслуги перед Україною…14

Розділ 2. Особливості призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною…………………………………………………………………………16

2.1. Коло осіб, що мають право на пенсії за особливі заслуги перед Україною…………………………………………………………………16

2.2. Механізм розрахунку розмірів пенсій за особливі заслуги перед Україною…………………………………………………………………19

Висновки…………………………………………………………………………39

Список використаних джерел…………………………………………………..41

Вступ

Актуальність теми. "Пенсійне забезпечення громадян – це одне з ключових завдань в соціальній політиці сучасної держави. З того, як воно організовано, і можна судити про рівень демократії, гуманізму, соціальної справедливості, соціально-економічного і політичного розвитку тієї чи іншої держави. Пенсія – це державна виплата, яку надають із пенсійного фонду для матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку із їхньою минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю в розмірах, як правило, зіставних з минулим заробітком пенсіонера.

У цілому пенсійне забезпечення за особливі заслуги перед Україною регулюють понад два десятки законодавчих актів. Проте всі пенсії призначають відповідно до Конституції України [1] та Закону України від 01 червня 2000р. "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"[2]. Це спеціальний закон для даної сфери, прийнятий в умовах незалежності і в який вже було внесено близько 20 поправок за 12 років. Останнє і сприяло появі низки проблем у системі пенсійного забезпечення.

Метою роботи є дослідження порядку призначення та виплат пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Для з’ясування вищевказаної мети передбачається вирішення таких завдань:

• розкрити поняття пенсій за особливі заслуги перед Україною;

• дослідити історико-правовий аспект пенсій за особливі заслуги перед Україною;

• проаналізувати законодавство про пенсії за особливі заслуги перед Україною;

• визначити коло осіб, що мають право на пенсії за особливі заслуги перед Україною;

• дослідити механізм розрахунку розмірів пенсій за особливі заслуги перед Україною дослідити структуру та порядок створення недержавних пенсійних фондів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу пенсійних виплат за особливі заслуги перед Україною.

Предметом дослідження є законодавство, що регулює порядок нарахування та виплати пенсій за особливі заслуги перед Україною.

До законодавчих актів належать: Конституція України [1], Кодекс законів про працю України [3], Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» [4], Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» [5], Закон України «Про пенсійне забезпечення» [6], Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» [1], Закон України «Про державні нагороди України» [7]

Вагомий внесок у формування національної концепції пенсійного забезпечення зробили: С. Березіна, М. Вінер, В. Геєць, В. Гордієнко, Ю. Драбкіна, Б. Зайчук, С. Злупко, В. Колбун, Е. Лібанова, Б. Надточій, Ю. Палкін, М. Папієв, І. Сахань, С. Сивак, Б. Сташків, Н. Тихоненко, Фалін Г.І., Цвєтков В.В., Цисар І.Ф., Четиркін Є.М. та інші.

Розділ 1. Загальна характеристика законодавства про пенсії за особливі заслуги перед Україною 1.1. Поняття пенсій за особливі заслуги перед Україною

З введенням в дію з початку 2001 року Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» громадянам України, що мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги.

Пенсія виплачується, якщо пенсіонер не працює, працюючим пенсіонерам цей вид пенсії не виплачується, крім випадків, коли за місцем його роботи середньомісячний дохід за минулий календарний рік не перевищував прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Така пенсія встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка виплачується у разі залишення пенсіонером роботи. Тому слід розглядати пенсійне забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, як додаткове матеріальне забезпечення [8, с. 31].

Взагалі, у юридичній літературі досить докладно розглянуто питання пенсійного забезпечення, а зокрема поняття “пенсія” та її суттєві ознаки. Отже пенсія це:

• періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сім’ї у зв’язку з завершенням повного великого циклу його трудової діяльності або у зв’язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників;

• матеріальне забезпечення громадян у старості, по інвалідності та в разі втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді систематичних грошових виплат;

• регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного призначення, що провадиться особам похилого віку, інвалідам та іншим категоріям громадян та їх сім’ям у випадках, передбачених законом із суспільних фондів споживання у зв’язку з їх (або особи, на утриманні якої вони знаходяться) минулою трудовою або іншою суспільно корисною діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з передбаченої законом поважної причини; виплата, розмір котрої співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування;

• щомісячні грошові виплати громадянам за рахунок держави для їхнього матеріального забезпечення в старості, в разі інвалідності, втрати годувальника, а також за вислугу років;

• щомісячні виплати з фондів для непрацездатних, що призначаються в розмірах, співвіднесених з минулим заробітком, особам, які впродовж установленого строку займалися суспільно корисною діяльністю й досягли певного віку;

• виплата, що провадиться державою у зв’язку з настанням певної обставини у житті людини, – досягнення певного віку, інвалідності, смерті годувальника;

• державна виплата, яка провадиться з Пенсійного фонду з метою матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку з їх минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю у розмірах, як правило, співвіднесених з минулим заробітком пенсіонера;

• щомісячні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні певного віку, настанні інвалідності, в разі втрати годувальника, а також у зв’язку з тривалою професійною діяльністю.

Для пенсії характерні такі риси:

• пенсія — це платіж, що провадиться державою у грошовому вираженні. Існуюча сьогодні практика видачі пенсії товарами чи послугами є вимушеною тимчасовою акцією держави у перехідний період;

• вказані платежі здійснюються регулярно, тобто періодично у встановлені законом строки. Чинне законодавство передбачає щомісячну виплату пенсій;

• кошти на виплату пенсій виділяються із спеціально створених для цього джерел (страхових фондів, державного бюджету);

• розмір щомісячної пенсії залежить від трудового стажу, заробітку, умов праці. При проведенні пенсійної реформи розмір пенсії залежатиме від тривалості страхового стажу і величини заробітку, з якого сплачуються внески;

• пенсія призначається лише тоді, коли настає передбачений законом страховий випадок (досягнення певного віку, інвалідність, смерть годувальника);

• участь громадян у створенні страхових фондів, з яких виплачується пенсія;

• коло осіб, які мають право на пенсію, точно окреслене в законі і розширеному тлумаченню не підлягає. До нього належать непрацездатні громадяни, а також іноземці та особи без громадянства, котрі на законних підставах проживають не території України. Умови, за яких виникає суб’єктивне право на відповідний від обов’язкової суспільно корисної діяльності шляхом надання матеріального забезпечення, яке може замінити основні джерела засобів до існування;

• порядок призначення та виплати пенсій регламентується нормативними актами найвищої юридичної сили – законом. Відповідно до Конституції України виключно законами визначається основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення [9, с. 20].