Новонароджені, замалі для гестаційного віку

Патологічний стан, який виникає при хронічному розладі внутрішньоутробного живлення і характеризується малими розмірами плода та зниженням імунітету. Це може бути плід будь–якого гестаційного віку, який не зміг реалізувати своїх можливостей внутрішньоматкового росту. Тобто, замалими для гестаційного віку можуть бути як доношені, так і недоношені немовлята.

Термінологія. В Україні традиційно користуються терміном „новонароджений з затримкою внутрішньоутробного розвитку” (ЗВУР), аналогом у англомовній літературі є „Fetal intrauterine growth retardation”. Найбільш вживаним міжнародним терміном є „small for gestational age” (малий для гестаційного віку).

Доношена новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку - дитина, яка народилась у термін вагітності від 37 повних тижнів вагітності (від 259 повної доби) і має показники фізичного розвитку менші за відповідні для даного гестаційного віку (< 10 перцентиля).

Недоношена новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку - дитина, яка народилась передчасно у термін вагітності до 37 повного тижня (154-259 доби) та має показники фізичного розвитку менші за відповідні для даного гестаційного віку (<10 перцентиля).

За співвідношенням маси тіла і гестаційного віку виділяють 3 групи новонароджених (доношених і недоношених):

• завеликі для даного гестаційного віку (> 90 перцентиля);

• відповідні гестаційному віку (10–90 перцентилі);

• замалі для гестаційного віку (<10 перцентиля)

Етіологія:

• Важкі захворювання матері під час вагітності.

• Професійні шкідливості (ультразвук, вібрація, радіація).

• Шкідливі звички (вживання алкоголю, наркотиків, паління).

• Нераціональне харчування (якісний та кількісний дефіцит нутрієнтів).

• Тривала прееклампсія (більше 4 тижнів).

• Плацентарна недостатність внаслідок плацентиту, фіброзу, масивного інфаркту, кальцинозу та інших причин.

• Багатоплідна вагітність.

• Внутрішньоутробні інфекції.

• Генні та хромосомні захворювання плода.

Іноді причину не вдається виявити.

Патогенез. Патологічний стан може виникнути на різних етапах внутрішньоутробного розвитку. Чим раніше подіяли етіологічні чинники, тим важчими будуть зміни у плода. Так, вплив несприятливих умов розвитку в кінці 1- початку 2 триместру вагітності зумовить дефіцит маси і довжини плода. Сповільнення розвитку в останні місяці вагітності призводить до дефіциту тільки маси тіла.

Оскільки більшість причин сприяють виникненню внутрішньоутробної гіпоксії, то такі новонароджені можуть народитися в асфіксії. Порушення функції ЦНС типове для новонароджених з затримкою, адже від недостатності нутрієнтів та кисню в першу чергу страждає мозок. Окрім цього, особливості імунітету роблять їх дуже вразливими до різноманітних постнатальних інфекцій.

В основі патогенезу – хронічна стресова реакція, що підтверджується збільшенням у малих до гестації новонароджених стрес-реалізуючих гормонів – адреналіну, СТГ, глюкокортикоїдів.