2. Функції класного керівника.

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:

• Діагностуюча. Систематично аналізувати індивідуальні анатомо-фізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу, давати рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові особливості розвитку кожного вихованця.

• Виховна. Педагогічне керівництво розвитком та формуванням кожного учня класу та колективу в цілому. У співдружності з батьками, вчителями, дитячими громадськими організаціями здійснювати всебічне виховання школярів у процесі навально-виховної роботи в школі та за її межами.

• Організаційно-адміністративна. Керівництво класом як організаційною одиницею у складі школи. Вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів, стежити за веденням учнями щоденників.

• Координуюча. Встановлення взаємодії між усіма учасниками виховного процесу. Домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім’ї, підтримувати зв'язок з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями.

• Комунікативна.

• Проектуюча. Підходити до учня з оптимістичною гіпотезою. Планувати навчально-виховну роботу в класі.

• Розвивальна.

• Методична.

• Стимулююча.

• Оцінююча. Подавати клопотання до дирекції про заохочення або застосування стягнення до учнів.

• Охоронно-захисна. Організовувати виховні та організаційні заходи для створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров’я учнів.

3. Напрями і форми роботи класного керівника

Напрями:

• Робота з вивчення учнів класу, колективу класу

• Організація позакласної виховної роботи

• Робота з батьками

• Організаційна робота.

Діяльність справжнього класного керівника сповнена педагогічною творчістю і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть бути різними – індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об’єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями.

За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди). Усі вони взаємопов’язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи ( КТС)

Організація виховної діяльності відповідно до основних напрямків роботи з учнями.

І. Пізнавальна діяльність:

• усний журнал,

• екскурсії,

• конкурси, турніри, олімпіади,

• класний лекторій,

• навчальна конференція та ін.

ІІ. Ціннісно-орієнтована діяльність:

• аргументація педагогічних вимог, розкриття значення, сенсу і цінностей норм етики,

• диспути,

• уроки культури поведінки,

• бесіди за круглим столом.

ІІІ. Художня діяльність:

• концерти самодіяльності,

• свята, тематичні вечори,

• художні конкурси,

• виставки,

• години поезії, музики, пісні,

• театральні вистави.

4. Вільне спілкування:

   • класні свята, « вогники» тощо,

   • дні народження,

   • прогулянки,

   • вечори відпочинку,

   • відвідування концертів, театрів, вистав,

   • змагання.

5. Суспільно-корисна діяльність:

   • шефська робота,

   • прибирання школи.