Тема 10 олігополія

1. Основні поняття і категорії

Барометричне лідерство — ціновий лідер, який є не біль­ше ніж барометром ринкової ситуації, він установлює при­близно такі самі ціни, які складаються під впливом конку­ренції.

“Дилема ув’язнених” — стратегічна гра, яка показує про­цес прийняття рішень учасниками та демонструє той факт, що за певних обставин прийняття рішення на принципах ін­дивідуальної раціональності призводить до гірших резуль­татів, ніж на принципах колективної раціональності.

Ігри з нульовою сумою (антагоністичні) — гра, у якій виграш одних дорівнює програшу інших, а загальна сума виграшу всіх гравців дорівнює нулю.

Картель — ситуація на олігополістичному ринку, за якої його учасники укладають угоди щодо планових обсягів ре­алізації для кожного та/або єдиних ринкових цін. Розрізня­ють картелі двох типів: ті, що мають на меті мінімізацію су­купного (галузевого) прибутку шляхом встановлення ціни, та ті, які прагнуть до розподілу і фіксації ринкових часток.

Квазіконкурентна поведінка — поведінка продавців, які дотримуються принципу рівності ціни та граничних витрат,

222

але діють на ринку великих обсягів продажу та малої кіль­кості продавців.

Кооперативні ігри — домовленості між фірмами про пев­ні правила поведінки.

Лідерство в цінах — ситуація на ринку, коли одна фірма ініціює зміну ціни, а інші фірми ринку також її змінюють.

Лідерство в цінах за допомогою стратегії “замість відкри­тої змови” (“in lieu of overt collusion”) — тип цінового лідер­ства, спрямований на підтримку монополістичних рішень.

Лідерство в цінах панівної фірми — ситуація, коли в га­лузі панує одна фірма, яка встановлює ціни відповідно до власних цілей, беручи до уваги очікувану реакцію пропози­ції від дрібніших фірм.

Моделі взаємної гри — ситуація, за якої учасники оліго- полії приблизно однакової економічної сили вибирають пев­ні дії на підставі припущень про можливі рішення кон­курентів у відповідь на їх дії (наприклад, моделі Курно, Бер­трана).

Модель Бертрана — модель олігопольної поведінки, коли кожна фірма визначає ціну пропозиції згідно з уявленнями про те, які ціни оберуть інші. Кожен учасник ринку шукає такі ціни, які дають йому змогу отримати максимальний прибуток за даної ціни конкурента. У моделі Бертрана за умови однорідності продукції дуополісти встановлюють ціну на рівні граничних витрат (Р* = МС), їх обсяг пропозиції буде а-с

однаковий q₁ =q₂ , а економічний прибуток дорівнюва-

2 Ь

тиме нулю.

Модель Курно — модель поведінки фірм-олігополістів, коли фірми обирають обсяг випуску, який максимізує їх при­буток, припускаючи водночас, що обсяг реалізації у конку­рентів є фіксованим.

Модель ламаної кривої попиту — модель, яка пояснює не­змінність цін на олігопольному ринку при зміні витрат або попиту на продукцію.

Моделі послідовної гри — модель, коли одна з фірм віді­грає роль лідера і на основі своєї економічної могутності при­

223