Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
p2a4_7-L.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.5 Mб
Скачать

2.2.4. Фрактальні параметри рельєфу

Рельєф реальних шорстких поверхонь можна класифікувати за значеннями фрактальної розмірності Df, яка характеризує складність форми рельєфу. Значення Df для поверхні лежить у межах від 2 до 3:

Df = 2 – фрактал, що відповідає диференційованій гладкій поверхні;

Df = 2,5 – броунівський фрактал (форма рельєфу складна);

Df = 3 – "екстремальний" фрактал (найскладніша форма рельєфу).

Для реальних поверхонь Df2,5.

2.3. Метричні моделі мікрогеометрії поверхні

У метричному (класичному) підході до опису мікрогеометрії поверхні рельєф і профіль описуються як функції z(x,y) та у(x) відповідно. Проте в різних методах діагностики поверхні, а саме при реконструкції профілю у(x), інтенсивність та напрям відбитого сигналу визначається в першу чергу не висотами, а значеннями нахилів окремих ділянок профілю поверхні [9]. Тому розглянемо більш детально кутовий розподіл профілю поверхні.

У кожній точці x профілю існує похідна

. (2.16)

Отже, до кожної точки профілю можна провести дотичну. Позначимо через γ(х) кут нахилу дотичної в точці х відносно середньої лінії, тоді .

Для гладких поверхонь із класом чистоти поверхні вище 12 (табл. 2.1) середнє значення <1, тому вираз для нахилів можна записати у вигляді

. (2.17)

У наближенні геометричної оптики профіль поверхні подається набором мікроплощадок, де нахил кожної з них дорівнює нахилу дотичної γ(х). Параметри функції γ(х) визначаються за формулами (2.1)-(2.6) аналогічно до параметрів профілю, після заміни функції у(х) на γ(х). Наприклад, досить часто використовується середньоквадратичний нахил профілю Rdq (або σγ), який визначається формулою, аналогічною до (2.4).

Нахили поверхні можна також описати функцією розподілу нахилів (гістограмою нахилів) Fr(γ), яка фізично означає ймовірність нахилу мікроплощадки під кутом γ. Ця функція визначається як відношення довжини профілю S(,+) з елементарними ділянками, що знаходяться в кутовому інтервалі (,+), до повної довжини профілю S0, тобто

. (2.18)

За визначенням, для функції розподілу нахилів Fr(γ) можна записати умову нормування

, (2.19)

де γmin, γmax – відповідно мінімальне та максимальне значення нахилу.

Виразимо значення функції розподілу нахилів Fr(γ) через функцію нахилів γ(х). Для цього знайдемо функцію х(γ), обернену до γ(х). Похідна оберненої функції х(γ)

. (2.20)

Тоді функція розподілу нахилів визначається виразом

. (2.21)

Отже, функцію Fr(γ) можна отримати з відомої функції профілю y(x) в такий спосіб:

. (2.22)

Водночас отримання функції профілю у(х) через функцію Fr(γ) у загальному випадку неможливе, проте профілі реальних поверхонь можна описати за допомогою кількох моделей і для кожної моделі обчислити функцію нахилів γ(х) та функцію розподілу нахилів Fr(γ). В частковому випадку, коли розглядається певна модель профілю, можна відновити профіль у(х) через Fr(γ). Розглянемо деякі з моделей профілю, які відносно просто дозволяють досить точно описувати реальні поверхні зразків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]