Тема 10

Стратегія гри — правила, за якими гравці ухвалюють рі­шення, визначаючи, як має поводитися гравець у змодельо- ваних умовах. Ґрунтуюється на цільовій (платіжній) функ­ції, яка показує виграш або програш учасника.

Теорія гри — теорія, що досліджує поведінку в можливих ситуаціях, пов’язаних з ухваленням рішень та розробленням стратегії конкурентної поведінки на основі математичних методів.

Усвідомлена взаємозалежність між фірмами — критерій, за яким певну галузь можна зарахувати до ринку олігополії. Показує, чи враховують фірми дії конкурентів, ухвалюючи рішення щодо своїх дій.

Форми лідерства в цінах: панівна фірма (dominant Firm), “замість відкритої змови” (“in lieu of overt collusion”) та баро­метричне лідерство (barometric).

Функції реакції у моделі Курно кожної з фірм:

п л ^а~^с Зі

¹ 2 Ь 2 ² 2b 2 ‘

Функція надлишкового попиту — функціональний зв’я­зок між ціною та величиною надлишкового попиту, тобто пе­ревищенням обсягу попиту над обсягом пропозиції за певною ціною:

E(P) = Q^D(P)-Q^S(P).

Функція реакції — залежність обсягу випуску (ціни) пев­ної фірми від обсягу випуску (ціни) іншої фірми на ринку.

Хижацьке ціноутворення — практика цінової політики фірми з метою послаблення або витіснення конкурентів, коли ціна тимчасово стає нижчою за собівартість.

Цінова війна — послідовне зниження ціни конкуруючи­ми фірмами на ринку.

226

2. Навчальний тренінг Контрольні запитання

1. Чи може фірма, що є лідером, отримувати в умовах рівноваги за моделлю Штакельберга нижчий прибуток, ніж в умовах рівноваги за моделлю Курно?

2. Чи виробляють фірми на ринку олігополїі ефективний обсяг випуску?

3. Поясніть, чому рівновага на ринку олігополїі призво­дить до зниження економічної ефективності порівняно з ринком досконалої конкуренції.

Тести

1. Ринок є олігопольним, якщо:

а) наявна монопольна влада в одного з учасників;

б) існує диференціація продукції;

в) учасники мусять враховувати реакцію конкурентів на власні дії фірми;

г) існують бар’єри входження.

2. Стратегічна взаємодія між фірмами — це:

а) координація цілей у коротко- та довгостроковому пе­ріодах;

б) здійснення спільної цінової політики;

в) ухвалення рішення з урахуванням реакції конкурентів на власні дії;

г) домовленості про частки фірм на ринку.

3. Кооперативні стратегії поведінки фірм відрізняються від некооперативних тим, що фірми:

а) спільно використовують виробничі потужності;

б) координують діяльність неконкурентними способами;

227

в) укладають угоди щодо ринкових цін та обсягів випус­ку;

г) обирають стратегію поведніки на основі стратегії кон­курента.

4. Якщо на ринку існує фірма-лідер, то:

а) фірми-аутсайдери не отримують прибутку;

б) на ринку буде “цінова війна”;

в) фірми-аутсайдери встановлять приблизно таку саму ціну, як лідер;

г) фірми будуть виходити з ринку.

5. Якщо фірма очікує, що зі зниженням або підвищенням ціни всі інші учасники ринку зроблять так само, то вона:

а) має справу з жорсткою ціновою конкуренцією;

б) має ламану криву попиту;

в) є ціновим лідером цього ринку;

г) є найбільш ефективною фірмою в галузі.

6. Головним припущенням моделі Курно є:

а) заданість ціни конкурента;

б) заданість обсягу випуску конкурента;

в) рівність граничних витрат та граничного доходу фірм;

г) заданість поведінки конкурента.

7. У моделі Курно фірми, маючи однакові постійні гра­ничні витрати, в умовах рівноваги:

а) утворюють картель;

б) знижують ціну до рівня граничних витрат;

в) виробляють кожна половину обсягу попиту за певною ціною;

г) виробляють такий обсяг продукції, що дорівнює обсягу за умов досконалої конкуренції.

8. “Ламана крива попиту” для олігополіста обов’язково припускає, що:

а) є розрив кривої граничного доходу;

б) є розрив кривої граничних витрат;

228

в) ціна товару має бути вищою, ніж рівень граничних ви­трат;

г) є домовленість щодо цін з іншими учасниками ринку.

9. Учасник картелю збільшить свої прибутки у коротко­строковому періоді, якщо:

а) продаватиме свої товари за нижчими цінам, ніж інші учасники картелю;

б) встановить вищу ціну, ніж інші учасники картелю;

в) здійснить нецінову конкуренцію;

г) буде повністю дотримуватися умов картельної угоди.

10. Модель ламаної кривої попиту ілюструє та пояснює:

а) встановлення ринкової рівноваги на ринку олігополії;

б) стабільність ринкових цін на ринку олігополії;

в) порядок пристосування цін;

г) порядок пристосування обсягів.

11. Головним припущенням моделі Бертрана є:

а) заданість ціни конкурента;

б) заданість обсягу випуску конкурента;

в) рівність граничних витрат та граничного доходу фірм;

г) заданість поведінки конкурента.

12. У моделі Бертрана фірми за умов однакових постійних граничних витрат, виробництва однорідної продукції, стану довгострокової рівноваги:

а) утворюють картель;

б) знизять ціну до рівня граничних витрат;

в) знизять ціну до рівня середніх витрат;

г) вироблятимуть такий обсяг продукції, що дорівнює об­сягу за умов досконалої конкуренції.

13. Усвідомивши власну залежність, фірми:

а) добровільно і незалежно одна від одної (не вступаючи у змову) обирають монопольне рішення;

б) утворять картель;

в) поділять ринок порівну між собою;

г) узгодять ціни.

229