Значення козацтва:

Козацтво стало провідною суспільною силою в боротьбі за національне визволення України. Діяльність козаків стосувалася усіх сфер життя українського народу: вони боронили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську культуру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Річі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, як5а стала важливим етапом у формуванні української державності і витоком Української держави.

1. Протягом к. XVI – поч. XVII ст. В Україні відбулося ряд козацько-селянських повстань, причинами якіх було:

• посилення національного гніту польською шляхтою;

• зростання соціальних суперечностей, утиски козацтва та селян з боку польських панів;

• релігійний наступ католицизму в Україні, обмеження і утиск православної віри.

Проте більшість цих повстань потерпіли поразку:

	роки	повстання	результат
1	1577-1578 рр.	Козацьке повстання на чолі з І.Підковою	придушене
2	1591-1593 рр.	Козацько-селянське повстання на чолі з К.Косинським	поразка
3	1594-1597 рр.	Козацько-селянське повстання на чолі з С.Наливайком	поразка
4	1625 р.	Козацьке повстання на чолі з Марком Жмайло	поразка
5	1630 р.	Козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясило)	перемир`я
6	1635 р.	Козацьке повстання на чолі з Іваном Сулимою (м.Кодак)	поразка
7	1637 р.	Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком)	поразка
8	1638 р.	Козацьке повстання на чолі з Яковом Острянином	відступили
9	1638 р.	Козацьке повстання на чолі з гетьманом Д.Гунею	відступили

Таким чином, з 9 великих повстань лише одне не було розбито – козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом). Проте жодне повстання не закінчілося перемогою козацько-селянського війська.

Це був період тимчасової поразки кураїнського національно-визвольного руху та “Золотого спокою” для польської держави. Цей період тривав 8 років з 1639 р. по 1647 р. Проте, це був затишок перед бурею: козацько-селянські повстання к.XVI – поч.XVII ст. стали передвісниками визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.

Ярлик – грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими князівствами або областями, підкореними Ордою. Наданням ярлика, хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі організації українських міщан, які утворились при церковних парафіях у Україні в ХV – ХVІ ст. Опікувалися церквою, дбали про її підтримку, допомагали бідним, організовували шпиталі, школи, друкарні. З часом набули великого громадсько-політичного і національно-культурного значення.

Єзуїти – члени найбільш впливового католицького чернечого ордену. Поширювали ідеї християнства, намагались поширити вплив католицтва і влади Папи Римського. Створювали єзуїтські школи та колегіуми, які відзначались високим рівнем викладання і діяли в багатьох містах України.

Козацьке право – сукупність звичаєвих норм, переважна більшість яких виникла на Запорозькій Січі. Визначали суспільні відносини, що склалися в козацькому суспільстві: порядок землекористування, укладання угод, види злочинів і покарань за них; чітко регламентували права і обов’язки старшини.

Кобзарі – українські народні співці, які виконували історичні думи під акомпанемент кобзи. Брали активну участь у козацьких походах, підносили бойовий дух війська.

С/О Українське козацтво у першій чверті XVII ст.