
- •Передмова
- •Розділ 1
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і предмет земельного права
- •§ 2. Методи регулювання в земельному праві
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- •§ 5. Система земельного права
- •Розділ 2
- •Питання до теми:
- •§ 1. Розвиток земельного права до 1917 року
- •§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
- •§ 3. Сучасний період розвитку земельного права
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і класифікація джерел
- •§ 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
- •§ 3. Закони як основні джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •§ 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори
- •§ 1. Повноваження Верховної Ради України
- •§ 2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад
- •§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§ 4. Повноваження Ради міністрів
- •§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •§ 6. Повноваження органів виконавчої влади
- •З питань екології та природних ресурсів
- •Й інших органів виконавчої влади
- •Спеціальної компетенції
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та основні ознаки права власності на землю
- •§ 2. Земля як об'єкт права власності
- •§ 3. Суб'єкти права власності на землю
- •§ 4. Право приватної власності на землю
- •§ 5. Право комунальної власності на землю
- •§ 6. Право державної власності на землю
- •§ 7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
- •§ 8. Право спільної власності на землю
- •§ 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
- •Розділ 6
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і принципи права землекористування
- •§ 2. Право постійного землекористування
- •§ 3. Право орендного землекористування
- •§ 4. Право концесійного землекористування
- •§ 5. Права і обов'язки землекористувачів
- •Розділ 7
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та види земельних сервітутів
- •§ 2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві
- •§ 3. Поняття і види обмежень прав на землю
- •§ 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
- •Розділ 8
- •Питання до теми:
- •§ 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •§ 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
- •§ 3. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам
- •§ 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
- •§ 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- •§ 1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •§ 3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок
- •§ 4. Правове регулювання застави земельних ділянок
- •§ 5. Особливості спадкування земельних ділянок
- •§ 6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальна характеристика гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 4. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
- •§ 6. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення
- •Розділ 12
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Розділ 13
- •Питання до теми:
- •§ 1. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови
- •§ 2. Правове забезпечення використання земель житлової та громадської забудови
- •§ 3. Правове регулювання використання
- •Земельних ділянок для індивідуального
- •Житлового, господарського
- •І гаражного будівництва
- •§ 4. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва
- •§ 5. Особливості використання земельних ділянок державного та комунального житлового фонду
- •§ 1. Поняття і склад земель
- •§ 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •§ 4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Розділ 15
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •§ 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •Розділ 16
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення
- •§ 4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •§ 5. Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу
- •Розділ 17
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення
- •§ 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
- •§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
- •§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду
- •§ 4. Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду
- •§ 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
- •§ 3. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів
- •§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правовий режим земель промисловості
- •§ 3. Правове регулювання використання земель транспорту
- •§ 4. Правовий режим земель енергетичної системи та зв'язку
- •§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
- •Розділ 21
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •§ 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
- •§ 3. Правова охорона ґрунтів
- •§ 4. Правовий режим екологічно уражених земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- •§ 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- •§ 3. Правові засади зонування земель
- •§ 1. Поняття та зміст землеустрою
- •§ 2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функції, землевпорядний процес
- •§ 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •§ 4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка земель
- •§ 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •§ 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
- •§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правові засади плати за землю
- •§ 3. Пільги щодо плати за землю
- •§ 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Розділ 26
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •§ 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- •§ 6. Проблема визначення
§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
Реалізація підстав припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою відбувається з настанням певних умов. При цьому припинення, як і набуття, одних прав може здійснюватися в добровільному порядку, а інших — при настанні спеціальних умов (ці права реалізуються лише у судовому порядку).
Добровільний порядок припинення прав на землю має певне поширення на практиці, у зв'язку з чим він дістав відповідну регламентацію в земельному законі. Серед добровільних способів припинення прав на землю особливе місце посідає добровільна відмова від використання земельної ділянки на відповідній правовій основі. Добровільна відмова від права власності на землю або права користування земельною ділянкою являє собою вільне волевиявлення власника чи землекористувача, спрямоване на припинення належного йому суб'єктивного права подальшого використання земельної ділянки на правових підставах, передбачених земельним законодавством. З цього випливає, що ця відмова як спосіб припинення прав на землю не є самочинним залишенням земельної ділянки. Для її реалізації передбачені відповідні правові вимоги, недодержання яких може кваліфікуватися як правопорушення. Крім того, відмова повинна бути прийнята відмовоодержувачем і дістати відповідне правове оформлення.
Незважаючи на спільність добровільної відмови від права власності на земельну ділянку та права землекористування, їх треба розрізняти. Так, зі змісту ст. 142 ЗК випливає, що добровільна відмова від права власності на земельну ділянку може здійснюватися лише на користь держави або територіальної громади. Отже, в ній йдеться про відмову від права приватної власності на земельну ділянку, яка передається у державну або комунальну власність.
183
Припинення права власності на землю на підставі добровільної відмови від земельної ділянки здійснюється за заявою її власника до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. У разі згоди такого органу прийняти заяву він укладає з власником угоду про передачу права власності, яка підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Із зазначеного вище випливає, що добровільне волевиявлення власника земельної ділянки потребує такого ж волевиявлення з боку державного органу або органу місцевого самоврядування. Проте норми земельного закону не передбачають можливих наслідків неприйняття добровільної відмови від права власності на землю зазначеними органами. Уявляється, що у таких випадках згідно з положенням ч. З ст. 13 Конституції про те, що власність зобов'язує, право власності на землю має бути збережене за колишнім власником.
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у порядку добровільної відмови від неї також може мати місце при поданні заяви володарем відповідного суб'єктивного права. Така заява подається землекористувачем власнику земельної ділянки, оскільки у такому разі особа останнього відома. На підставі заяви власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації прав на землю та земельних ділянок.
Наведені положення охоплюють добровільне припинення права постійного користування земельною ділянкою і не поширюються на добровільну відмову від тимчасового землекористування, здійснюваного на орендних умовах, у тому числі концесійну діяльність. Умови дострокової добровільної відмови від подальшого використання земельної ділянки передбачаються в договорі оренди землі або у концесійному договорі1. Вони можуть заздалегідь визнаватися сторонами як обставини, що спричиняють розірвання договорів.
Відчуження земельної ділянки за рішенням її власника також можна віднести до добровільного порядку припинення права власності на землю. Воно може здійснюватися самим власником або його представником. Проте право ухвалення рішення про припинення права власності на земельну ділянку належить лише власнику або уповноваженому ним суб'єкту права. Способи реалізації права на відчуження ділянки у таких випадках залежать від волевиявлення її власника.
Серед різноманітних способів реалізації припинення права власності на землю за рішенням її власника можна виділити земельно-правові способи, наприклад, передачу земельних ділянок, що знаходяться у державній або комунальній власності у приватну власність громадянам; цивільно-правові, які передбачають, напри-
1 Див Типовий концесійний договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р № 643 // Офіційний вісник України — 2000 — № 15 — С 92
184
клад, припинення зазначеного права шляхом укладання договорів купівлі-продажу, міни або дарування; адміністративно-правові способи, наприклад, передачу ділянок державної власності у комунальну або навпаки. Варто підкреслити, що такі способи мають "подвійну" правову властивість: для володаря суб'єктивного права власності на землю вони є підставою його припинення, а для набувача — підставою виникнення такого права. При цьому закон передбачає як безоплатне, так й сплатне відчуження земельних ділянок, а отже, й права власності на них.
Добровільне припинення права власності на землю може мати місце у разі викупу земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, якщо її власник дає на це згоду. Таке припинення права власності притаманне й відчуженню ділянки іноземними громадянами та особами без громадянства протягом встановленого для цього строку. Воно може здійснюватися на підставі цивільно-правових угод. Якщо відповідні умови з тих чи інших причин у добровільному порядку не реалізовані, передбачається примусове припинення права власності на земельну ділянку.
Примусовий порядок припинення прав на землю закріплено в єдиній нормі земельного закону, що охоплює припинення як права власності на землю, так і права користування земельною ділянкою. В інших нормах детально регламентуються особливості умов їх реалізації стосовно до кожного способу припинення права земельної власності та права землекористування. Але оскільки примусове припинення зазначених суб'єктивних прав на землю здійснюється не з волі її власників або землекористувачів, загальним для примусових підстав, які припиняють право власності на землю та право землекористування, є судовий порядок їх застосування.
Диференційований підхід до розгляду змісту ст. 143 ЗК дозволяє виділити підстави примусового припинення права власності на землю і права землекористування. Примусовими підставами припинення права власності на земельну ділянку, що реалізуються у судовому порядку, є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законом; викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусове звернення стягнень на земельну ділянку за зобов'язаннями її власника; конфіскація земельної ділянки. Причому треба зазначити, що, якщо у перших двох випадках примусове припинення права земельної власності може здійснюватися у порядку цивільного судочинства без надання доказів провини власника, то у двох останніх — у порядку як цивільного, так і кримінального судочинства і з обов'язковим наданням доказів провини власника землі*.
* Звертає на себе увагу те, що конфіскація як спосіб припинення права власності на майно була вилучена з ЦК Законом України від 16 грудня 1993 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Тепер вона передбачена у ЗК як підстава припинення права власності на земельну ділянку
185
Примусове припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку може мати місце у двох випадках. Відповідно до ст. 143 ЗК воно здійснюється у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та у разі її використання з порушенням екологічних вимог (якщо допущені порушення не усунені своєчасно). Закон не пов'язує зазначені випадки з видами або строками примусового припинення права землекористування, що дозволяє говорити про їх поширення як на постійне, так й на тимчасове користування ділянками.
Загальні підстави припинення права користування ділянкою у зв'язку з порушенням земельного законодавства не передбачають примусовості. Проте вона передбачена ст. 144 ЗК. Більше того, у зазначеній нормі визначено порядок припинення цього права, що складається з декількох стадій1. Вони реалізуються за допомогою застосування адміністративних заходів, які передують судовому розгляду питання про примусове припинення права землекористування.
Згідно зі ст. 144 ЗК у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення, не виконала протягом зазначеного строку вказівки інспектора щодо припинення порушення, він відповідно до закону накладає на неї адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор звертається до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення цього органу може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.