Тема 13 загальна ринкова рівновага

1. Основні поняття і категорії

Вальрасіанська (неокласична) модель — модель, що опи­сує загальну ринкову рівновагу, припускаючи, що ціни гнуч­кі, тобто спочатку визначаються рівноважні ціни, а потім по­чинається обмін.

Вартість надлишкового попиту — оцінений у поточних ринкових цінах обсяг різниці між попитом і пропозицією.

Відносні ціни — співвідношення цін двох товарів.

Гнучкість цін — миттєве реагування цін на невідповід­ність між обсягом попиту й обсягом пропозиції.

Гранична норма трансформації (МИТ) — показник того, як за умови повного використання ресурсів та технічно ефек­тивного виробництва зміниться обсяг виробництва одного блага, якщо обсяг іншого зміниться на одну одиницю:

МИТ = — , де знак “мінус” показує, що зі збільшенням

сК2_х

виробництва блага X обсяг виробництва блага У буде скоро­чуватися.

Друга теорема економіки добробуту: будь-який оптималь­ний за Парето стан розміщення є одночасно ринковою рівно­вагою. Інше формулювання: якщо всі господарські суб’єкти

294

мають строго опуклі вподобання, то завжди можна знайти такі значення цін, за яких будь-який оптимальний за Парето стан розміщення становитиме ринкову рівновагу. Друга тео­рема економіки добробуту дає підстави вважати, що пробле­ми розподілу та економічної оптимальності можуть бути ві­докремлені під час здійснення економічної політики. Якщо суспільно бажаним є досягнення певного стану розміщення, оптимального за Парето, то ринковий механізм спроможний його досягти. Таким чином, ринковий механізм є нейтраль­ним з огляду на розподіл. За будь-яких прийнятих суспільс­твом критеріїв справедливого розподілу добробуту для його досягнення можна використати конкурентний ринковий ме­ханізм: спершу перерозподілити початкові запаси благ, щоб визначити, яка саме частка суспільного багатства належить окремим індивідам, а потім дозволити діяти ціновому ме­ханізму, що дасть можливість індивідам під час здійснення господарських трансакцій врахувати дійсну відносну обме­женість благ.

“Економіка Робінзона Крузо” — модель, у якій госпо­дарські суб’єкти представлені лише одним індивідом, який є одночасно і споживачем, і виробником.

Ефективний попит — обсяг попиту, який можна фактич­но реалізувати за певних цін на продукти і ресурси.

Ефективність в обміні — ситуація, яку неможливо покра­щити за критерієм Парето. Для неї характерні рівність норм граничного заміщення індивідів і повне використання спо­живчих ресурсів.

Ефективність економіки — ситуація наявності одночас­ної ефективності за Парето у сфері виробництва і сфері обмі­ну. Для неї характерні рівність між граничною нормою транс­формації і граничними нормами заміщення індивідів, тех­нічна ефективність виробництва в усіх галузях і повне вико­ристання виробничих ресурсів.

Ефективність за Парето — досягнення оптимального за Парето стану.

Ефективність у виробництві — ситуація, яку неможливо покращити за критерієм Парето. Для неї характерні: рівність норм граничного технічного заміщення, технічна ефектив­

295