Аналіз і компонування інформації для проекту в різному форматі. Презентації майбутнього виробу.

За формою подання інформації, способами її кодування й зберігання розрізняють такі основні види інформації:

• графічна або зображальна — перший вид, для якого був реалізований спосіб зберігання інформації про навколишній світ у вигляді наскельних малюнків, а пізніше у вигляді картин, фотографій, схем, креслень, діаграм, таблиць на папері, полотні, мармурі та інших матеріалах, що зображають картини реального світу;

• звукова — завдання зберігання й тиражування навколишніх звуків було розв’язане з винаходом звукозаписувальних пристроїв у 1877 році. Її різновидом є музична інформація — для цього виду було винайдено спосіб кодування з використанням спеціальних символів, що уможливлює її зберігання аналогічно до графічної інформації;

• текстова — спосіб кодування мови людини спеціальними символами — буквами, причому різні народи мають різні мови й використовують різні набори букв для відображення мови; особливо великого значення цей спосіб набув після винаходу паперу й друкарства;

• числова — кількісна міра об’єктів та їхніх властивостей у навколишньому світі; особливо великого значення набула з розвитком торгівлі, економіки й грошового обміну; аналогічно до текстової інформації для її відображення використовують метод кодування спеціальними символами — цифрами, причому системи кодування (числення) можуть бути різними;

• відеоінформація — спосіб збереження «живих» картин навколишнього світу, що виник з винаходом кіно (кіно-, відеофайли).

Усі ці види інформації ми використовуємо для отримання відомостей про навколишній світ, для розв’язання поставленої проблеми, для саморозвитку тощо.

Існують і такі види інформації, для яких дотепер не винайдено способів кодування й зберігання. Це тактильна інформація, що передається відчуттями, органолептична, що передається запахами й смаками, тощо. Проте ми постійно користуємося результатами роботи своїх органів чуття з метою отримання певної інформації про навколишній світ.

Як і будь-який об’єкт, інформація має властивості. Найбільш важливими є такі якісні властивості: об’єктивність, достовірність, повнота, точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість тощо.

Інформація достовірна, якщо вона відображає істинний стан справ. Об’єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною. Достовірна інформація допомагає нам прийняти правильне рішення. Недостовірною інформація може бути через такі причини:

• навмисне викривлення (дезінформація) або ненавмисне викривлення суб’єктивного характеру;

• викривлення внаслідок впливу перешкод («зіпсований телефон») і недостатньо точних засобів її фіксації.

При цьому слід зважати на те, що й необ’єктивна, недостовірна інформація (наприклад, художня література) має велике значення для людини.

Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння й прийняття рішень. Неповна інформація може призвести до помилкового висновку або рішення.

Найбільш цінна інформація — об’єктивна, достовірна, повна й актуальна. Корисність, цінність інформації суб’єктивна, тому що вона оцінюється за тими завданнями, які можна розв’язати за її допомогою. Одна й та сама інформація може бути корисною для розв’язання одного завдання й зовсім не потрібною для розв’язання іншого. Актуальність інформації визначається її важливістю для нинішнього часу, злободенністю, насущністю. Із часом інформація старіє. Старіння інформації полягає в зменшенні її цінності. Старить інформацію не сам час, а поява нової інформації, що уточнює, доповнює або відкидає повністю чи частково більш ранню. Науково-технічна інформація старіє швидше, а естетична інформація (твори мистецтва) — повільніше. Тільки своєчасна інформація може бути корисною. Добираючи інформацію з проекту, подбайте про те, щоб вона була достовірною, повною, об’єктивною, цінною, досить короткою, актуальною.