Тема 1: Господарське договірне право як інститут господарського права

1. Поняття, цілі та структура господарського договірного права

2. Договір у механізмі правового регулювання господарських відносин

3. Функції господарського договору

4. Класифікація господарських договорів

1. Поняття, цілі та структура господарського договірного права

Ансон: «договірне право» - це галузь права, що визначає обставини, за яких прийняте зобов’язання буде юридично зв’язувати особу, що дала його.

Корецький: «це інститут приватного права (сукупність судових прецедентів та статутних/законодавчих норм, що визначають зміст поняття «договір» та регулюють різні аспекти договірних відносин (укладення, зміна, розірвання, виконання, тлумачення умов договору).

Беляневич: «господарське договірне право – це інститут господарського права (сукупність господарсько-правових норм, що регулюють основні стадії існування договірного зобов’язання, а також включаючи переддоговірну стадію (стаді укладення господарського договору), є складним інститутом господарського права, у якому виділяються загальні положення про господарський договір та спеціальні положення про окремі види господарських договорів».

Цілі господарського договірного права:

• Створення сприятливого правового режиму в господарських договірних правовідносинах

• Забезпечення захисту прав та законних інтересів добросовісної сторони господарських договірних правовідносин

• Забезпечення реалізації різноманітних публічних інтересів у господарських договірних правовідносинах

• Забезпечення захисту слабкішого контрагента від зловживань правом економічно сильнішим суб’єктом господарювання, ОДВ, ОМС, наділеними господарською компетенцією

Структура господарського договірного права:

• Норми ГКУ загального характеру, які регулюють господарські зобов’язання та господарські договори за відсутності спеціалізованих нормативно-правових актів (ст.173 – 188 ГКУ)

• Спеціальні норми господарського законодавства, які регулюють договірні відносини певного виду

• Спеціальні норми ГКУ, які не є самостійною нормативною базою для виникнення господарських правовідносин, а утворюють єдиний регулятор у сукупності з регулятивними (норми – принципи, норми – дефініції) та охоронними нормами

Договір у механізмі правового регулювання господарських відносин

У механізмі правового регулювання господарських відносин договір:

1. Виконує функцію юридичного факту, з яким пов’язується виникнення у конкретних учасників господарських відносин прав і обов’язків/індивідуалізованих правил поведінки

2. Як зобов’язання виступає ключовим елементом стадії реалізації норм права, суб’єктивних прав і обов’язків (ч.1 ст.179 ГКУ)

Співвідношення понять «договір» та «зобов’язання»:

• Зобов’язання – широке, якщо договір – це одна з можливих підстав виникнення зобов’язання, яких є безліч

• Договір – широке, бо зміст будь-якого договірного зобов’язання

Співвідношення «договір» - «господарський договір»:

• Договір – широке, оскільки окрім господарського договору може бути й майновий договір – ст.626 ЦКУ

Договір –передбачена законом система взаємопов’язаних компонентів правового характеру (формальна рівність, взаємна відповідальність), що забезпечує функціонування зв’язків між суб’єктами договору.

Договір – спільний правовий акт, який є оформленням вияву відособлених узгоджених волевиявлень 2 або кількох формально рівних суб’єктів права, що встановлює обов’язкові для виконання умови.

Договір – як вільно узгоджені в установленому законодавством порядку наміри декількох осіб здійснити юридичну угоду з метою реалізації своїх інтересів

Ст.626 ЦКУ – домовленість 2 або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків.

Ст.202 ЦКУ – двосторонній або багатосторонній правочин, який у свою чергу є узгодженою дією.

Договір – господарський договір = загальне – особливе.

Немає поняття господарського договору у ГКУ, але 20 Глава ГКУ присвячена саме йому.

У доктрині:

• Як угода (правочин), що породжує права та обов’язки учасників господарських відносин

• Зобов’язання сторін (учасників господарських відносин), що ґрунтується на укладеній ними угоді

• Правовий документ, у якому фіксується факт угоди та зміст зобов’язання сторін

В.С. Щербина: - домовленість сторін.

О.А. Беляневич: «господарський договір – засноване на згоді сторін і зафіксоване в установленій законом формі зобов’язання між суб’єктами господарювання, суб’єктами організаційно-господарських повноважень, не господарюючих суб’єктів – юридичних осіб, змістом якого є взаємні права та обов’язки сторін у галузі господарської діяльності.

Ознаки господарського договору:

• Особливий суб’єктний склад (зазвичай між суб’єктами господарювання, але можуть брати участь й інші учасники господарських відносин)

• Спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних правовідносин

• Поєднання в господарському договорі майнових та організаційних елементів (визначення порядку виконання, прийняття виконання тощо)

• Обмеження договірної свободи з метою захисту інтересів споживачів та загальногосподарських інтересів