5. Припинення юридичних осіб. Загальні положення про припинення юридичної особи.

Припинення юридичних осіб можливе за рішенням органів, вказаних в законі, а також в установчих документах юридичної особи, шляхом реорганізації або ліквідації.

Реорганізація можлива шляхом *) злиття, *) приєднання, *) поділу, *) ви­ділу, *) перетворення юридичних осіб.

Злиття – це припинення юридичної особи при якому усі майнові права та обов'язки кожного з суб'єктів господарювання переходять до суб'єкта господарювання, що утворився внаслідок злиття (замість кількох юридичних осіб утворюєть­ся одна нова).

Приєднання - це припинення юридичної особи при якому одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб’єктів господарювання (поглинання однієї юридичної особи ін­шою).

Поділ - це припинення юридичної особи при якому усі майнові права і обов'язки суб'єкта господарювання переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу (замість однієї юридичної особи виникає кілька нових).

При виділі зберігається первісна юридична особа, але від неї ві­докремлюється одна або кілька нових.

Перетворення полягає у зміні організаційно-правової форми юридичної особи (наприклад, колгосп перетворено в акціонерне товариство). ст. 108 ЦК (див., коментар)

При реорганізації всі права і обов'язки юридичної особи, що ре­організується, або їх частина переходять до інших суб'єктів права, тобто має місце універсальна правонаступність.

Реорганізація, як правило, проводиться за рішенням учасників юридичної особи, тобто добровільно. Однак якщо вона має місце за рішенням власника юридичної особи, то йдеться про примусову реорганізацію. Наприклад, перетворення кооперативу в товариство з обмеженою відповідальністю за рішенням його членів є актом добровільним. Але створення дочірнього підприємства (виділ) за рішенням власника має характер примусовий.

Крім суду, учасників та органів управління рішення про поділ, виділення, злиття перетворення мають право приймати органи державної влади. Відповідно до ст. 53 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче).

Також законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Так у ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вказуються випадки, коли злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого вважається концентрацією. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Стаття 24 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначає випадки, коли необхідним є отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, зокрема:

- коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому:

- вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного;

- вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.

Порядок отримання такої згоди регулює Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), затверджене Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 33-р від 19.02.2002 р.

Для одержання згоди Антимонопольного комітету подається заява, а також у випадку злиття суб'єктів господарювання або приєднанні одного суб'єкта господарювання до іншого:

- належним чином оформлені установчі документи (установчий договір, статут) суб'єкта господарювання, що утворюється в результаті злиття, копії установчих документів суб'єктів господарювання, які зливаються, приєднуються та до яких приєднуються, копії їхніх свідоцтв про реєстрацію, а також рішення про злиття, приєднання;

- відомості про концентрацію суб'єктів господарювання, які містять інформацію про зміст заявленої дії та розрахунок сумарних вартісних показників за обсягом, за формою встановленою Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію) формою та змістом;

- відомості про основні види діяльності кожного учасника концентрації, його частку на ринку (за встановленим обсягом, формою та змістом згідно з Положенням про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), які, зокрема, містять інформацію про основні види діяльності суб'єктів господарювання, дані про їх частки на загальнодержавному і регіональному товарних ринках за два останні роки і за звітний період поточного року, а також інформацію про основні види діяльності утворюваного суб'єкта господарювання, оцінки його частки на загальнодержавних і регіональних товарних ринках.

Ліквідацією юридичної особи є її припинення без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб. Цивільне законодавство встановлює випадки, коли грошові зобов’язання юридичної особи, яка ліквідується, можуть бути покладені на інших юридичних осіб (див., коментар ст. 609 ЦК), але це не є правонаступництво. Ліквідація юридичної особи можлива:

— за рішенням власника майна, уповноваженого ним органу, а також за рішенням органу, уповноваженого на те установчими до­кументами юридичної особи;

— за рішенням суду у разі банкрутства (неспроможності) або систематичного здійснення діяльності юридичної особи:

1) без належного дозволу (ліцензії);

2) забороненої законодавчими актами;

3) з неодноразовим або грубим порушенням законодавства. Юридична особа може бути також ліквідована у зв'язку із закін­ченням строку, на який вона створена, або з досягненням мети, за­ради якої вона створена.

Ліквідація юридичної особи, вирішення питань, що виникають при цьому, розгляд фінансових претензій тощо проводяться лікві­даційною комісією, яка призначається органом, що ухвалив рішен­ня про ліквідацію.

Відповідно до ст.. 104 ЦК юридичні особи вважаються такими, що припинились, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, який здійснюється відповідно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом (буде розглянуто окремо).

(коментар до ст. 105 ЦК. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи) Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Відповідно до ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа повинні подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

- нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;

- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи також у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Таке повідомлення робиться для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи або суду про припинення юридичної особи.

Припинення юридичної особи здійснюється комісією про припинення (ліквідаційною комісією) або органом юридичної особи. Призначення комісії здійснюється органом, який виніс рішення про припинення юридичної особи за погодженням з органами державної реєстрації. Відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, таке погодження здійснюється у випадку прийняття документів органом державної реєстрації, які подаються при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Засновники (учасники) юридичної особи або уповноважені ними орган чи особа не пізніше двох робочих днів з дати надходження до державного реєстратора таких документів погоджують з державним реєстратором призначення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо), порядок та строки ліквідації юридичної особи шляхом подання (надсилання рекомендованим листом) йому відповідного рішення. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня від дати надходження відповідного рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо). У разі, якщо заявник не звернувся до державного реєстратора в строк, що встановлений у частині дев'ятій ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, зобов'язаний надіслати рекомендованим листом такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) відповідне повідомлення.

З моменту призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) припиняються повноваження інших органів щодо управління справами такої юридичної особи. Ці функції переходять до призначеної комісії. В даному випадку йде мова про перехід до комісії по припиненню (ліквідації) прав виконавчого органу або учасників (повного та командитного товариства) щодо ведення справ. Що ж стосується вищих органів управління, які не виконують виконавчі функції, то вони можуть діяти й надалі.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:

- проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

- внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;

- проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення.

Одним з головних завдань комісії по припиненню (ліквідації) юридичної особи є виявлення кредиторів. Тому вона повинна повідомити про припинення юридичної особи публічним способом, а також письмово кожного кредитора. Публічне повідомлення робиться в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (Бюлетені державної реєстрації) повідомлення, яке повинно містити наступні дані: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) юридичної особи; місце та дату внесення запису про прийняття рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.

(коментар до ст. 107 ЦК.) Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення

1. Для забезпечення інтересів кредиторів юридичної особи, що припиняє свою діяльність шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення ст. 107 ЦК закріпила правило, відповідно до якого кредитор таких юридичних осіб має право припинення або дострокового виконання зобов’язань. ЦК не встановлює, які саме зобов’язання можуть бути припиненні чи виконані, тому можна зробити висновок, що це стосується як виконання грошових зобов’язань, так і припинення договору оренди, дострокового виконання робіт чи послуг, виконання податкових зобов’язань тощо.

2. Кредитор повинен заявити свої вимоги письмово. Вони розглядаються комісією по припиненню у строк, визначений у повідомленні про злиття, приєднання, поділ та перетворення. Комісія задовольняє чи відхиляє ці вимоги кредиторів та складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Цей акт повинен бути затверджений органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.

3. Після проведення роботи комісії по виявленню вимог кредиторів, а також їх розгляду, задоволення чи відхилення учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення затверджуються передавальний акт чи розподільчий баланс. Після його затвердження необхідно засвідчити нотаріально копії цих актів і передати в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

4. Порушення положень частин другої та третьої статті 107, а саме порядку складання передавального акту та розподільчого балансу, і його затвердження органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб — правонаступників.

Для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру відповідно до ст. 35 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” про злиття або приєднання, рішення щодо припинення юридичної особи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи - правонаступника.

Стаття 37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначає порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору наступні документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; оригінал установчих документів; нотаріально посвідчену копію передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, або нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; документ про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби; довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття юридичної особи з обліку як платника податків; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку.

Зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації таких змін до установчих документів та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання.

Державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті злиття або поділу, здійснюється у порядку, встановленому статтями 24-27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Поділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутворених юридичних осіб та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб, а це може трапитися тільки у випадку поділу і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. При приєднанні та злитті і перетворенні такої проблеми не виникає.