- •Передмова
- •Розділ 1
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і предмет земельного права
- •§ 2. Методи регулювання в земельному праві
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- •§ 5. Система земельного права
- •Розділ 2
- •Питання до теми:
- •§ 1. Розвиток земельного права до 1917 року
- •§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
- •§ 3. Сучасний період розвитку земельного права
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і класифікація джерел
- •§ 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
- •§ 3. Закони як основні джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •§ 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори
- •§ 1. Повноваження Верховної Ради України
- •§ 2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад
- •§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§ 4. Повноваження Ради міністрів
- •§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •§ 6. Повноваження органів виконавчої влади
- •З питань екології та природних ресурсів
- •Й інших органів виконавчої влади
- •Спеціальної компетенції
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та основні ознаки права власності на землю
- •§ 2. Земля як об'єкт права власності
- •§ 3. Суб'єкти права власності на землю
- •§ 4. Право приватної власності на землю
- •§ 5. Право комунальної власності на землю
- •§ 6. Право державної власності на землю
- •§ 7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
- •§ 8. Право спільної власності на землю
- •§ 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
- •Розділ 6
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і принципи права землекористування
- •§ 2. Право постійного землекористування
- •§ 3. Право орендного землекористування
- •§ 4. Право концесійного землекористування
- •§ 5. Права і обов'язки землекористувачів
- •Розділ 7
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та види земельних сервітутів
- •§ 2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві
- •§ 3. Поняття і види обмежень прав на землю
- •§ 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
- •Розділ 8
- •Питання до теми:
- •§ 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •§ 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
- •§ 3. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам
- •§ 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
- •§ 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- •§ 1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •§ 3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок
- •§ 4. Правове регулювання застави земельних ділянок
- •§ 5. Особливості спадкування земельних ділянок
- •§ 6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальна характеристика гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 4. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
- •§ 6. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення
- •Розділ 12
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Розділ 13
- •Питання до теми:
- •§ 1. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови
- •§ 2. Правове забезпечення використання земель житлової та громадської забудови
- •§ 3. Правове регулювання використання
- •Земельних ділянок для індивідуального
- •Житлового, господарського
- •І гаражного будівництва
- •§ 4. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва
- •§ 5. Особливості використання земельних ділянок державного та комунального житлового фонду
- •§ 1. Поняття і склад земель
- •§ 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •§ 4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Розділ 15
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •§ 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •Розділ 16
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення
- •§ 4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •§ 5. Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу
- •Розділ 17
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення
- •§ 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
- •§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
- •§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду
- •§ 4. Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду
- •§ 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
- •§ 3. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів
- •§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правовий режим земель промисловості
- •§ 3. Правове регулювання використання земель транспорту
- •§ 4. Правовий режим земель енергетичної системи та зв'язку
- •§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
- •Розділ 21
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •§ 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
- •§ 3. Правова охорона ґрунтів
- •§ 4. Правовий режим екологічно уражених земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- •§ 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- •§ 3. Правові засади зонування земель
- •§ 1. Поняття та зміст землеустрою
- •§ 2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функції, землевпорядний процес
- •§ 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •§ 4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка земель
- •§ 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •§ 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
- •§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правові засади плати за землю
- •§ 3. Пільги щодо плати за землю
- •§ 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Розділ 26
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •§ 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- •§ 6. Проблема визначення
§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
Радикальні зміни земельного ладу відбулися після прийняття 2-м Всеросійським з'їздом рад 26 жовтня 1917 р. Декрету про землю2, який став першим земельним законом Радянської Росії. До нього було включено так званий Селянський наказ про землю, складений на основі 242 селянських наказів, доставлених з різних регіонів Росії депутатами 1-го Всеросійського з'їзду рад селянських депутатів. У Декреті було проголошено націоналізацію земельного фонду Росії, підкреслено, що право приватної власності на землю скасовується назавжди. Згідно з цим документом землю не можна було продавати, купувати, здавати в оренду або в заставу чи відчужувати якимось іншим способом. Уся земля (державна, удільна, кабінетська, монастирська, церковна, посесійна, майоратна, приватновласницька, громадська, селянська тощо) відчужувалася безоплатно, перетворювалася на всенародне добро і передавалася в користування тим, хто працював на ній.
Відповідно до Декрету поміщицькі, удільні, монастирські та церковні землі підлягали конфіскації на розпорядження волосних земельних комітетів і повітових рад селянських депутатів. І, нарешті, у цьому документі наголошувалось на необхідності забезпечення зрівняльного землекористування, тобто поділу земель між трудящими, залежно від місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою.
Результатом прийняття розглядуваного Декрету стало скасування приватної власності на землю без будь-якого викупу. Земля була вилучена з цивільного обігу. Вона надавалася відповідними державними органами лише у користування. Причому це здійснювалося на безоплатній основі. В Українській РСР Декрет про землю було введено у дію згідно з рішенням 1-го Всеукраїнського з'їзду рад від 12 грудня 1917 р.
У подальшому було видано ще кілька декретів, серед яких найважливіше значення мав Декрет від 19 лютого 1918 р. "Про соціалізацію землі"3 (19 березня того ж року прийнято його український варіант), який складався з 13 розділів і 53 статей. З прий-
' Див.: Ерофеев Б. В. Земельное право: Учебник для вьісших юридических учебньїх заведений. - М., 1999. - С. 89.
2 СУ РСФСР. - 1917. — № 1. - Ст. 3. 1 Там само - 1918. - № 25. - Ст. 346.
24
няттям цього документа у земельному законодавстві вперше з явилися норми, які регламентували відносини, пов'язані з використанням несільськогосподарських земель.
7 листопада 1917 р. Центральна Рада у Києві проголосила III Універсал, відповідно до якого була створена самостійна держава — Українська Народна Республіка і водночас скасовано право власності на поміщицькі та інші нетрудові землі. Цей документ став основою прийнятого 18 січня 1918 р. Тимчасового земельного закону, який складався з трьох розділів і 33 параграфів. Зазначеним нормативним актом уперше було кодифіковано інститут користування землею. Незважаючи на короткий строк дії, Тимчасовий закон про землю нарівні з першими декретами радянської влади був позитивним зразком створення і розвитку земельного законодавства України.
22 травня 1922 р. в РРФСР було прийнято Закон "Про трудове землекористування" (його український варіант під назвою "Основний закон про трудове землекористування" прийнято 27 травня того ж року), що складався з шести розділів і 37 статей. Він забороняв продаж, купівлю, дарування, заставу землі, однак уперше в історії радянського земельного законодавства дозволяв передачу всієї земельної ділянки або її частини у трудову оренду, а також використання в селянських господарствах найманої праці.
Загальногалузева кодифікація земельного законодавства в Україні бере свій початок з 29 листопада 1922 р., тобто з моменту набрання чинності першим ЗК УРСР. Кодекс складався з Основних положень, чотирьох частин ("Про трудове землекористування", "Про міські землі", "Про державне земельне майно", "Про землеустрій і переселення"), 17 розділів, 14 глав, 227 статей (ЗК 1970 р. мав 173 статті; ЗК 1992 р. — 118; чинний ЗК — 212 статей).
З прийняттям зазначеного фундаментального документа була створена система "супідрядності" нормативних актів, унаслідок чого земельне законодавство стало ефективніше виконувати покладені на нього регулятивні функції. Були врегульовані всі земельні відносини, що існували на той час. Основне місце у Кодексі займали положення, які досить детально регулювали такі найважливіші інститути, як трудове землекористування, трудова оренда, застосування найманої праці. Кодекс визначав поняття селянського двору, землекористування, реєстрації земель, переселення, регламентував пов'язані з цим питання, закріплював правовий режим земель сільськогосподарського призначення, міських земель, земель спеціального призначення і державного запасу.
Перший загальносоюзний земельний кодифікований акт (Загальні засади землекористування і землеустрою), який складався з 13 глав і 63 статей, був прийнятий 15 грудня 1928 р. З його прийняттям де-юре була закріплена виключна державна власність на землю*. У наступні роки земельне законодавство розвивалося на
* На конституційному рівні право виключно державної власності на землю було закріплене в Конституції СРСР 1936 р. (Конституції УРСР 1937 р).
25
основі врахування цього положення. Земельні фонди усіх союзних республік були перетворені у земельний фонд Союзу РСР, який став єдиним суб'єктом права державної власності на землю. Єдиною юридичною підставою використання землі було право землекористування. Подальшим напрямом розвитку союзного і республіканського земельного законодавства було вдосконалення основних земельно-правових інститутів, які сформувалися в результаті націоналізації землі: права виключно державної власності, права землекористування і його різновидів, правового режиму різних категорій земель тощо.
Наслідком постійних змін характеру земельних відносин, які мали місце у період з 1917 по 1928 р., стала активізація ведення кодифікаційних робіт, спрямованих на впорядкування і систематизацію відповідних норм права. Це сприяло формуванню земельного права як самостійної галузі. З прийняттям перших кодифікованих актів були закладені основні принципи формування вітчизняного земельного законодавства, була систематизована значна частина нормативних актів.
У період суцільної колективізації і здійснення політики знищення куркульства як класу положення, які стосувались оренди землі та застосування найманої праці, були скасовані.
Подальший розвиток земельного законодавства був пов'язаний з прийняттям 13 грудня 1968 р. Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік. Вони складалися з преамбули, 11 розділів і 50 статей. Основи більш чітко закріпили поділ земель на категорії, передбачений Загальними засадами землекористування і землеустрою 1928 р., підтвердили заборону оренди землі, запроваджену в 1930 р., врегулювали питання ведення державного земельного кадастру. Були також закріплені положення, пов'язані з тимчасовим і вторинним землекористуванням, охороною земель, закріплено новий порядок відповідальності за земельні правопорушення, а також принципи безоплатного користування землею і пріоритетного використання земель сільськогосподарського призначення. На базі Основ у 1970 р. було прийнято новий ЗК УРСР, який практично повністю відтворив їх положення. Він складався з 173 статей, об'єднаних у 28 глав і 11 розділів.
Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю, прийняті 28 лютого 1990 р., заклали підстави нових принципів і напрямів розвитку земельного законодавства і стали провісником сучасної земельної реформи. Законодавець проголосив землю народним надбанням, відмовившись від терміна "державна власність на землю". Було запроваджено новий юридичний титул — "володіння"*, а також відновлене право користування землею на умовах оренди. Це сприяло детальнішій регламентації гарантій захисту прав та законних інтересів землевласників і землекористувачів.
* Основи регламентували питання довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою.
26
Найважливішою новелою Основ вважається встановлення платності землекористування. Спеціальний розділ було відведено регулюванню відносин, пов'язаних з охороною земель. Основи виділили нових суб'єктів земельних правовідносин — громадян, які ведуть селянське господарство, закріпили зв'язок між правовим становищем нерухомості та земельною ділянкою, на якій вона розташована, а також інші новели. Закладене в Основах різноманіття земельних відносин, їх принципова відмінність від відносин, закріплених у попередньому земельному законодавстві, створили передумови для повернення землі у сферу майнового обігу і, як наслідок цього, дали поштовх розвитку низки норм земельного законодавства, покликаних урегулювати цю сферу.