§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення

Згідно з ч. 1 ст. 49 ЗК землі оздоровчого призначення можуть знаходитись у державній, комунальній та приватній власності. Пріоритетність використання цих земель у суворій відповідності з їх основним цільовим призначенням стимулюється законодавцем шляхом встановлення для суб'єктів землекористування податкових пільг. Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону "Про плату за землю" податок на земельні ділянки зазначеної категорії земель, за винят­ком земель, наданих для сільськогосподарських потреб, стягується у розмірі 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Від сплати цього податку звільняються санаторії з реабілітації хво-

Вщомості Верховної Ради України. — 1995. — № 8. — Ст. 54.

269

рих, включені до списку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади нашої держави, вітчизняні установи охорони здоров'я.

Єдиного законодавчого акта, який регламентував би правовий режим земель оздоровчого призначення, в Україні немає. Основ­ний масив норм, що регулюють його, міститься в Законі "Про ку­рорти" та прийнятих на його основі підзаконних нормативно-пра­вових актах.

Згідно з Законом "Про курорти" юридичні та фізичні особи з метою організації діяльності курортів використовують спеціально визначені природні території, що мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі й озокерит, ропу лиманів і озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для ліку­вання, медичної реабілітації й профілактики захворювань (ст.Ч5).

Виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шля­хом проведення комплексних медико-біологічних, клімато­логічних, геолого-гідрологічних, курортологічних й інших дослід­ницьких робіт. Встановлені за результатами проведення цих робіт родовища лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, вносяться до Державного фонду родовищ ко­рисних копалин і передаються для використання за призначенням.

Підземні лікувальні мінеральні води можуть використовуватися для промислового розливу. Порядок надання у користування ро­довищ таких вод визначається Кодексом України про надра та іншими актами законодавства. Розробка родовищ підземних ліку­вальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, які належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальними дозволами (ліцензіями) на користу­вання надрами.

Детальна правова регламентація функціонування та розвитку того чи іншого курорту здійснюється шляхом видання Президен­том і Кабінетом Міністрів України відповідних нормативних актів. Прикладом такої нормотворчості може бути Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загаль­нодержавного значення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 9^і на виконання указу Пре­зидента України від 9 квітня 1997 р. № 313/97 "Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти"².

Забудова територій курортів здійснюється відповідно до затвер­джених у встановленому законодавством порядку їх генеральних планів, іншої містобудівної документації. Будівництво на землях курортів нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних із задоволенням потреб відпочиваль­ників і місцевого населення, курортного та житлового будівництва,

¹ Урядовий кур'єр. — 1998. — 10 січ.

^! Офіційний вісник України. — 1997. — № 15. — С. 9.

270

або таких, що можуть негативно вплинути на природні лікувальні фактори, забороняється.

Надання земельних ділянок для створення або розширення ку­рортів здійснюється у порядку, встановлюваному ЗК, на підставі розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання цих земель і проектів їх відведення та з урахуванням встановлених ок­ругів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медично­го зонування земель. Землі курортів використовуються у порядку, визначеному проектами організації використання їх територій та генеральними планами забудови курортів з урахуванням вимог до правових режимів округів і зон санітарної охорони.

Розвиток курортів здійснюється згідно з довгостроковими ком­плексними і цільовими державними та місцевими програмами, що розробляються на основі даних Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, об'єктивних показників ефективності ліку­вання, медичної реабілітації та профілактики захворювань, резуль­татів спеціальних наукових досліджень і проектних робіт, фінансо­во-економічних показників діяльності курортів. При цьому визна­чаються параметри та режим використання природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічних і санітарно-гігієнічних обме­жень тощо. Містобудівна документація, яка регламентує усі види будівництва на територіях курортів, розробляється відповідно до Закону "Про основи містобудування", Закону від 21 березня 1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"¹, Закону "Про планування і забудову територій", регіональних і місцевих правил забудови та інших нормативно-правових актів і підлягає екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам. Економічне обґрунтування проектів розвитку курортів і економічна оцінка їх природних лікувальних властивостей провадяться згідно зі спеціальними методиками, порядок розробки і затвердження яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 4521