
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- •Філософія в системі культурі
- •Тема 3 філософія європейського середньовіччя та епохи відродження
- •Гуманістичний характер епохи відродження
- •Тема 4. Філософія нового часу (XVII – XVIII ст.).
- •1 Питання:
- •2 Питання:
- •3 Питання:
- •Новий філософський ідеал у філософії просвітництва.
- •Особливості та досягнення німецької класичної філософії
- •Тема 5 філософія у хіх - хх ст
- •Проблема знання та мови у філософії
- •Тема 6 філософська думка в україні
- •«Культурне відродження» 20-х та філософське відродження 60-х рр.. Ххст
- •Шістдесятники України
- •Початок 60-х рр..
- •Кінець «відлиги»
- •Тема 7 проблема буття у філософії
- •Людська діяльність, як особливий спосіб саморуху об’єктивної і суб’єктивної реальності.
- •Тема 8 духовний вимір людського
- •Суспільна свідомість і її форми
- •Тема 9 основи філософського вчення про розвиток
- •Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- •Тема 10 основний зміст пізнавальної діяльності
- •Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності.
- •Методологія наукового пізнання
- •Тема 11 філософський аналіз суспільства
- •Роль і місце насильства в історії
- •Тема 12 філософська концепція людини
- •1. Самореалізація особи.
- •2. Роль особистості в історії.
- •Самореалізація особи. Роль особистості в історії.
- •Тема 13 цінності в житті людини і суспільства
- •1. Глобальні проблеми людства
- •2. Стратегія людства в планетарному масштабі
- •Глобальні проблеми людства. Стратегія людства в планетарному масштабі.
- •Рецензія на комплекс самостійного вивчення з дисципліни «Основи філософських знань»
Тема 8 духовний вимір людського
ПИТАННЯ:
Суспільна свідомість і її форми
ЛІТЕРАТУРА:
Л-3 стор. 361- 370
Л-4 стор. 541-546
Л-5 стор. 297-301
Методичні рекомендації і поради щодо самостійного опрацювання матеріалу:
Суспільство - надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. Кожне суспільство є не просто сукупністю людей, а єдиною системою соціальних відносин, цілісним соціальним організмом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних організмів. А свідомість є відображенням суспільного буття індивідів, вона завжди виявляється в суспільній формі. Суспільна свідомість і є існуванням свідомості у суспільній формі, у вигляді певного сукупного результату людської діяльності, у формі спільного надбання, здобутку суспільства. Вона, пронизуючи індивідуальну свідомість, оформлю-ючи її, набуває об'єктивної, незалежної від індивідів та їх свідомості форми існування. Вона втілюється в різноманітні об'єктивні форми духовної культури людства - в мову, в науку, філософію, в мистецтво, в політику і право, мораль, релігію і міфи, в народну мудрість, в соціальні норми і уявлення соціальних груп, націй, людства в цілому. Кожен індивід формує свою свідомість через освоєння суспільної свідомості.
Студенти повинні знати:
- суть, структуру суспільної свідомості;
- основні наукові та практичні методи людської діяльності.
Студенти повинні вміти:
- аргументовано відстоювати свою світоглядну та громадську позицію, толерантно ставитись до протилежних думок;
- свідомо проникати в сутність явищ та процесів реального світу
Питання самоконтролю.
1. Що ми розуміємо під поняттям «суспільство»?
2. В чому суть суспільної свідомості?
3. В чому особливості суспільної свідомості?
4. Розкрийте форми суспільної свідомості: політичну, економічну, правову, моральну, естетичну, релігійну…
Форми контролю.
- Поточний контроль. Перевірка конспектів. Усна співбесіда.
- Підсумковий контроль. Тестове опитування. Підготовка мультимедійних презентацій, рефератів. Питання контролюється на екзамені з дисципліни «Основи філософських знань»
Суспільна свідомість і її форми
Суспільна свідомість - це філософська категорія, що позначає фунда-менттальну особливість соціальних суб'єктів відображати соціальну та природну дійсність при визначальному впливі суспільного буття, а суспільне буття — це реальний процес життя людей. Суспільна свідомість та суспільне буття - найбільш загальні категорії, які використовують для виявлення того, що є переважно визначальним, а що таким, яке визначається в суспільному житті, за цими межами їх протиставлення не має змісту. Ідеальні, духовні компоненти невідривно вплетеш, пронизують суспільне життя. Суспільна свідомість – час-тка суспільного буття, а само буття є суспільним, оскільки в ньому функціонує суспільна свідомість. Суспільна свідомість - не пуста абстракція. Суспільна свідомість - сукупність ідеальних образів - понять, ідей, поглядів, уявлень, почуття, переживань, настроїв, що виникають у процесі відображення соціаль-ним суб'єктом довколишнього світу, зокрема і самої суспільної свідомості. Суспільна свідомість не зводиться до простої суми свідомостей індивідуальних, а включає тільки суспільно значущі, типові, усталені духовні утворення. Суб'єктом суспільної свідомості виступають суспільство, соціальна спільність (соціальна група, клас, нація) чи окрема людина, але не як індивідуальність, а як представник певної соціальної спільності. У кожному сучасному суспільстві надзвичайно важливою формою суспільної свідомості є політична свідомість. Політична свідомість є відображенням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних установок, тих чи інших політичних методів, з допомогою яких обґрунтовуються і втілюються в життя політичні інтереси суб'єктів полі-тичних процесів. Політична свідомість включає в себе ідеологічний та психо-логгічний аспекти. Перший аспект пов'язаний з політичною ідеологією як системою поглядів, ідей, що відображають корінні інтереси певних соціальних спільностей — верств, груп, страт тощо. Другий аспект безпосередньо пов'яза-ний з політичною пси-хологією, що ґрунтується на несистематизованих пог-лядах, почуттях, настроях певних суб'єктів політичних відносин. Політична свідомість відображає свідомо та цілеспрямовано регульовані політичні проце-си, відносини, спілку-вання, а тому тісно взаємопов'язана з політикою. Політика як найважливіший вид людської діяльності, пов'язаний з корінними економічними інтересами соціальних суб'єктів, є надзвичайно складною сфе-рою суспільних відносин. Політична свідомість, політична ідеологія пронизує все життя суспільства, справляючи вагомий вплив на його розвиток. Але ефективний вплив політичної свідомості на оптимізацію суспільного буття, зокрема політичних, духовно-моральних, гуманістичних та інших відносин передбачає здійснення глибоких змін у самій політичній свідомості. Нове політичне мислення зобов'язує шукати нетрадиційні форми спільного існування різних політичних систем, виходити із головного фактора, що по-новому ставить питання про єдність народів, незалежно від відмінностей між ними. Тому формування сучасної політичної свідомості, політичної культури, нового мислення має бути спрямоване на глибоке розуміння особистістю неповторної своєрідності сучасного світу як складного, багатогранного, супе-речливого явища, яке одночасно стає все більш взаємопов'язаним та цілісним, усвідомлення кожним жителем планети необхідності наполегливо захищати мирне майбутнє цивілізації.
Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідомість, яка являє собою сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Право як система загальнообов'яз-кових норм і правил поведінки людей, що виражені в юридичних законах і відображають державну волю, встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин, змінюється разом з розвитком суспільства, держави, політики. Правова свідомість тісно взаємопов'язана з правовими нормами та законами у відповідності з пануючими в суспільстві уявленнями про законність, порядок, справедливість. Право як юридичне оформлення соціально-економічних відносин виражає насамперед їхнє відношення до засобів виробництва, а також до інтелектуальної власності. Взаємодіючи з політикою, право справляє великий вплив на її реалізацію, будучи основою розвитку правосвідомості. Таким чином, свій зміст правова свідомість реалізує насамперед в основних сферах життєдіяльності суспільства — соціально-економічній та політичній, там, де і відбувається процес форму-вання правосвідомості, правової культури членів суспільства.
Поведінка, взаємовідносини людей, як відомо, регулюються політичними, моральними і правовими поглядами. Знання особистістю своїх прав та обов'яз-ків дає змогу їй проявляти політичну, правову активність у всіх сферах суспіль-ного життя. Важливим у цьому зв'язку є підвищення в суспільстві ролі демокра-тичних та правових інститутів, співробітників правоохоронних органів щодо суворого дотримання законності, демократичних принципів правосуддя, рішуче подолання місництва у сфері правотворчості. Процес розвитку правосвідомості носить суперечливий характер. Сюди слід насамперед віднести суперечності між необхідністю розвитку У кожної особис-тості високої правової свідомості, культивування у громадян шанобливого ставлення до законів, посилення їхньої ролі як фактора зміцнення правової, громадянської відповідальності людей і незрілою правосвідомістю, низькою правовою культурою значної частини громадян.
З правосвідомістю тісно пов'язана інша форма суспільної свідомості- моральна свідомість. Мораль являє собою сукупність, систему норм, правил поведінки людей в суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки.