§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів

Єдина система державних органів земельних ресурсів створена на підставі Указу Президента України від 6 січня 1996 р. № 34/96 "Про створення єдиної системи державних органів земельних ре­сурсів"' з метою проведення єдиної державної політики у галузі зе­мельних відносин і забезпечення раціонального використання та охорони земель. До її складу входять Державний комітет України по земельних ресурсах та підпорядковані йому Державний комітет Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному ка­дастру, обласні, Київське та Севастопольське міські головні уп­равління, районні відділи, міські (міст обласного і районного зна­чення) управління (відділи) земельних ресурсів та інженери-зем-левпорядники сіл і селищ. Зазначені органи утримуються за раху­нок коштів Державного бюджету України.

Державний комітет України по земельних ресурсах (Держком-зем України), який очолює систему державних органів земельних ресурсів, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Він вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі регулювання земельних відносин, використання, охорони і моніторингу земель, ведення державного земельного ка­дастру і забезпечує її реалізацію, здійснює управління у зазначеній сфері, а також міжгалузеву координацію і функціональне регулю­вання питань, віднесених до його відання. Держкомзем узагаль­нює практику застосування законодавства з питань, віднесених до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цьо­го законодавства і вносить їх на розгляд Президента і Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень цей орган організо­вує виконання актів законодавства і здійснює систематичний кон­троль за їх реалізацією. Положення про Держкомзем затверджене Указом Президента України від 14 серпня 2000 р. № 970/2000 "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах"².

^

Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через систему державних органів земельних ресурсів. Типові положення про обласне головне управління, Київське та Севастопольське міське головне управління, районний відділ, міське (міст обласно­го та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 200 "Про затвердження типових положень про терито­ріальні органи земельних ресурсів". У тих містах обласного і рай­онного значення, де й досі не створені державні відділи (уп­равління) земельних ресурсів, вони мають бути утворені

¹ Урядовий кур'єр. — 1996. — 13 січ.

^! Офіційний вісник України. — 2000. — № 33. — С. 46.

56

відповідно до норм Прикінцевих положень ЗК. У штати сільських, селищних рад повинні бути введені посади інженерів-землевпо-рядників.

До повноважень Держкомзему України належить', внесення про­позицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведен­ня земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загально­державних, регіональних програм використання та охорони земель, розроблення і здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтво­рення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель, забез­печення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекре­аційного та історико-культурного призначення; ведення державного земельного кадастру, у тому числі державної реєстрації землево­лодінь, землекористувань, об'єктів нерухомого майна, що знаходять­ся на земельних ділянках, договорів оренди ділянок і забезпечення ведення відповідних реєстрів; здійснення землеустрою, розгляд і участь у затвердженні нормативно-технічних документів, пов'язаних з розробленням землевпорядної документації, ціноутворенням під час проектування, будівництва, експлуатації об'єктів і споруд; здійснення моніторингу земель, організація вжиття заходів щодо відновлення корисних властивостей земельних ділянок; здійснення державного контролю за використанням і охороною земель*; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань земле­устрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформу­вання земельних відносин, а також техніко-економічних обгрунту­вань цих програм і проектів¹; розроблення економічного і правово­го механізму регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель (у тому числі на­дання сприяння у проведенні земельних аукціонів і конкурсів, виз­наченні стартової ціни земельних ділянок), кредитних відносин і вдосконалення системи оподаткування; організація і забезпечення проведення робіт із грошової, у тому числі експертної, оцінки зе­мель, підготовка пропозицій щодо вдосконалення методики і поряд­ку проведення землеоціночних робіт; ліцензування землевпорядної та землеоціночної діяльності; здійснення міжнародного спів­робітництва в галузі земельних відносин, участь у підготовці міжна­родних договорів України, пропозицій щодо їх укладення та денон­сації, в укладанні міжнародних договорів нашої держави у галузі ре­гулювання земельних відносин, використання та охорони земель і у забезпеченні виконання зобов'язань України за міжнародними дого­ворами; здійснення заходів щодо галузевого співробітництва нашої

* Нині вирішується питання про створення у складі Держкомзему України держав­ної Інспекції по контролю за використанням та охороною земель як урядового органу державного управління.

¹ Див.: Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи затвердже­не наказом Держкомзему України від 11 березня 1997 р. № 39.

57

держави з Європейським Союзом, забезпечення виконання Ук­раїною зобов'язань, передбачених Угодою про партнерство і співро­бітництво між Україною та ЄС, адаптація законодавства нашої країни до законодавства ЄС, виконання інших заходів щодо інтег­рації України до ЄС; визначення видів межових знаків і порядку відновлення меж земельних ділянок; вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, встанов­лення обмежень у використанні земель і земельних сервітутів; здійснення державного контролю за додержанням земельного зако­нодавства, у тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання останніх згідно з їх цільо­вим призначенням і умовами надання власниками земельних діля­нок і землекористувачами; погодження проектів відведення земель­них ділянок, документації щодо вилучення останніх, зміни їх цільо­вого призначення; погодження місць розташування об'єктів; вико­нання функцій державного замовника науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних робіт, які здійснюються у межах заходів щодо охорони земель, реформування земельних відносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру і моніторингу земель; створення інформаційної бази даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони земель, ведення державного земельного кадастру і моніторингу земель; ви­користання бюджетних та позабюджетних коштів для реалізації про­грам освоєння нових технологій, здійснення іншої науково-технічної діяльності у сфері раціонального використання та охорони земель; організація проведення, у тому числі за участю іноземних наукових установ і організацій, наукових досліджень з питань земле­устрою і ведення державного земельного кадастру; розроблення і здійснення заходів щодо вдосконалення обліку і звітності у сфері ре­гулювання земельних відносин, використання та охорони земель; координація проведення топографо-геодезичних, картографічних, розвідувальних і дослідницьких робіт, необхідних для здійснення землеустрою, ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель та їх охорони; здійснення контролю за цільовим використан­ням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільсько­господарського і лісогосподарського виробництва; розроблення і за­твердження фінансово-економічних нормативів, пов'язаних із про­веденням землевпорядних робіт, виконанням експертної грошової оцінки земельних ділянок, наданням послуг щодо збирання і вико­ристання земельної кадастрової інформації, здійснення контролю за додержанням цих нормативів; організація розгляду звернень грома­дян у земельних питаннях і забезпечення виявлення та усунення причин, що породжують 'їх скарги; розгляд справ про адміністра­тивні правопорушення, передбачені статтями 52 (псування і забруд­нення сільськогосподарських та інших земель), 53 (порушення пра­вил використання земель), 53' (самовільне заняття земельної ділян­ки), 53² (приховування або перекручування даних земельного кадас­тру), 54 (несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або не-

58

приведення їх у стан, придатний для використання за призначен­ням), 55 (самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою), 56 (знищення межових знаків); 188^і (невиконання за­конних розпоряджень або приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорони природних ресурсів) КпАП України; порушення клопотань про припинення чи скасуван­ня актів місцевих державних адміністрацій, органів і посадових осіб місцевого самоврядування з питань, що належать до їх компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законо­давства, до відповідальності; вирішення інших питань у галузі зе­мельних відносин відповідно до закону.