- •Передмова
- •Розділ 1
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і предмет земельного права
- •§ 2. Методи регулювання в земельному праві
- •§ 3. Принципи земельного права
- •§ 4. Співвідношення земельного права з суміжними галузями права
- •§ 5. Система земельного права
- •Розділ 2
- •Питання до теми:
- •§ 1. Розвиток земельного права до 1917 року
- •§ 2. Розвиток земельного права в Україні після 1917 року
- •§ 3. Сучасний період розвитку земельного права
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і класифікація джерел
- •§ 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
- •§ 3. Закони як основні джерела земельного права
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права
- •§ 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори
- •§ 1. Повноваження Верховної Ради України
- •§ 2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад
- •§ 3. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •§ 4. Повноваження Ради міністрів
- •§ 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •§ 6. Повноваження органів виконавчої влади
- •З питань екології та природних ресурсів
- •Й інших органів виконавчої влади
- •Спеціальної компетенції
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та основні ознаки права власності на землю
- •§ 2. Земля як об'єкт права власності
- •§ 3. Суб'єкти права власності на землю
- •§ 4. Право приватної власності на землю
- •§ 5. Право комунальної власності на землю
- •§ 6. Право державної власності на землю
- •§ 7. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав
- •§ 8. Право спільної власності на землю
- •§ 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
- •Розділ 6
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і принципи права землекористування
- •§ 2. Право постійного землекористування
- •§ 3. Право орендного землекористування
- •§ 4. Право концесійного землекористування
- •§ 5. Права і обов'язки землекористувачів
- •Розділ 7
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття та види земельних сервітутів
- •§ 2. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві
- •§ 3. Поняття і види обмежень прав на землю
- •§ 4. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні
- •Розділ 8
- •Питання до теми:
- •§ 1. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •§ 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
- •§ 3. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам
- •§ 4. Умови і порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду
- •§ 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- •§ 1. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок
- •§ 2. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок
- •§ 3. Окремі види договорів щодо земельних ділянок
- •§ 4. Правове регулювання застави земельних ділянок
- •§ 5. Особливості спадкування земельних ділянок
- •§ 6. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •Питання до теми:
- •§ 1. Загальна характеристика гарантій прав на землю
- •§ 2. Способи захисту прав на земельні ділянки
- •§ 3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 4. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •§ 5. Причини виникнення, визначення видів та правові засади вирішення земельних спорів
- •§ 6. Органи, що вирішують земельні спори, умови та порядок їх розгляду і вирішення
- •Розділ 12
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •§ 3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •§ 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Розділ 13
- •Питання до теми:
- •§ 1. Визначення та склад земель житлової та громадської забудови
- •§ 2. Правове забезпечення використання земель житлової та громадської забудови
- •§ 3. Правове регулювання використання
- •Земельних ділянок для індивідуального
- •Житлового, господарського
- •І гаражного будівництва
- •§ 4. Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва
- •§ 5. Особливості використання земельних ділянок державного та комунального житлового фонду
- •§ 1. Поняття і склад земель
- •§ 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •§ 4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Розділ 15
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •§ 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •§ 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •§ 4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •Розділ 16
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель рекреаційного призначення
- •§ 4. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •§ 5. Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу
- •Розділ 17
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і склад земель історико-культурного призначення
- •§ 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- •§ 3. Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення
- •§ 4. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
- •§ 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
- •§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду
- •§ 4. Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду
- •§ 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
- •§ 3. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів
- •§ 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правовий режим земель промисловості
- •§ 3. Правове регулювання використання земель транспорту
- •§ 4. Правовий режим земель енергетичної системи та зв'язку
- •§ 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
- •Розділ 21
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •§ 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
- •§ 3. Правова охорона ґрунтів
- •§ 4. Правовий режим екологічно уражених земель
- •§ 5. Консервація земель
- •§ 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- •§ 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- •§ 3. Правові засади зонування земель
- •§ 1. Поняття та зміст землеустрою
- •§ 2. Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функції, землевпорядний процес
- •§ 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •§ 4. Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка земель
- •§ 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
- •§ 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
- •§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Правові засади плати за землю
- •§ 3. Пільги щодо плати за землю
- •§ 4. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
- •Розділ 26
- •Питання до теми:
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •§ 2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •§ 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •§ 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- •§ 6. Проблема визначення
Питання до теми:
Поняття і класифікація джерел.
Конституційні основи земельного права і їх значення для роз витку земельного законодавства.
Закони як основні джерела земельного права.
Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори.
§ 1. Поняття і класифікація джерел
У теорії права усталеним є поділ його джерел на джерела, розглядувані в широкому і вузькому розумінні1. Джерела в широкому розумінні — це суспільні відносини, які є підставою для прийняття юридичних норм. Джерела у вузькому розумінні — це нормативно-правові акти компетентних органів державної влади з певними вимогами до регулювання відповідних суспільних відносин. Зазначене поняття має значення ємності, яка містить юридичні норми2. Саме в такому аспекті розглядаються джерела земельного права у цьому розділі.
Джерелами земельного права є нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які містять загальнообов'язкові правові вимоги, норми, правила, що регулюють економічні й екологічні суспільні відносини у галузі використання та охорони земель і розраховані на багаторазове застосування. Це засіб встановлення нових, зміни або скасування раніше прийнятих земельно-правових норм. Вони є формою вияву і закріплення земельної політики держави як важливого фактора, що впливає на формування і розвиток юридичних інститутів у сфері правового регулювання земельних відносин.
Джерела земельного права мають відповідати ознакам, об'єктивно притаманним джерелам будь-яких галузей права, а саме: вони повинні бути носіями владної сили держави, тобто забезпечуватися примусовим виконанням; підлягати багаторазовому за-
1 Див.: Сурилов А. В. Теория государства й права. — К. — Одєсса, 1989. — С. 256-259. ! Див.: Теория государства й права: Учебник для юридических вузов й факультетов / Под ред. В. М. Корельского й В. Д. Перевалова — М, 1997. — С. 287.
29
стосуванню, тобто визначатись нормативним характером; адресуватись невизначеному колу суб'єктів; і, нарешті, мати загальнообов'язковий характер. Тому не можуть бути визнані джерелами права індивідуальні акти, видані з метою застосування певних норм права. Адже вони не встановлюють нових норм, а лише застосовують існуючі норми у відповідних ситуаціях1. Наприклад, не визнаються джерелами земельного права рішення державних органів про надання особі земельної ділянки у власність чи у користування, про застосування санкцій до порушників земельного законодавства або про проведення землевпорядних дій. Ці рішення видаються виключно на підставі й на виконання норм земельного права.
Водночас земельно-правові джерела мають певні, лише їм властиві ознаки. Вони визначені в ст. 5 ЗК і полягають у поєднанні особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпеченні рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави; невтручанні держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпеченні раціонального використання й охорони земель; гарантій прав на землю; пріоритеті вимог екологічної безпеки.
Класифікація джерел земельного права дає можливість максимально ефективно аналізувати їх і застосовувати на практиці. Вона може бути проведена за низкою підстав.
За юридичною силою джерела земельного права поділяються на закони і підзаконні нормативні акти. Закони мають вищу юридичну силу і тому посідають чільне місце в ієрархічній структурі законодавства. Всі інші нормативні акти, що видаються на основі, з метою розвитку законів і на виконання їх вимог, звуться підзакон-ними.
За предметом регулювання джерела підрозділяються на загальні та спеціальні. Загальні характеризуються широким, тобто таким, що охоплює як земельні, так й інші суспільні відносини, предметом регулювання. До таких актів належать, зокрема, Конституція і Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища"2. Спеціальні джерела — це акти, повністю присвячені питанням використання і охорони земель (ЗК, закони України "Про плату за землю", "Про оренду землі" та ін.).
За характером правового регулювання джерела поділяються на матеріальні та процесуальні. Перші містять матеріальні норми права, що встановлюють права, обов'язки і відповідальність учасників
1 Див.: Жариков Ю. Г. Источники земельного права // Земельнеє право России: Учебник для вьісших учебньїх заведений. — М., 1997. — С. 57.
1 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546.
ЗО
відповідних відносин. Другі регулюють процесуальні відносини у сфері використання та охорони земель. Будь-якій матеріальній нормі права, яка може бути реалізована лише шляхом її застосування, притаманна необхідна цій нормі процесуальна форма, за допомогою якої виконується її припис1.
Таким чином, застосування правової норми без здійснення певного комплексу взаємозалежних і взаємообумовлених дій, що випливають зі змісту цієї норми й утворюють її процесуальну форму, неможливе. Ці дії можуть бути пов'язані, наприклад, з порядком надання земель у власність та у користування, вилучення (викупу) земель, ведення їх моніторингу, здійснення заходів щодо охорони земель тощо. Актами процесуального характеру є ЦПК і КПК України, Порядок визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 2842, Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи, затверджене наказом Держкомзему України від 11 березня 1997 р. №393 та ін. Специфіка земельного законодавства полягає в тому, що матеріальні та процесуальні норми, які регулюють відносини, пов'язані з використанням і охороною земель, у багатьох випадках визначають зміст одних й тих самих нормативних актів.
За формою законодавчого акта розрізняють кодифіковані джерела й ті, що не є такими. Кодифіковані — це нормативні акти, які відзначаються високою якістю і рівнем систематизації та є основними у тій чи іншій галузі права. Такими земельними кодифікованими актами є ЗК, закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про плату за землю", "Про оренду землі" та ін.
Систему джерел земельного права утворюють Конституція; міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди й двосторонні договори; закони; декрети Кабінету Міністрів; укази і розпорядження Президента; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів; нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; нормативні акти місцевих органів виконавчої влади й місцевого самоврядування; локальні нормативно-правові акти.
З урахуванням конституційного принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову вітчизняна правова доктрина розглядає застосування судової практики лише в плані застосування права, тлумачення і роз'яснення його окремих положень. Отже, постанови Пленуму Верховного Суду, роз'яснення президії та листи Вищого господарського суду не є джерелами права. Проте це не принижує ролі судової практики у виробленні загальних підходів і принципів ефективної реалізації джерел земельного права, а також
1 Див.: Иконицкая Й. А. Понятие й значение процессуальньїх форм в советском зе- мельном праве // Процессуальньїе вопросьі советского земельного права. — М., 1975. —
2 ЗП України. - 1993. - № 10. - Ст. 193.
' Офіційний вісник України. — 1997. — № 20. — С. 184.
31
однакового застосування його норм на практиці. Особлива роль узагальнень судової практики полягає, зокрема, в тому, що їх вивчення й аналіз дають законодавцеві можливість вчасно вносити зміни й доповнення до чинних земельно-правових норм і заповнювати існуючі прогалини.
У теорії права загальновизнаним є виділення звичаїв як неписаних джерел права, що характеризуються невпорядкованістю, множинністю і різноманітністю. Вони можуть визнаватися як джерела регулювання земельних суспільних відносин і санкціонуватися державою. Зокрема, у главі 17 ЗК регламентовано правила добро-сусідства, які являють собою традиційно сформовані відносини між суміжними землекористувачами, пов'язані з використанням належних їм земельних ділянок і межових споруд з урахуванням обопільних інтересів сторін.
Одним з найважливіших джерел права є договір. Згідно зі ст. 41 ЦК це угода двох чи декількох осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків. За сучасних умов роль договору як джерела права постійно зростає, що обумовлено бажанням сторін врегульовувати взаємні права й обов'язки без будь-якого адміністративного диктату. На відміну від інших джерел права договір укладається на принципах рівності, незалежності та вільного волевиявлення сторін, а також їх майнової відповідальності за порушення зобов'язань. Одна з основних особливостей договору полягає в тому, що він може бути як передбачений, так і не передбачений законодавством. Основні вимоги до форми, змісту і предмета договору закріплені в ЦК. Земельний кодекс, Закон "Про оренду землі" та деякі інші земельно-правові акти детальніше регламентують зміст цивільно-правових угод, пов'язаних з земельними ділянками, що обумовлено специфікою землі як особливого виду майна, з приводу якого виникають договірні відносини.