Тема 8

ливості формування ринкової влади. Проте, оскільки наслід­ком злиття є інтеграція виробничих потужностей фірм, можливе також одержання певної суспільної вигоди.

Нижче наведено матеріал із Річного звіту Антимоно- польного комітету України за 2000 р.:

“Фонд державного майна України (надалі — ФДМУ), ВАТ “Азовзагальмаш”(надалі — ВАТ“Азовзагальмаш”)(м. Маріу­поль, Донецька обл.), корпорація “Індустріальна спілка Дон­басу” (надалі — корпорація “ІСД”) (м. Донецьк), ВАТ “Азов” (м. Маріуполь, Донецька обл.), ВАТ “Маріупольський тер­мічний завод” (надалі — ВАТ “МТЗ”) (м. Маріуполь, Донець­ка обл.), ВАТ “Головний спеціалізований конструкторсько- технологічний інститут” (надалі — ВАТ “ГСКТІ”) (м. Маріу­поль, Донецька обл.) створили в березні 2000 року без згоди Комітету ВАТ “Азовмаш” (м. Маріуполь, Донецька обл.).

Учасники концентрації (за винятком ФДМУ та корпора­ції “ІСД”) мають єдиний промисловий майданчик, загальну енергетичну та транспортну базу, пов’язані технологічно і випускають взаємодоповнюючу та комплектуючу продук­цію.

Основними видами діяльності ВАТ “Азов” та ВАТ “Азов­загальмаш” є виробництво вагонів-цистерн різних моделей, зокрема вагонів-цистерн для перевезення пропану та вагонів- цистерн нафтобензинових. При цьому ВАТ “Азов” займає мо­нопольне становище на загальнодержавних ринках цистерн.

ВАТ “Азов” та ВАТ “Азовзагальмаш” протягом останніх років практично повністю експортували вироблені ними ва- гон-цистерни для перевезення пропану через відсутність по­питу на них в Україні, отже, на цей ринок зазначена концен­трація негативно не впливає.

Проте загальна частка учасників концентрації на ринку вагонів-цистерн нафтобензинових в Україні у 1999 році ста­новила понад 50 %. Після здійснення концентрації ця частка належатиме ВАТ “Азовмаш”. Однак негативні наслідки для споживачів України від здійснення цієї економічної концен­трації є малоймовірними.

190

ВАТ “Азов” та ВАТ “Азовзагальмаш” фактично ніколи не припиняли своєї взаємодії як виробники зазначеної продук­ції та постачальники її на ринок через тісний технологічний взаємозв’язок і взаємозалежність. Тому створення ВАТ “Азовмаш” не внесе нічого принципово нового щодо їх спіль­ної ринкової поведінки.

Протягом декількох років суттєвими конкурентами цих підприємств будуть власники надлишкових вагонів-цис- терн.

Наявність значної кількості іноземних, насамперед росій­ських, виробників та можливість імпорту їхньої продукції до України є суттєвим стримувальним фактором щодо можли­вості використання ВАТ “Азов” та ВАТ “Азовзагальмаш” свого монопольного становища на шкоду суспільним інтере­сам.

Зважаючи, з одного боку, на велике соціальне значення та реальний позитивний ефект від створення ВАТ “Азов­маш”, з іншого — на малу ймовірність негативних наслідків від формального зростання рівня монополізації певних рин­ків, на яких діятиме це підприємство, Тимчасова адміністра­тивна колегія Антимонопольного комітету України своїм рі­шенням надала згоду на створення ВАТ “Азовмаш”, погоди­ла установчий договір і статут ВАТ “Азовмаш”.

Джерело: Річний звіт Антимонопольного комітету України за 2000 рік [Електронний ресурс]. — Режим доступу: kmu.gov.ua/amc/control/uk/publish/article7art_icU68111&са^ іа=67880

1. Чи мали право перераховані компанії на створення ВАТ “Азовмаш” згідно з українським законодавством?

2. Які загрози має суспільство від створення ВАТ “Азов­маш”?

3. Назвіть вигоди від створення ВАТ “Азовмаш”.

4. Чи погоджуєтесь ви з рішенням Антимонопольного ко­мітету України?

191