Ураження органів черевної порожнини.

Внутрішньочеревне пошкодження органів під час пологів виникає рідко, однак може бути причиною смерті новонародженого. До них відноситься підкапсулярний крововилив у печінку (рис. 11-12), селезінку, надниркові залози. Розвитку травми сприяють труднощі виведення плода, його великі розміри, гепатоспленомегалія плоду.

Клініка: збільшення розмірів живота, артеріальна гіпотензія, шок. Поступовий розвиток характеризується блідістю, жовтяницею, появою синців у паховій ділянці, анемією, тахікардією, вираженою м’язовою гіпо-, атонією, парезом кишок. При пальпації органів черевної порожнини відмічається гепато- або спленомегалія, пухлиноподібні утворення у фланках. Оскільки ця пологова травма не є частою, але може мати катастрофічні наслідки, її слід підозрювати у всіх випадках шоку, гіпотензії, анемії.

Обстеження: УЗД органів черевної порожнини, гемоглобін, гематокрит, консультація хірурга, парацентез.

Лікування: протишокові заходи, підтримка гемодинаміки, дихання, гемостатичні препарати. Показана термінова операція.

Контрольні запитання

1. Які чинники з боку матері сприяють розвитку пологової травми у дитини?

2. Які чинники з боку плода сприяють розвитку пологової травми?

3. Які пологові травми найбільш часто зустрічаються у новонароджених дітей?

4. Основні прояви пошкодження м’яких тканин дитини в пологах?

5. Які ведучі клінічні прояви перелому ключиці?

6. Яке обстеження необхідно провести при пологових травмах кісток?

7. Етіологія та патогенез спінальної пологової травми?

8. Від яких факторів залежить клінічна картина пологових ушкоджень спинного мозку?

9. Які особливості лікування пологової травми хребта і спинного мозку?

10. Патогенез та класифікація внутрішньочерепних крововиливів?

11. Які клінічні особливості перебігу внутрішньочерепної пологової травми?

12. Якими методами діагностики підтверджується діагноз внутрішньочерепного крововиливу?

13. При яких внутрішньочерепних крововиливах нейросонографічне обстеження найбільш інформативне?

14. З якими пологовими травмами необхідно диференціювати кефалогематому?

15. Які особливості лікування травми груднинно-дужко-соскоподібного м’язу?

16. Чому при тазовому передлежанні плоду є висока ймовірність пологової травми?

17. Які ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску при пологовій травмі центральної нервової системи ?

Тестові завдання

1. Клінічні симптоми спінальної пологової травми

А. Респіраторні порушення

Б. Дистонія м’язів

В. Рухові порушення

Г. Судоми

Д. Всі зазначені симптоми, крім судом

2. Характерною ознакою кефалогематоми є:

А. Флюктуація при пальпації

Б. Пульсує, розташована частіше в області лобу

В. Чітко обмежена лініями черепних швів

Г. Виражений больовий синдром

Д. Вип’ячування мозкових оболонок і речовини мозку через тім’ячко

3. Нехарактерна для пологової пухлини ознака:

А. Переходить за межі черепних швів

Б. На поверхні пухлини виявляються чисельні петехії та екхімози

В. Проходить через 1-3 дні

Г. Є причиною розвитку постгеморагічної анемії

Д. Лікування не потребує

4. Характерна для підапоневротичного крововиливу ознака:

А. Проходить самостійно через 1-3 дні

Б. Не переходить за межі черепних швів

В. Є причиною розвитку постгеморагічної анемії

Г. Можливе звапнення

Д. Вип’ячування речовини мозку через тім’ячко

5. При верхньому паралічі Дюшена-Ерба пошкоджуються нервові волокна, які йдуть від:

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СV- СVI сегментів

Г. СVII- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

6. При нижньому паралічі Дежерін-Клюмпке пошкоджуються нервові волокна, які йдуть від:

А. СI- С II сегментів

Б. СIII-СIV сегментів

В. СV- СVI сегментів

Г. СVII- TI сегментів

Д. ТI- ТII сегментів

7. Які ознаки внутрішньошлуночкового крововиливу ?

А. Мозковий крик

Б. Судоми

В. Артеріальна гіпотонія

Г. Ціаноз або блідість

Д. Всі відповіді правильні

8. Місце розташування епідурального крововиливу?

А. Між твердою та м’якою мозковими оболонками

Б.Між твердою мозковою оболонкою та кісткою черепа

В. Кора мозку

Г. Біла речовина мозку

Д. Стовбур мозку

9. Яка терапевтична тактика при травмі груднинно-дужко-соскоподібного м’яза (m. sterno-clеido-mastoideus).

А. Видалення гематоми

Б. Корегуюче положення голови, фізіотерапія, масаж. При неефективності - хірургічна корекція

В. Дегідратаційна терапія

Г. Підтримка гемодинаміки, дихання

Д. Гемостатична терапія для профілактики кровотечі

10. Кістковий мозоль при переломі ключиці утворюється на:

А. 2-3 добу

Б. 4-6 добу

В. 7-10 добу

Г. Кінець першого місяця життя

Д. На другому місяці життя

Відповіді : 1-Д ,2- В,3-Г ,4-В ,5-В ,6-Г ,7-Д, 8-Б ,9-Б ,10-В .