Інтубація трахеї

Інтубація трахеї може здійснюватись на будь-якому з етапів реанімації новонароджених: 1) у разі необхідності відсмоктати меконій із трахеї; 2) якщо вентиляція мішком і маскою неефективна або довготривала; 3) для полегшення координації непрямого масажу серця і вентиляції. Показаннями до інтубації трахеї є також підозра на наявність діафрагмальної грижі або екстремальна недоношеність. Момент інтубації трахеї буде також визначатись кваліфікацією медичного працівника, який надає допомогу дитині.

Для інтубації трахеї новонароджених використовують ендотрахеальні трубки чотирьох розмірів з однаковим діаметром (до 28 тиж гестації - 2,5 мм; 28-33 тиж - 3,0 мм; 34-38 тиж - 3,5 мм; > 38 тиж – 4 мм).

Належну глибину введення інтубаційної трубки у трахею визначають за формулою: сантиметрова позначка на трубці на рівні верхньої губи дитини = маса тіла дитини (кг) + 6. Тривалість спроби інтубації трахеї не повинна перевищувати 20 с. Якщо трахею новонародженої дитини не вдалося інтубувати протягом цього часу, слід зупинитися і відновити вентиляцію мішком і маскою до нормалізації показників життєвих функцій новонародженого. Після цього, у разі потреби, можна повторити спробу інтубації. Найбільш надійним і рекомендованим способом перевірки правильності місцезнаходження трубки є капнометрія. Інші ознаки правильності місцезнаходження трубки – збільшення ЧСС (найважливіший показник), наявність симетричних рухів грудної клітки під час вентиляції, дані аускультації аксилярних ділянок грудної клітки з обох боків і епігастральної ділянки, запотівання трубки під час видиху, відсутність ознак прогресивного збільшення живота, підвищення SpO₂ й активності новонародженого.

Мал.. 40. Уведення трубки між голосовими зв’язками до трахеї.

З астосування медикаментів (D – Ліки [Drugs – з англійської])

Ліки дуже рідко використовують під час реанімації новонароджених. Їх призначення необхідно, якщо, незважаючи на адекватну вентиляцію легень 100 % киснем і проведення непрямого масажу серця протягом 30 с, ЧСС залишається менше 60 за 1 хв.

Для реанімації новонароджених стандартно застосовують адреналін і засоби, що нормалізують судинний об’єм. Щоб увести ліки внутрішньовенно, слід обов’язково катетеризувати вену пуповини на мінімальну глибину, що забезпечує вільний зворотний відтік крові.

Адреналін. Показанням для введення адреналіну є ЧСС менше 60 за 1 хв. після щонайменше 30 с непрямого масажу серця і ШВЛ 100 % киснем.

Для реанімації новонароджених застосовують 0,01 % розчин адреналіну [1:10000] (щоб отримати розчин такої концентрації, до 1 мл 0,1 % або 0,18 % розчину адреналіну треба додати 9 мл 0,9 % розчину натрію хлориду). Внутрішньовенна доза – 0,1-0,3 мл/кг (0,01-0,03 мг/кг). Ендотрахеальна доза – 0,5-1,0 мл/кг (0,05-0,1 мг/кг).