§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду

Зпдно зі ст 56 ЗК землі лісового фонду можуть знаходитись v державній, комунальній та приватній власності Передача земель­них ділянок державної власності у комунальну власність І ділянок комунальної власності у державну провадиться у порядку, передба­ченому земельним законом для юридичних осіб Для цього відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування звертаються з клопотанням про передачу конкретної земельної ділянки в державну або комунальну власність до відповідного місцевого органу самоврядування або органу виконавчої влади, який розілядає його у встановленому законом порядку І у встанов­лені для цього терміни, ухвалює відповідне рішення І здійснює дії, передбачені для надання земельної ділянки юридичній особі

Новелою ЗК є положення про те, що земельні ділянки лісо­вого фонду можуть знаходитись у приватній власності Так, у ч 2 ст 56 земельного закону зазначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування або вико­навчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки псового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та Інших господарств

Встановлення права приватної власності на значні площі лісо­вих масивів недоцільне Це зумовлене тим, що відтворення гнеш пов'язане з тривалими термінами, які нерідко перевищують межі людського життя Капітал, затрачений на придбання лісів для ве­дення лісового господарства, дає прибуток лише після закінчення значного проміжку часу, Іноді через 100—150 років Тому вирубу­вання лісу є виключно прибутковим для його власника, зацікавле­ного насамперед в одержанні прибутку А вкладання коштів у лісовідновлення в умовах Існування приватної власності на лісові ділянки малорентабельне

Відповідно до ст 56 ЗК у приватну власність можуть передава­тися лише замкнені земельні ділянки лісового фонду, тобто такі, які відокремлені одна від одної природними розривами та (або) юридичне встановленими межами їх розмірів, тобто дещо Ізольо­вані від основного масиву земель лісового фонду Безоплатно пе­редаються у власність громадянам ділянки, які знаходяться в ко­ристуванні останніх, в разі їх приватизації Це ж має місце при одержанні громадянами ділянок Із земель державної або комуналь­ної власності у межах норм їх безоплатної приватизації, визначе­них ЗК

314

У ст 116 ЗК закріплено ще один випадок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам — їх одержання ос­танніми внаслідок приватизації державних І комунальних сільсь­когосподарських підприємств, установ та організацій Однак згідно з наказом Мшагрополітики та Держкомтісгоспу України від 26 червня 2000 р № 106/60 "Про ліси сільськогосподарських під­приємств" під час реформування колективних сільськогосподарсь­ких підприємств відповідно до Указу Президента України від З грудня 1999 р № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо приско­рення реформування аграрного сектора економіки"¹ на засадах приватної власності на землю І майно І при створенні різних типів господарських структур псові землі паюванню не підлягають

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування у межах їх повноважень продають земельні ділянки державної та комуналь­ної власності громадянам І юридичним особам, які мають право придбання таких ділянок у власність відповідно до ЗК Цей продаж здійснюється на конкурентних засадах на земельних торгах Форму торгів (аукціон, конкурс) визначає продавець — відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування Про це зазна­чається у рішенні (розпорядженні) про продаж ділянки

Громадяни та юридичні особи з додержанням встановленого порядку можуть придбавати у власність ділянки деградованих І ма­лопродуктивних земель для їх залісення До деградованих земель згідно зч 1 ст 171 ЗК відносяться ділянки, поверхня яких пору­шена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, до­бування корисних копалин тощо, І ділянки з еродованими, пере­зволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забруд­неними хімічними речовинами грунтами та Інші А до малопродук­тивних земель відповідно до ч 2 цієї статті відносяться сільського­сподарські угіддя, грунти яких характеризуються негативними при­родними властивостями, низькою родючістю, І господарське вико­ристання яких за призначенням є економічно неефективним

Порядок надання громадянам І юридичним особам у власність деградованих І малопродуктивних угідь для залісення аналогічний порядку надання їм Інших земельних ділянок лісового фонду ЗК не визначає розмірів деградованих І малопродуктивних земель, які можуть передаватися для залісення у власність Це питання повин­не вирішуватися у кожному випадку з урахуванням конкретних умов

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним І тимчасовим У постійне користування ці ділян­ки надаються за рішенням органів виконавчої влади або місце­вого самоврядування спеціалізованим державним чи комуналь­ним лісогосподарським підприємствам До них згідно з Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне вико­ристання лісових ресурсів І користування земельними ділянками

Офіційний вісник України — 1999 — № 49 — С 11

315

лісового фонду, затвердженою наказом Держкомлісгоспу, Мін­фіну, Мінекономіки, Мінекобезпеки і ДПА України від 15 жовтня 1999 р. № 91/241/129/236/565¹, належать: державні органи лісо­вого господарства, лісогосподарські підприємства, військові лісові господарства, сільськогосподарські та інші підприємства. На умовах оренди земельні ділянки лісового фонду надаються підприємствам, установам, організаціям, де створені спеціалізо­вані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господар­ства, спеціального використання лісових ресурсів, задоволення потреб мисливських господарств, у культурно-оздоровчих, рек­реаційних, спортивних і туристичних цілях, для здійснення на­уково-дослідних робіт тощо.

Сільські, селищні, міські ради надають ділянки лісового фонду в постійне користування спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам у зазначених вище цілях із земель комунальної власності відповідних територіальних громад; районні, обласні ради — із відповідних земель спільної власності цих громад; районні державні адміністрації — з земель державної власності, роз­ташованих у межах сіл, селищ, міст районного значення і поза ме­жами цих населених пунктів, для ведення лісового господарства (крім випадків, коли розпорядчі повноваження щодо цих земель відповідно до ч. 9 ст. 149 і ст. 150 ЗК закріплені за Кабінетом Міністрів України). Київська і Севастопольська державні адміністрації надають такі ділянки із земель державної власності юридичним особам у межах їх територій для ведення лісового гос­подарства (крім лісів першої групи площею понад 10 гектарів).

При наданні земельних ділянок у користування обласними дер­жавними адміністраціями, Радою міністрів АРК або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцезнаходженням таких діля­нок подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів АРК. Відмова органу місцевого само­врядування або виконавчої влади у наданні земельної ділянки в ко­ристування або залишення клопотання без розгляду може бути ос­каржена у судовому порядку.

Право постійного користування земельною ділянкою лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного корис­тування земельною ділянкою, форма якого затверджена постано­вою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земель­ну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою".

Надання земельних ділянок лісового фонду в оренду передбаче­не Лісовим кодексом. Згідно зі ст. 9 цього Кодексу у тимчасове ко­ристування (оренду) такі ділянки можуть надаватися підприєм­ствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним

¹ Офіційний вісник України — 1999. — № 46. — С 131. 316

організаціям, громадянам нашої держави, іноземним юридичним особам і громадянам для спеціального використання лісових ре­сурсів, задоволення потреб мисливських господарств, у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях та для здійснення науково-дослідних робіт. Відповідно до ст. 26 Консти­туції України орендарями земельних ділянок лісового фонду мо­жуть бути також особи без громадянства.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути короткостроковим (до трьох років) і довгостроковим (від трьох до 25 років)*. Умови оренди визначаються за погодженням сторін у договорі. Орендар має переважне право на поновлення до­говору по закінченні терміну його дії. Передача в оренду ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здій­снюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду ділянок, які знаходяться у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за договором оренди, що укладається між власниками ділянок та орендарями.

Особа, яка бажає одержати в оренду земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного орга­ну виконавчої влади або місцевого самоврядування заяву (клопо­тання) в порядку, передбаченому статтями 118—123 ЗК. За наяв­ності згоди орендодавця надати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір, в якому обумовлюють істотні та інші умови оренди землі. У разі надходження двох або більше клопотань (заяв) про оренду однієї і тієї самої земельної ділянки орендодавці про­водять земельний аукціон (конкурс), якщо законом не передбаче­ний інший спеціальний порядок набуття права на оренду ділянки. Порядок набуття права на оренду ділянки на конкурентних засадах визначається орендодавцями з додержанням вимог законодавства про добросовісну конкуренцію.

Відповідно до ст. 125 ЗК право на оренду земельної ділянки ви­никає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Таким чином, практичне значення цієї норми полягає в тому, що адміністративний акт (рішення органу виконавчої влади або місце­вого самоврядування про надання в оренду ділянки державної або комунальної власності), зобов'язання власника ділянки надати її в оренду певній особі, рішення суду, результати конкурсу або аукціону не породжують право оренди ділянки, а є лише передумо­вою його виникнення внаслідок укладення та державної реєстрації договору оренди.