§ 3. Правові засади зонування земель

Зонування земель являє собою поділ території міста або Іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення у них певних обмежень у використанні земель, визначення мінімаль­них розмірів земельних ділянок, регламентації типів будівель І спо­руд, які дозволяється будувати в межах цих зон згідно з регіональ­ними та місцевими правилами забудови

Перший в Історії правовий акт щодо зонування території був прийнятий у 1916 р муніципалітетом м Нью-Йорка у зв'язку зі стихійною забудовою району Нижній Манхеттен Акт регламенту­вав правила забудови міської території, завдяки чому вдалося впо­рядкувати розвиток міста²

Земеїьнии кодекс України Коментар — Харків 2002 — С 466 Юридична енциклопедія В 6 т / Редкол Ю С Шечшученко (готова редколегії) га ш - Т 2 - К 1999 - С 646

374

В Україні зонування земель здійснюється відповідно до поло­жень ЗК, законів "Про планування І забудову територій", "Про ос­нови містобудування" та Інших нормативних актів

Регіональні правила забудови встановлюють загальний для те­риторій І населених пунктів області, АРК порядок планування, за­будови та Іншого використання територій І окремих земельних ді­лянок Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва І Севастополя, міст республіканського значення АРК, міст обласно­го значення Вони встановлюють порядок планування, забудови та Іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а та­кож перелік усіх допустимих видів, умов І обмежень забудови та Ін­шого використання територій І окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування Для Інших населених пунктів такі правила затверджуються відповідними радами на підставі регі­ональних правил забудови

Місцеві правила забудови складаються з двох частин тексто­вої та графічної — плану зонування У текстовій частині наво­диться перелік переважних І допустимих видів забудови та Інших видів використання земельних ділянок у межах окремих зон План зонування закріплює поділ території населеного пункту на зони з переважними І допустимими видами використання земель­них ДІЛЯНОК

Затверджений відповідною радою план зонування є офіційним документом, який визначає права власників земельних ділянок І землекористувачів щодо їх використання, переважно для потреб за­будови Зонування обумовлює поділ земель у межах населеного пункту на окремі земельні ділянки з урахуванням їх цільового призначення, від якого залежать права та обов'язки землевласника або землекористувача, пов'язані з використанням належної їм ді­лянки Воно здійснюється на основі Положення про земельно-ка­дастрову Інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26 серпня 1997 р № 85^і

Зонування земель у межах населених пунктів пов'язано з відне­сенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності та поділом територій на зони при плануванні їх розвитку Згідно зі ст 22 Закону "Про планування І забудову територій" для кожної зони на основі державних містобудівних норм встановлю­ються єдині умови І обмеження у забудові та Іншому використанні земельних ділянок

Усі дані про належність територій до відповідних функціональ­них зон, їх сучасне І перспективне призначення, екологічну, Інже­нерно-геологічну ситуацію, стан забудови та Інженерного забезпе­чення, а також характеристики будівель та споруд на землях усіх форм власності повинні об'єднуватися у містобудівному кадастрі населених пунктів

¹ Офіційний вісник України - 1997 - № 45 - С 104

375

Розділ 23

Правове регулювання землеустрою

та ведення державного земельного

кадастру

Питання до теми:

1. Поняття та зміст землеустрою.

2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функції, землевпорядний процес.

3. Державний земельний кадастр та значення його ведення.

4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ді­ лянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка зе­ мель.