2.Технологічна частина

2.1 Характеристика сировини та матеріалів для виготовлення постижних виробів

Сировина та матеріали. Головною сировиною для виготовлення постижних виробів є натуральне та штучне волосся. Найбільш придатним являється жіноче волосся, яке не піддавалося дії хімічних речовин, яке має меншу кількість фізичних пошкоджень. Волосся складається на 80 - 90 % з твердого кератину, пігменту, води, ліпоїдів. В розрізі волосся складається з: кортексу – середній шар волосся (веретено – подібні клітини, які містять пігмент меланін); кутикули медули (зовнішній шар) (медула - серцевина волосся, м’який шар, який складається з неповністю ороговілих круглих клітин (останній шар).

Пігмент буває двох видів: розсіяний – фарбує волосся від жовтого до коричневого кольору та зернистого, від рудого до чорного, кольор волосся залежить від взаємного відношення цих двох пігментів.

Властивості волосся: гігроскопічність – це здатність до поглинання рідини, еластичність, довговічність, міцність, пружність. Також волосся виконує такі функції як: тепло - регулятивну, захисну, естетичну.

Для майстра постижера при праці з волоссям обов’язковою частиною є расова приналежність. Майстер повинен вміти визначати ступінь пошкодження волосся (механічне, хімічне, термічне).

Штучне волосся вперше виготовлено у 80-х рр. 19 ст. Воно було отримано шляхом хімічної переробки хлопку. В наш час використовують такі волокна як: канікалон, лафін, поні, гафре. Всі ці волокна відрізняються за формою поперечного розрізу та хімічних доповнювачів.

Канікалон – випускається 42 кольорів, не є термостійким, не витримує температуру вищу 60 градусів, має нерівну поверхню, у зв’язку з цим перуки з цього волосся більш схожі на натуральні.

Лафін – це волокно з високим вмістом акрилу, має властивості до високої термостійкості, тобто для завивки цього волосся потрібна температура 105 градусів, перуки виготовленні з лафіну, не змінюються під дією тепла сонця та води. У поперечному розрізі волокно має майже таку саму форму як у натурального волосся. Еластичний та міцний, тому при розчісуванні волосся не ламається не руйнується та не плутається.

За своїм походженням матеріали бувають головні та допоміжні. Головні матеріали: тюль – представляє собою гладеньку сітчату тканину, виготовлену з бавовняної пряжі, число ячійок приблизно 37 на 1 кв.см, її використовують для виготовлення монтюра. Монтюр – це основа перуки.

Тасьма – це щільна малорозтягуюча стрічка, шириною 12 – 14 см. Використовують для окантовки монтюр при побудові монтюра, тасьму прикріплюють до тюля, щоб зберегти форму та надати жосткості.

Газ-сито – тканина з маленькими отворами, його нашивають на тім’яну частину монтюра на місце проділа.

Допоміжні матеріали: барвники – використовують для фарбування волосся та матеріалів; нитки – для виготовлення монтюра, їх підбирають у тон з кольором волосся перуки; желатин - використовують при виконанні монтюра та для виготовлення прикрас, перед роботою у желатин додають двохромовокислий амоній, який робить желатин нерозчинним; антистатичний препарат – перешкоджає намагніченю антистатичною енергетикою на волоссі при розчісуванні; препарат добре розчиняється у воді, обробка волосся водяним розчином препарату являється заключною операцією після фарбування та миття.

В ході розробки курсової роботи були використані головні та допоміжні матеріали для створення пастижного доповнення до зачіски у вигляді абстракції. Була використана сировина – штучне волосся типу канікалон, та допоміжні матеріали : желатин, антистатичний препарат,клей БФ – 6, супер клей.