Розчин адреналіну вводять внутрішньовенно струминно швидко через катетер, уведений у вену пуповини (мал. 41). Ендотрахеальне введення можна використати поки забезпечується венозний доступ, хоча ефект від такого введення може бути сумнівним. Ендотрахеально адреналін вводять зі шприца безпосередньо у трубку або через зонд, уведений у трубку, й обов’язково відразу проводять декілька ефективних вентиляцій легень під позитивним тиском. Якщо стан дитини не покращується, введення адреналіну повторюють через 3-5 хв. лише внутрішньовенно.

• Мал..41. Правильне введення катетера у вену пуповини під час реанімації новонародженого.

Засоби, що нормалізують об’єм крові. Показанням для введення таких препаратів є гіповолемія, основною ознакою якої є відсутність поліпшення стану новонародженого під час реанімації, особливо, за наявності даних про можливу крововтрату. Інші симптоми гіповолемії – блідість, слабке наповнення пульсу і відсутність ознак поліпшення кровообігу, незважаючи на всі реанімаційні дії. Рекомендований препарат – 0,9% розчин натрію хлориду (фізіологічний розчин). Для корекції значної крововтрати може бути потрібною невідкладна трансфузія 0(I) Rh(-) еритромаси. 10 мл/кг фізіологічного розчину вводять внутрішньовенно повільно, протягом 5-10 хв.

Налоксону гідрохлорид. Уведення налоксону гідрохлориду не можна вважати засобом першої допомоги дитині з відсутнім самостійним диханням, якій насамперед потрібно розпочати вентиляцію під позитивним тиском. Відповідно до сучасних рекомендацій цей препарат не вводять в пологовому приміщенні. Показання – значне пригнічення дихання в новонародженого після відновлення нормальних ЧСС і кольору шкіри на фоні ШВЛ за умови уведення наркотичних анальгетиків (опіоїдів) матері з метою знеболення пологів протягом останніх 4 год. до народження дитини. Рекомендована концентрація розчину – 1,0 мг/мл. 0,1 мг/кг налоксону гідрохлориду вводять внутрішньовенно (у разі внутрішньом’язового введення дія ліку буде сповільнена). Ендотрахеальне введення налоксону неефективне. Не можна призначати налоксон дитині від матері з підозрою на наркотичну залежність або від матері, яка знаходиться на тривалому підтримуючому лікуванні наркотичними препаратами. Це може спричинити виникнення важких судом у новонародженого. Налоксону гідрохлориду не є антагоністом інших препаратів, які можуть пригнічувати дихання дитини за умови їх призначення матері (анестетики, магнію сульфат, ненаркотичні анальгетики тощо), а тому не повинен використовуватись в таких випадках.

Натрію гідрокарбонат. Немає достатніх наукових підстав, щоб рекомендувати рутинне застосування розчину натрію гідрокарбонату для первинної реанімації новонароджених. Відповідно до сучасних рекомендацій цей препарат може використовуватись у комплексі післяреанімаційних заходів. Показання до застосування – ймовірний або доведений важкий метаболічний ацидоз, виключно під час тривалої неефективної реанімації на фоні адекватної ШВЛ. Концентрація розчину – 4,2 % або 0,5 мекв/мл. Готують 20 мл у шприці. Доза – 4 мл/кг або 2 мекв/кг. Шлях уведення – у вену пуповини за наявності доброго зворотного відтоку крові через катетер. Уводять повільно – не швидше, ніж 2 мл/кг/хвилину. Розчин натрію гідрокарбонату не можна вводити доти, поки не налагоджені ефективні вентиляція легень і перфузія тканин новонародженого.

Дії у разі неефективної реанімації

Якщо стан дитини не поліпшується, незважаючи на проведення ефективних вентиляції 100 % киснем і непрямого масажу серця, а також правильне введення ліків, слід ще раз перевірити правильність виконання основних реанімаційних процедур і подумати про можливі механічні причини незадовільної реакції немовляти на реанімацію, такі, як пневмоторакс, аномалії дихальних шляхів, діафрагмальна грижа або природжена хвороба серця.