Для проведення індикації ор і отрут використовують такі технічні засоби:

Індикаторні плівки АП-1. Призначені для визначення наявності в повітрі аерозолів речовин типу V-газів під час випадання їх на обмундирування, бойову техніку, озброєння та інші поверхні. АП-I ― це поліетиленова плівка з нанесеним на один її бік індикаторним шаром. При потраплянні на індикаторну поверхню аерозолів V-газів з’являються плями синьо-зеленого кольору. Може використовуватися як індивідуально, так і групою (екіпаж, бойовий розрахунок і т.д.). Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР). Призначений для виявлення отруйних речовин у повітрі, на місцевості і на поверхні різних предметів. За його допомогою ОР визначають в повітрі, на місцевості, бойовій техніці та інших предметах (зарин, зоман, іприт; у повітрі ― пари V-газів, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану і Бі-Зет).

Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ) призначений для виявлення: у воді ― зарину, зоману, V-газів, сірчистого та азотистого іпритів, хлорціану, синильної кислоти та її солей, миш'якомісних ОР, алкалоїдів та солей важких металів; у фуражі ― зарину, зоману, V-газів, сірчистого та азотистого іприту, люїзиту, синильної кислоти, хлорціану, фосгену і дифосгену; в повітрі та на різних предметах ― зарину, зоману, V-газів, іприту, сірчистого та азотистого люїзиту, синильної кислоти, хлорціану, миш’яковистого водню, фосгену та дифосгену. Можна також провести відбір проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів для їх обстеження хімічній лабораторії. Оснащення приладу дає можливість виконувати основні завдання медичної експертизи води і продовольства. Прилад перебуває в медичному пункті частини. Без поновлення можна провести 80-90 аналізів, з них 30-40 у пробах води та 40-50 у сипучих продуктах або в повітрі чи на предметах.

Медичний прилад хімічної розвідки (МПХР) взятий на оснащення медичної служби для заміни приладу ПХР-МВ. Можливості з визначення ОР такі, як у ПХР-МВ. Крім того, є змога визначити в повітрі, воді та на предметах ОР типу ВZ. Для цього в комплект входить індикаторна трубка з одним коричневим кільцем. Запас реактивів у складі МПХР розрахований на проведення 100-200 аналізів.

Особливе місце в роботі медичної служби займає захист населення від інфекційних хвороб. У воєнний час інфекційні хвороби використовуються як засіб виводу з ладу провідної сили ворога. В результаті розповсюдження інфекції утворюється зона бактеріологічного зараження, в межах якої може виникнути один або декілька осередків ураження.

Осередком бактеріологічного ураження називається територія, в межах якої сталося масове ураження людей та тварин. Межі осередку бактеріологічного ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦО і службою захисту тварин та рослин на підставі узагальнених даних, отриманих від постів радіаційно-хімічного спостереження, розвідувальних ланок і груп, метеорологічних і санітарно-епідеміологічних станцій. Для запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань в осередку ураження встановлюється режим карантину, а у прилеглих районах вводиться режим обсервації.

Санітарно-епідеміологічна розвідка - комплекс заходів, у результаті проведення яких військово-медична служба безперервно і завчасно отримує відомості про можливі джерела і шляхи занесення інфекції у війська та про умови, що можуть сприяти розповсюдженню інфекційних захворювань серед особового складу військ.

Джерелами занесення інфекції можуть бути: цивільне населення; природні осередки; війська противника (при застосуванні ним біологічної зброї); взяті у полон солдати; звільнені військовополонені та репатріанти; поповнення; спеціалісти, які прибули у відрядження та їн.

Під час проведення санітарно-епідеміологічної розвідки збирають і вивчають дані про санітарно-епідеміологічну обстановку в районах можливого розміщення військових формувань або їх бойових дій, а також шляхи пересування військ, її проведення є обов'язком для усіх ланок військово-медичної служби. У механізованій роті санітарно-епідеміологічну розвідку здійснює санітарний інструктор, у батальйоні - начальник медичного пункту батальйону (фельдшер), у частині — лікар або середній медичний працівник під його керівництвом.

У ході санітарно-епідеміологічної розвідки виявляють наявність інфекційних захворювань серед місцевого населення та епізоотій серед домашніх і диких тварин, оцінюють санітарний стан населених пунктів із врахуванням наявності й підтримання у робочому стані споруд водопостачання та водовідведення, місцевих лікувально-профілактичних та санітарно-технічних закладів (лікарні, поліклініки, СЕС, лазні, пральні тощо), а також наявність медичних спеціалістів медико-профілактичного напрямку: епідеміологів, бактеріологів, вірусологів, гігієністів, токсикологів, радіологів, клїніцистів-інфекціоністів тощо. Отримані дані можна доповнювати взяттям проб харчових продуктів, води, грунту, комах, гризунів, а від хворих - блювотних та фекальних мас, крові для лабораторного дослідження.

Комплекс заходів, які спрямовані на встановлення факту використання противником біологічної зброї та визначення виду збудника, прийнято називати індикацією. В її проведенні беруть участь підрозділи радіаційної, хімічної і біологічної розвідки, спостережні пости, розвідувальні групи. Ефективною є автоматична реєстрація та сигналізація про виявлення ознак біологічного зараження повітря. Конструкція таких приладів розрахована на реєстрацію загальної кількості аерозольних частинок в повітрі або лише частинок, які створюють отруйні речовини.

Специфічна індикація біологічних засобів включає три основні етапи: відбір проб для лабораторного дослідження, транспортування їх в лабораторію і лабораторне дослідження.

При взятті проб в осередку біологічного зараження та їх транспортуванні в лабораторію необхідно дотримуватись правил техніки безпеки. Відбір проб проводять у засобах захисту і з дотриманням правил роботи зі збудниками особливо небезпечних Інфекцій. Проби відбирають стерильними інструментами і в стерильний посуд (банки, пляшки, пробірки тощо). Для цього використовують спеціальні набори (укладки). Доставлені в лабораторію проби підлягають дослідженню на виявлення типу збудників бактеріальних захворювань. Класичні методи виявлення патогенних мікроорганізмів є найбільш надійними, однак вони вимагають тривалого часу і великої затрати матеріальних засобів та праці. Тому першочергового значення набувають експресні методи (адсорбційний, люмінісцентно-серологічний, тощо).

Залежно вiд характеру та особливостей осередку катастрофи завдання розвідки можуть змінюватися. Санiтарно-епідемiологiчна розвідка повинна працювати у тісному контакті з місцевими органами влади, охорони здоров’я та населенням. За результатами розвідки санiтарно-епiдемiологiчний стан району катастрофи може бути визначений як: благополучний, нестійкий, неблагополучний та надзвичайний.

Благополучний санiтарно-епідемічний стан: