- •Передмова
- •Розділ 1
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і предмет земельного права
- •§ 2. Методи регулювання в земельному праві
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- •§ 5. Система земельного права
- •Розділ 2
- •Питання до теми:
- •§ 1. Розвиток земельного права до 1917 року
- •§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
- •§ 3. Сучасний період розвитку земельного права
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і класифікація джерел
- •§ 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
- •§ 3. Закони як основні джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •§ 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори
- •§ 1. Повноваження Верховної Ради України
- •§ 2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад
- •§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§ 4. Повноваження Ради міністрів
- •§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •§ 6. Повноваження органів виконавчої влади
- •З питань екології та природних ресурсів
- •Й інших органів виконавчої влади
- •Спеціальної компетенції
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та основні ознаки права власності на землю
- •§ 2. Земля як об'єкт права власності
- •§ 3. Суб'єкти права власності на землю
- •§ 4. Право приватної власності на землю
- •§ 5. Право комунальної власності на землю
- •§ 6. Право державної власності на землю
- •§ 7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
- •§ 8. Право спільної власності на землю
- •§ 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
- •Розділ 6
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і принципи права землекористування
- •§ 2. Право постійного землекористування
- •§ 3. Право орендного землекористування
- •§ 4. Право концесійного землекористування
- •§ 5. Права і обов'язки землекористувачів
- •Розділ 7
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та види земельних сервітутів
- •§ 2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві
- •§ 3. Поняття і види обмежень прав на землю
- •§ 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
- •Розділ 8
- •Питання до теми:
- •§ 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •§ 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
- •§ 3. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам
- •§ 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
- •§ 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- •§ 1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •§ 3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок
- •§ 4. Правове регулювання застави земельних ділянок
- •§ 5. Особливості спадкування земельних ділянок
- •§ 6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальна характеристика гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 4. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
- •§ 6. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення
- •Розділ 12
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Розділ 13
- •Питання до теми:
- •§ 1. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови
- •§ 2. Правове забезпечення використання земель житлової та громадської забудови
- •§ 3. Правове регулювання використання
- •Земельних ділянок для індивідуального
- •Житлового, господарського
- •І гаражного будівництва
- •§ 4. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва
- •§ 5. Особливості використання земельних ділянок державного та комунального житлового фонду
- •§ 1. Поняття і склад земель
- •§ 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •§ 4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Розділ 15
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •§ 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •Розділ 16
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення
- •§ 4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •§ 5. Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу
- •Розділ 17
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення
- •§ 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
- •§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
- •§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду
- •§ 4. Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду
- •§ 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
- •§ 3. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів
- •§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правовий режим земель промисловості
- •§ 3. Правове регулювання використання земель транспорту
- •§ 4. Правовий режим земель енергетичної системи та зв'язку
- •§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
- •Розділ 21
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •§ 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
- •§ 3. Правова охорона ґрунтів
- •§ 4. Правовий режим екологічно уражених земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- •§ 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- •§ 3. Правові засади зонування земель
- •§ 1. Поняття та зміст землеустрою
- •§ 2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функції, землевпорядний процес
- •§ 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •§ 4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка земель
- •§ 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •§ 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
- •§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правові засади плати за землю
- •§ 3. Пільги щодо плати за землю
- •§ 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Розділ 26
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •§ 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- •§ 6. Проблема визначення
§ 3. Закони як основні джерела земельного права
Основними джерелами земельного права є закони, які можна підрозділити на кодифіковані й ті, що не є такими, а також на загальні та спеціальні. Це означає, що у законах мають бути адекватно врегульовані права та інтереси людини і громадянина у галузі використання і охорони земель, механізм їх забезпечення і захисту.
ЗК України є загальногалузевим кодифікованим актом, що становить основу чинного земельного законодавства, яке його розвиває і доповнює. Тому забезпечення вичерпного регулювання земельних відносин, які виникають на практиці, не є метою ЗК. Значне місце в ньому посідають відсильні норми, хоч більшість норм, що містяться в ньому, є нормами прямої дії.
Головна особливість ЗК полягає в тому, що він є основою системи "супідрядності" норм усіх природноресурсових галузей права, в якій повинні бути виключені суперечності між однаковими за юридичною силою нормативними актами, а кожен вищий елемент мати вищу юридичну силу. Таким чином, Земельний кодекс — це базовий (стрижневий) акт, підґрунтя усієї системи земельно-правових норм.
ЗК складається з десяти розділів, які включають 212 статей. Це комплексний нормативно-правовий акт, що охоплює широке коло норм, які закріплюють основні положення, пов'язані з режимом використання і охорони земель, складом і цільовим призначенням останніх, правами й обов'язками власників землі і землекористувачів. Він регламентує питання набуття і реалізації прав на землю, гарантії цих прав, визначає компетенцію органів управління і контролю у галузі використання і охорони земель, відповідальність за порушення земельного законодавства.
До внутрішньогалузевих кодифікованих актів системи джерел земельного права належать закони "Про плату за землю", "Про оренду землі" та ін. їх поява була зумовлена тим, що неупорядко-ване і значною мірою застаріле земельне законодавство не забезпечувало за ринкових умов належної правової регламентації земельних відносин. Внутрішньогалузева кодифікація сприяла систематизації норм, що регулюють окремі інститути земельного права.
Однак доводиться констатувати, що проблема внутрішньогалузевої кодифікації, або кодифікації на рівні окремих інститутів земельного права, не втратила своєї актуальності й нині. Аналіз змісту ЗК свідчить про наявність у ньому низки недоліків. Це стосується обсягів, глибини і системи закріплення земельно-правових норм, що призводить до унеможливлення реалізації більшості з них. Підтвердженням цього є наявність державного плану підготовки нормативно-правових актів, за допомогою яких має забезпечуватися реалізація положень, закріплених у ЗК. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 6-р
34
"Про затвердження плану підготовки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що випливають із Земельного кодексу України" передбачена розробка таких законопроектів: "Про розмежування земель права державної та комунальної власності", "Про ринок земель", "Про державний земельний (іпотечний) банк", "Про оцінку земель", "Про охорону земель", "Про державний земельний кадастр", "Про землеустрій", "Про вилучення земель права приватної власності", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про особисте селянське господарство", "Про особливості створення та діяльність іпотечних установ".
Необхідність прийняття такої значної кількості законів свідчить про те, що застосування норм, які містяться в ЗК, як норм прямої дії неможливе без прийняття додаткових нормативно-правових актів. Провідні вчені зазначають, що положення, які визначають зміст таких правових інститутів, як, наприклад, оренда, застава земельних ділянок, плата за них, зафіксовані у ЗК на рівні Основ земельного законодавства і характеризуються відсильним характером правових норм1. Це може свідчити про недостатньо виважену і чітку систему нового ЗК або про прагнення законодавця стати на шлях внутрішньогалузевої кодифікації земельного законодавства.
Існують також загальні закони комплексного характеру, що характеризуються охопленням великого масиву суспільних відносин, у тому числі земельних. До них належать закони від 7 лютого 1991 р. "Про власність"2, від 10 листопада 1994 р. "Про транспорт"3, "Про охорону навколишнього природного середовища", від 20 грудня 1991 р. "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції Закону від 22 червня 1993 р.)4 та ін.
Важливими джерелами земельного права є спеціальні закони. До них можна віднести, наприклад, закони від 16 червня 1992 р. "Про природно-заповідний фонд України"3, від 5 жовтня 2000 р. "Про курорти"6, від 14 січня 2000 р. "Про меліорацію земель"7 та ін.
Відповідно до Закону України від 18 листопада 1992 р. "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання" (в редакції Закону від 19 грудня 1992 р.8) здійснення регулювання відносин у галузі раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища тимчасово (на шість місяців) було передано Кабінету Міністрів. Таким чином, у період
1 Див.: Татова Я. І. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти // Право України. - 2002. - № 4. - С. 74.
' Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 20. — Ст. 249.
3 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 51. — Ст. 446.
' Там само. - 1993. - № 32. - Ст. 341.
! Там само. - 1992. - № 34. - Ст. 502.
' Там само. - 2000. - № 50. - Ст. 435.
' Там само. — № 11. — Ст. 90.
" Там само. - 1993. - № 2. - Ст. 6.
2 35
з 21 грудня 1992 р. по 21 травня 1993 р. Кабінет Міністрів був наділений повноваженнями видавати нормативно-правові акти у формі декретів, що мали силу законів. Він прийняв низку декретів, деякі з яких є джерелами земельного права й донині, наприклад, декрети від 26 грудня 1992 р. "Про приватизацію земельних ділянок"' і від 21 січня 1993 р. "Про державне мито"2.
За допомогою прийняття декретів було не тільки оперативно врегульовано відносини, пов'язані з власністю, підприємницькою діяльністю, соціальним і культурним розвитком, державною митною, науково-технічною, кредитно-фінансовою системами, оподаткуванням, державною політикою оплати праці та ціноутворення, а й призупинено в цілому чи в окремих частинах дію кількох законодавчих актів, зокрема, кількох статей ЗК 1992 р. Специфіка декретів Кабінету Міністрів як джерел права полягає також у тому, що вони можуть бути змінені або скасовані лише законом.