
- •Лекція № 3−4 Прикарпаття туристичне: музейна спадщина
- •1. Івано-Франківський краєзнавчий музей
- •Сакофаг князя Ярослава Осмомисла
- •2. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського
- •3. Коломийський музей "Писанка" (адреса: пр.Чорновола 43, м. Коломия)
- •4. Долинський музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
- •Відділ сакральних пам’яток
- •Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини
- •5. Приватний музей старожитностей Романа Кумлика в Верховині
- •6. Історико-меморіальний музей Степана Бандери (адреса: вул. С. Бандери, 48, с. Старий Угринів, Калуський район Івано-Франківська обл.)
- •7. Музей визвольних змагань прикарпатського краю
- •10. Національний заповідник «Давній Галич»
- •Макет давнього Галича
- •Галицький замок
- •Ліворуч - церква Різдва Христового (хіv-хvі ст.)
- •Каплиця Святого Василія (хv ст.)
- •11. Літературно-меморіальний музей Івана Франка
- •12. Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника
3. Коломийський музей "Писанка" (адреса: пр.Чорновола 43, м. Коломия)
Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.
Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.
Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами.
Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.
В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.
В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.
4. Долинський музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів
(адреса: вул. Чорновола, 2 а, м. Долина, Івано-Франківська обл.)
Музей «Бойківщина» збирає, зберігає, вивчає та експонує етнографічні колекції, які знайомлять сучасників із культурою бойків.
Краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів – це один з наймолодших музеїв на території карпатського регіону, заснований 5 вересня 2003 року. Експозиція музею складається з 6 основних відділів: кімната «Родини Антоновичів», в якій експонуються світлини з життя відомих меценатів, особисті речі та колекція сувенірів і сірникових коробок з різних країн світу; зал «Природа», де відображено всю велич і красу флори і фауни Карпат; «Історія»; «Побут та етнографія»; «Бойківська хата», а також відділ «Сакральних пам’яток». Життя долинян тісно пов’язане з християнством. Ще в 1112 р. у Долині на горі Знесіння був монастир. У 1550-х рр. діяли тут три храми, розвивалася поважна іконописна школа. Колекція старовинних ікон із Долинщини (більше 120 шт.) зберігаються у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Копії багатьох ікон зберігаються у відділі сакральних пам’яток Долинського краєзнавчого музею Бойківщина.
Експозиція «Бойківська хата» це відтворене в натуральну величину помешкання бойків зі справжніми предметами побуту, одягом, меблями, вона напевно вас зацікавить.
Бойківська хата – це дерев’яна подовгувата хата, під одним дахом якої поєднувалися житлове та господарське приміщення. В давнину вона складалась з трьох основних частин велика житлова кімната (світлиця), сіни (коридор), стайнею з правого боку і окремим входом.
Вхід до хати був через сіни, які служили коморою для зберігання продуктів харчування, овочів та господарським реманентом. Там також молотили жито, терли льон. В стайні тримали велику рогату худобу та домашніх тварин.
Пізніше почали добудовувати до однорядного житла господарські приміщення. Добудовувалась шопа (повітка) з боку стайні яка слугувала як майстерня і для зберігання дров, та комора з боку житлової кімнати, що мали окремі входи.
Пізніше почали будувати хати на два житлові приміщення, які називались «хата на дві половини» або «хата через сіни».