Тема 9

“У грошовому вираженні он-лайн-сегмент, як і раніше, невеликий. Але популярність інтернету зростає лавиноподіб­но. Кількість українських користувачів мережі у січні, за да­ними Bigmir.net, становила 7,7 млн осіб — це на 21 % більше порівняно з груднем і на 83 % — із січнем 2007 р. Тому вплив інтернет-реклами швидко зростає”, — зазначає директор із медіапланування і спонсорства рекламної агенції “TABASCO”.

Навіть за найскромнішими підрахунками Інтернетом ре­гулярно користуються щонайменше 5 млн українців. Для порівняння: у Чехії інтернет-аудиторія становить лише 6 млн мешканців. При цьому чеський ринок практично наси­чений (за чисельності населення 10 млн осіб Інтернетом ко­ристуються 60 % чехів). Потенціал українського ринку міні­мум утричі більший: кількість користувачів поки що не пе­ревищує 20 % населення. У найближчі три — п’ять років ін­тернет-аудиторія в Україні збільшуватиметься мінімум на ЗО % щороку.

Не дивно, що українським Інтернетом зацікавилися іно­земні гравці он-лайн-індустрії. Особлива активність протя­гом останніх трьох років спостерігається в сегменті пошуко­вих сервісів. У 2005 р. в Україну прийшов російський пошу­ковий ресурс “Яндекс”, у 2007 р. офіційне представництво відкрив лідер світового пошуку Google. Того самого року російські інвестиційні компанії “Русские фондьі” і “Digital Sky Technologies” купили український пошуковик “Мета”.

Джерело: Портна К. Рекламні мережі / К. Портна // Контрак­ти. — 2008. — № 7 — 18 лютого.

1. Чому рекламні мережі стрімко розвиваються в Укра­їні?

2. Чому швидко розвивається український ринок он- лайн-реклами?

3. Які процеси будуть відбуватися на цьому ринку най­ближчим часом?

4. Чи впливає реклама на інтенсивність конкуренції?

218

Завдання 4

Продавці міфів

Щоб збільшити продаж, не обов’язково покращувати якість. Досить розробити стратегію “неіснуючих переваг”.

Не важливо чи стане йогурт смачнішим, якщо збільшити вміст фруктового соку, головне змусити споживача повірити у те, що новий продукт кращий за інші”, — стверджує визна­ний гуру маркетингу Ф. Котлер. Дотримуючись поради мет­ра, фахівці американської компанії “Redomon” розробили програму просування йогуртів, сирків і готових молочних коктейлів ТМ “Happy Milk”, що забезпечила 40 % зростання обсягів продажу. Маркетологи компанії-виробника спроек­тували міф про дивовижні властивості речовини “вікломін”, яка додається в усі продукти “Happy Milk”. У промо-публіка- ціях, рекламних роликах і проспектах, розроблених для про­сування марки, йдеться про те, що вікломін нібито поліпшує смак продукту, а заразом і апетит споживача. Уже за рік Ко­мітет із захисту прав споживачів у штаті Нью-Йорк подав на компанію до суду за неправдиву рекламу. Обвинувачення ґрунтувалося на тому, що вікломін — не смаковий інгредієнт, а лише натуральний харчовий барвник. Однак позов було програно, оскільки більш ніж 50 споживачів “Happy Milk” офіційно засвідчили, що згідно з їх суб’єктивними відчуття­ми йогурт із вікломіном справді смачніший, ніж без нього.

За умов жорсткої конкуренції великі виробники спожив­чих товарів змушені регулярно виводити на ринок новинки і декларувати наявність нових споживчих якостей. Найпро­стіший і найдешевший варіант вирішення цієї проблеми, за словами професора факультету економіки Університету Калі­форнії в Ріверсайді В. Редженсон, — формування “умовних конкурентних переваг”, тобто нібито цінних для споживача особливостей товару, наявність яких не можна ані підтверди­ти, ані спростувати. Професор описала кілька випадків, коли умовні переваги для споживача виявлялися більш значущи­ми, ніж реальні.

Джерело: Бондар М. Продавці міфів / М. Бондар // Контракти. — 2008. — № 27. — 7 липня.

219