- •1. Мова як суспільне явище. Основні функції мови
- •2. Українська національна та літературна мова
- •3. Основні ознаки літературної мови
- •4. Мовна норма. Види мовних норм
- •5. Усна форма літературної мови, її основні ознаки
- •6. Писемна форма літературної мови, її основні ознаки
- •7. Поняття стилю. Функціональні стилі української літературної мови. Їхні підстилі
- •8. Науковий стиль, його підстилі. Характеристика наукового стилю, сфера вживання, призначення, жанри реалізації, загальні позамовні ознаки, власне мовні особливості
- •9. Офіційно-діловий стиль, його підстилі. Характеристика офіційно-ділового стилю, сфера вживання, призначення, жанри реалізації, загальні позамовні ознаки, власне мовні особливості
- •10. Культура мови і культура мовлення. Основні аспекти вияву культури мовлення. Кумунікативні ознаки,власне мовні особливості
- •11. Українська лексикографія. Види словників
- •12. Енцеклопедичні словники, їх характеристика
- •13. Філологічні словники, їх характеристика
- •14. Усне літературне мовлення, наголос, види наголосу; основні правила наголошування слів; вимого голосних і приголосних звуків; засоби милозвучності
- •15. Основні форми вираження усного ділового мовлення, монолог, діалог
- •16. Жанри усного публічного монологічного мовлення, доповідь, промова, виступ, повідомлення
- •17. Невербальні засоби ділової комунікації, поза, жести,міміка,погляд
- •18. Український мовленнєвий етикет. Види етикету. Тональності мовленнєвого етикету
- •19. Жанри приватного діалогічного мовлення, ділова бесіда, спілкування керівника з підлеглим, розмова під час прийому відвідувачів тощо
- •20. Лексичні норми мови професійного спілкування
- •21. Однозначна та багатозначна лексика
- •22. Лексика сучасної української літературної мови за походженням, корінна і запозичена
- •23. Вимоги до використання слів іншомовного походження в діловому мовленні
- •24. Лексика української мови з погляду її вживання, загальновживана та лексика обмеженого вживання
- •25. Терміни: їхні ознаки та функціонування. Основні вимоги до них
- •26. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми в курсі «Українська мова за професійним спрямуванням»
- •27. Явище евфемізму і перефрази
- •28. Плеоназм і тавтологія в культурі мови
- •29. Морфологічні норми професійного спілкування
- •32. Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Використання форм ступенів у діловому мовленні
- •33. Займенник. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •34. Відмінювання числівників. Поєднання кількісних числівників з іменниками
- •35. Використання дієслівних форм у діловому мовленні
- •36. Поняття синтаксичної норми. Порядок слів у ділових паперах
- •37. Узгодження присудка з підметом
- •38. Складні випадки керування
- •39. Однорідні члени речення, особливості їх вживання
- •40. Поняття «документ». Вимоги до документа. Загальні та специфічні функції документів
- •41. Класифікація документів
- •42. Поняття «реквізит». Розташування реквізитів у ділових паперах. Основні реквізити документів
- •43. Поняття «формуляр», «бланк», «копія», «дублікат»
- •44. Загальні вимоги до оформлення ділових паперів, поля, нумерація сторінок, рубрикація тексту
- •45. Текст документа та його елементи. Вимоги до тексту
- •46. Автобіографія, її реквізити
- •47. Резюме, його реквізити
- •48. Доручення, його реквізити
- •49. Розписка, її реквізити
- •50. Характеристика, її реквізити
- •51. Заява, її реквізити
- •52. Пояснювальна записка, її реквізити
- •53. Доповідна записка, її реквізити
- •54. Протокол, його реквізити
- •55. Витяг з протоколу, його реквізити
- •56. Рекомендаційний лист, його реквізити
27. Явище евфемізму і перефрази
Тропи (грец. trope - зворот) -це прийоми виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення.
Головними тропами за тотожністю є евфемізм і дисфемізм.
Евфемізм (грец. euphemismos - гарне слово) - це троп, суть якого полягає у використанні "пом'якшеного", більш прийнятного виразу для позначення певного предмета.
Іншими словами, за допомогою евфемізмів події, явища, предмети описуються оратором у "рожевих" тонах і викликають в аудиторії позитивні емоції.
Дисфемізм (грец. dysphemismos - погане слово) - це троп, суть якого полягає у використанні такого виразу для позначення певного предмету, який завідомо містить негативну оцінку.
Перифраза (грец. perifrasis - описовий вираз) - це троп, суть якого полягає у використанні опису предмета замість його назви..
Головним тропом за схожістю є метафора. Це найвідоміший троп у риториці. Йому присвячено чимало різноманітних досліджень й у лінгвістиці, психології, філософії.
Метафора (грец. metaphora - перенесення) - це троп, суть якого полягає у називанні одного предмета виразом, який звичайно позначає інший предмет, на підставі певної схожості між цими предметами.
28. Плеоназм і тавтологія в культурі мови
Плеоназмом (від грецьк. pleonasmos — надмірність, надлишок) називають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучення: пам'ятний сувенір (сувенір — "подарунок на пам'ять"), передовий авангард (авангард — "ті, хто попереду"), спільне співробітництво (співробітництво — "спільне вирішення проблем, спільна робота"), народний фольклор (фольклор — "народна творчість"), прейскурант цін (прейскурант — "довідник цін"), вільна вакансія (вакансія — "вільна, незайнята посада"), основний лейтмотив (лейтмотив — "провідний мотив, основна думка твору"), дублювати двічі (дублювати — "повторювати"), демобілізуватися з армії (демобілізуватися — "увільнитися зі збройних сил"); у березні місяиі. 200 гривень грошей. Плеонастичними є звороти на зразок: На полях кипить гаряча робота; Необхідно взаємно допомагати один одному. Ви повинні написати свою автобіографію. Не відпускають навіть тих запчастин, які є в наявності. Він відступив назад і звів угору блакитні очі. П'єсу виконувало тріо з трьох виконавців. Він уперше дебютував у 1989 році.
До плеоназмів належить також немотивоване поєднання у вузькому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схвалити рішення одностайно і однодушно, виявляти до когось неповагу і непошану, неослабно і пильно контролювати тощо.
Тавтологія (від грецьк. tauto — те саме, logos — слово) — змістові повтори, які виникають у випадках, коли в реченні вживаються поряд спільнокореневі слова, наприклад: Користь від використання цих приладів є незаперечною; Приймаючи на роботу нових працівників, необхідно при їх прийомі враховувати знання іноземних мов; Тривалість пари у нашому вузі триває 1 годину 20 хвилин. У наведених прикладах досить легко уникнути тавтології, виключивши одне із спільнокореневих слів або замінивши його синонімом чи займенником: Вигода від використання цих приладів є незаперечною; Коли приймають на роботу нових працівників, обов'язково враховують знання іноземних мов; Тривалість лекції в нашому інституті — 1 година 20 хвилин або Пара в нашому інституті триває 1 годину 20 хвилин.
