3. Порядок виникнення юридичних осіб. Стадії створення юридичної особи. Державна реєстрація юридичних осіб.

Традиційно в радянському та пострадянському цивільному праві розрізняли три способи виникнення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний і дозвільний. Розпорядчий порядок виникнення юридичної особи має місце в тому випадку, коли вона створюється внаслідок розпорядження (вираження волі) власника майна або його представника. Це було характерним способом створення державних юридичних осіб. Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок означає, що у б випадках, коли юридична особа створена відповідно до умов, закріплених в законі, державний орган не може відмовити їй у легалізації (державній реєстрації).

Дозвільний порядок полягає у вимозі отримання дозволу відпо­відного державного органу, підприємства тощо на створення юри­дичної особи. Зокрема, дозвіл відповідних державних органів необ­хідний для створення організацій, які будуть займатися діяльністю, пов'язаною із забезпеченням правопорядку, охороною здоров'я, ос­вітою тощо.

Однак слід зазначити, що така класифікація є неточною, оскіль­ки при ній певною мірою ототожнюються порядок і підстава виникнення юридичної особи. Так, підставою виникнення можна вважати те волевиявлення, яке спричинило створення юридичної особи.

Відповідно, класифі­кація може бути проведена залежно від характеру такого волевияв­лення. З урахуванням цього критерію можна виділити:

а) створення юридичної особи шляхом одностороннього воле­виявлення (розпорядження Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу міс­цевого самоврядування — для юридичних осіб публічного права, власника або уповноваженої ним особи — для юридичних осіб приватного права).

Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується розпорядчим порядком;

б) створення юридичної особи шляхом договору між її заснов­никами. У таких випадках ініціатива щодо створення юридичної особи може бути виражена у будь-якій формі: договір учасників, рішення зборів засновників тощо.

Слід зазначити, що законодавчими актами не встановлені будь-які спеціальні вимоги щодо форми та змісту рішення про створен­ня юридичної особи, проте за загальноприйнятими вимогами таке рішення має бути оформлене розпорядженням суб'єкту публічного права, актом управління, виданим власником майна (уповноваже­ним ним органом) відповідно до його компетенції, визначеної чин­ним законодавством. Якщо засновників підприємства два чи біль­ше, рішенням про створення підприємства є установчий договір.

Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується договірним порядком.

Отже, розпорядчий і договірний порядок — це класифікація по­рядку створення юридичної особи залежно від підстав її виникнення.

Якщо ж взяти за критерій класифікації власне порядок легалі­зації, то можна зробити висновок, що юридичні особи виникають або у *) нормативно-явочному, або у *) дозвільному порядку.

При цьому юридичні особи, які створюються шляхом розпоряд­ження, легітимуються у нормативно-явочному порядку, а ті, які створюються шляхом договору, легітимуються у нормативно-явоч­ному або в дозвільному порядку.

Порядок створення юридичних осіб приватного права визнача­ється актами цивільного законодавства. Насамперед це — ЦК. Крім того, порядок створення юридичних осіб, які мають на меті зайнят­тя підприємництвом, додатково регламентується: з 1 липня 2004 р. реєстрація юридичних осіб має відбуватися від­повідно до положень Закону України від 15 травня 2003 р. "Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Реєстрація об'єднань громадян провадиться залежно від їх ста­тусу або Міністерством юстиції, або місцевими органами вико­навчої державної влади (ст.ст.15, 16 Закону "Про об'єднання гро­мадян").

Юридичні особи публічного права утворюються в порядку, пе­редбаченому окремими законодавчими актами.

Створення юридичних осіб приватного права має відбуватися відповідно до положень ст.ст.87-89 ЦК.

Згідно із зазначеними нормами для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (заснов­никами), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвер­дження.

Стадії створення юридичної особи. Створення юридичних осіб приватного права має відбуватися відповідно до положень ст.ст.87-89 ЦК.

Перший етап при створенні юридичної особи – це розробка учасниками (засновниками) установчих документів, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (заснов­никами), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Другий етап – державна реєстрація. Так, відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦКУ, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації (ст. 89 ЦК).

Значення державної реєстрації юридичних осіб, її організація, повнота єдиного реєстру юридичних осіб, достовірність відомос­тей, які вносяться в державний реєстр, полягає в тому, що реєстра­ція забезпечує можливість отримання необхідної інформації госпо­дарюючими суб'єктами. Така інформація є важливою при вирішен­ні питань щодо укладення договорів, розвитку господарських зв'яз­ків, веденні торгових операцій, а відтак — формуванні усталеності економічного обороту. Юридична особа вважається створеною з моменту реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і з цього моменту набуває правоздатності.

Регулювання відносин з державної реєстрації юридичних осіб регулюється Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Реєстрації підлягають всі види юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, включаючи юридичних осіб публічного права.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності про­водиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адмініс­трації за місцезнаходженням або місцем проживання цього суб'єк­та, якщо інше не передбачено законом. Чинне законодавство пов'язує державну реєстрацію з внесенням даних з реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності (яка водночас є заявою про державну реєстрацію) до Реєстру суб'єктів підприємницької ді­яльності та видачею свідоцтва про державну реєстрацію встановле­ного зразка.

Орган, на який покладено здійснення державної реєстрації, не вправі делегувати ці функції іншим органам, структурним підрозді­лам, хоча б і наділеним статусом юридичної особи, або посадовим особам за дорученням. Порушення цього правила і прийняття рі­шення з перевищенням компетенції відповідного органу влади мо­же бути підставою для скасування такого рішення. Недійсність ре­єстрації є підставою встановлення факту фальсифікації установчих документів.

Водночас свідоцтво про державну реєстрацію може бути видано структурним підрозділом чи посадовою особою згідно з розподілом функціональних обов'язків, оскільки свідоцтво є похідним доку­ментом від відповідного рішення.

Для окремих видів юридичних осіб може бути передбачений спеціальний порядок державної реєстрації. Наприклад, реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійсню­ється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних орга­нізацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій — відповідними місцевими органами виконавчої влади (ст.8 Закону "Про благодійництво та благодійні організації"). Рішення про реєстрацію такої благодійної організації приймається відповідним органом виконавчої влади за місцем знаходження благодійної організації. Але у будь-якому випадку зазначені вище юридичні особи набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Для проведення державної реєстрації подаються: реєстраційна картка, яка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений; два примірники установчих документів. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. У разі, коли законом встановлено вимоги щодо реєстрації установчих документів, такі документи подаються з відміткою про їх реєстрацію в органі, визначеному законом; копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Після реєстрації у відповідному органі вищеназвані суб'єкти звертаються до державного реєстратора для включення їх до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР), при цьому подається заповнена реєстраційна картка (форма № 6) (наказ Держпідприємництва від 09.06.2004). Дані про реєстрацію підтверджуються пред'явленням оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію такого суб'єкта у відповідному органі реєстрації.

З прийняттям Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державній реєстрації також підлягають і ті юридичні особи, які були зареєстровані іншими державними органами. Діючі організації, установи, заклади отримують свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи шляхом включення відомостей про них до ЄДР відповідно до вимог статті 19 та частини другої Прикінцевих положень «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» на підставі поданої заявником заповненої реєстраційної картки (форма № 6) (наказ Держпідприємництва від 09.06.2004 № 67) та копії довідки, виданої органами Держкомстату України з пред'явленням її оригіналу та/або копії свідоцтва з одночасним пред'явленням оригіналу свідоцтва про їх державну реєстрацію.

Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відомості з Єдиного державного реєстру, згідно зі статтями 6 та 20 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», видаються державним реєстратором у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру або довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру необхідно звернутися до державного реєстратора за місцем державної реєстрації або місцезнаходженням цих юридичних осіб.

Наказом Державного комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 р. затверджені Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; Порядок оформлення бланків витягу, довідки та довідки про резервування найменування юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Форму витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Положення про порядок видачі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про резервування найменування юридичної особи; Форму довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порушення встановленого законом порядку створення юридич­ної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність то­що) не допускається.

Разом з тим, крім названих підстав для відмови в реєстрації юридичних осіб (порушення порядку створення або невідповідності її установчих документів) відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо оформлення документів, які подаються державному реєстратору.

До порушень порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зокрема відносить:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою деяких юридичних дій, а саме проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.

Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її прове­денням можуть бути оскаржено в господарському суді, якщо засновниками юридичної особи є лише юридичні особи, чи у суді, якщо засновником є хоча б одна фізична особа.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб вносяться відо­мості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найме­нування, місцезнаходження, органи управління, філії та представ­ництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Розглянемо цей перелік більш детально. Отже, Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи:

- повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

- ідентифікаційний код юридичної особи; форма власності;

- організаційно-правова форма;

- центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків;

- місцезнаходження юридичної особи;

- перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа;

- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; основні види діяльності;

- прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

- дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування;

- дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього;

- підстави для відмови у проведенні державної реєстрації;

- серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію;

- дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них;

- підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів;

- дата та номер запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи;

- дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);

- дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

- місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

- місцезнаходження реєстраційної справи;

- дані про видачу виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру;

- прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження.

Факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи засвідчує свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка.

Відомості, які містяться в державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком відомостей про фізичних осіб, які мають конфіденційний зміст.

Безпідставна відмова у наданні відомостей, які містяться в ре­єстрі, не допускається, і може бути оскаржена до суду.

Установчі документи змінюються в порядку, передбаченому законом і самими документами. Рішення про зміну статуту приймаються, як правило, вищим органом юридичної особи або засновниками.

Зміни реєструються тим же органом і в тому ж порядку, що й самі юридичні особи.

Державній реєстрації підлягають також зміни до установчих документів. Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. Пакет документів, що подається державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визначається статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів;

- оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію;

- два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Зміни та доповнення до установчих документів можуть підписуватися не тільки учасниками юридичних осіб, а й головою зборів чи учасниками, які були присутні на цих зборах. Так, згідно зі ст. 145 ЦК та ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» внесення змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю відноситься до виключної компетенції повноважних загальних зборів учасників цього товариства. Враховуючи те, що зазначена норма Закону не містить вимог щодо підписання нової редакції статуту всіма засновниками (учасниками), зміни та нова редакція статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що прийняті повноважними загальними зборами цього товариства, можуть підписуватись присутніми на цих зборах учасниками. Підписи цих учасників посвідчуються нотаріально.

ЦК визначив момент вступу в дію змін до установчих документів для третіх осіб, а саме з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом - з моменту повідомлення державного органу, який здійснює державну реєстрацію.

Із зазначеного у ч. 5 ст. 89 ЦК випливає, що учасники товариства можуть встановлювати відносно себе інший момент вступу у дію змін до установчих документів. Так, наприклад, у випадку зміни учасника повного товариства вносяться зміни до засновницького договору. Тому для учасників такого товариства ці зміни можуть вступати в дію з дня підписання засновницького договору.

Юридична особа та її учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. Так, наприклад, учасники повного товариства відповідно до ст. 122 ЦК діють від імені повного товариства. Тому, якщо були внесені зміни до засновницького договору в зв’язку зі зміною учасників, але не були зареєстровані, його учасники не мають права посилатися на те, що новий учасник повного товариства не мав права ведення справ від імені товариства без державної реєстрації змін до нього.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу).