Тема 8

2. Навчальний тренінг Контрольні запитання

1. Чи завжди фірма-монополіст матиме прибуток?

2. Чому не можна визначити криву пропозиції фірми-мо- нополіста?

3. Припустимо, що монополіст продає продукт двом гру­пам споживачів, які мають криві попиту з постійною елас­тичністю Е_г Е₂. Граничні витрати виробництва постійні та дорівнюють МС. Яку ціну призначить монополіст кож­ній групі споживачів?

Тести

1. Монополіст відрізняється від конкурентної фірми тим, що він:

а) може виробити будь-який обсяг продукції та продати її за будь-якою ціною;

б) виробляє найбільше продукції і призначає найвищу Ціну;

в) при певній кривій попиту самостійно обирає таке відно­шення обсягу випуску та ціни, що максимізує прибуток;

г) обирає такий обсяг випуску, коли граничний дохід дорівнює ціні.

2. На відміну від конкурентної фірми, монополіст:

а) може встановлювати ціну на свій продукт;

б) має економічний прибуток у короткостроковому пе­ріоді;

в) має нескінченно еластичну криву попиту;

г) може виробити будь-який обсяг продукції.

3. Становище товаровиробника у конкурентній галузі відрізняється від монополізованої тим, що:

178

а) товаровиробник максимізує прибуток за умови, що гра­ничні витрати дорівнюють граничній виручці;

б) лінія попиту є абсолютно еластичною;

в) криві граничних і середніх витрат — дугоподібні;

г) товаровиробник має економічний прибуток.

4. Максимальний прибуток забезпечує фірмі-монополіс- ту обсяг виробництва продукції, за якого:

а) ціна менша, ніж граничні витрати;

б) граничні витрати дорівнюють граничному доходу;

в) середні витрати дорівнюють середньому доходу;

г) ціна відповідає нееластичній ділянці кривої попиту.

5. Монополіст зменшує ціну на свою продукцію для мак- симізації прибутку, якщо:

а) МИ = УС-,

б) Мі? > МС;

в) АС зменшуються;

г) МС > міг.

6. Монополіст, який максимізує прибуток, буде знижува­ти ціну на свою продукцію, якщо:

а) знижуються середні витрати;

б) зростають витрати на рекламу;

в) граничний дохід перевищує граничні витрати;

г) збільшується попит на його продукцію.

7. Цінова дискримінація — це:

а) продаж однієї продукції за різними цінами різним по­купцям;

б) підвищення цін на товари вищої якості;

в) відмінності в оплаті праці осіб різної статі;

г) наявність благ-субститутів.

8. Цінова дискримінація III ступеня — це:

а) цінова політика, що дає змогу монополісту привласню­вати всю ренту споживача;

179

б) групування у партії та продаж за різними цінами про­дукції монополіста;

в) встановлення на кожну одиницю продукції ціни, що відповідає попиту;

г) сегментування ринку споживачів відповідно до елас­тичності попиту.

9. Антимонопольне законодавство забороняє монопольно низькі ціни, тому що:

а) це призводить до погіршення якості продукції;

б) фірма-монополіст матиме збитки та сплачуватиме мен­ші податки;

в) це призведе до обмеження конкуренції за рахунок усу­нення конкурентів з ринку;

г) зменшиться ефективність виробництва.

9. Якщо граничні витрати перевищують середні загаль­ні витрати за обсягу виробництва, що максимізує прибуток, то товаровиробник:

а) отримує прибуток;

б) зазнає збитків;

в) припиняє виробництво;

г) виходить із галузі.

9. Рівень монопольної влади фірми визначається так: _г Р-МС

а) ^ь~ п ’

ь_Р

4 1-^,

В

1 + -

г) Ь =

МС-Р

9. За інших рівнозначних умов індекс Херфіндаля Хіршмана буде тим вищий, чим:

180

а) рівномірніше розподілено ринкові частки між фірма­ми;

б) більш нерівномірним є розподіл ринкових часток фір­ми;

в) більш стандартизованим є продукт;

г) більшим є обсяг галузевого постачання.

9. Монопольним (панівним) становищем суб’єктів госпо­дарювання, за українським законодавством, визнається ста­новище, коли сукупна частка на ринку:

а) двох або трьох суб’єктів господарювання, яким на рин­ку належать найбільші частки, перевищує 50 %, якщо вони не довели, що між ними існує значна конкуренція;

б) трьох суб’єктів господарювання, яким на ринку нале­жать найбільші частки, перевищує 50 %, якщо вони не дове­ли, що між ними існує значна конкуренція;

в) трьох суб’єктів господарювання, яким на ринку нале­жать найбільші частки, перевищує 50 %;

г) двох або трьох суб’єктів господарювання, яким на рин­ку належать найбільші частки, перевищує 70 % .

9. Абсолютна монополія фірми на ринку виникає тоді, коли:

а) на ринку діє велика за розміром фірма;

б) продукт фірми не має замінників;

в) продукт фірми користується великим попитом;

г) фірма здатна виробляти продукт із витратами, нижчи­ми від рівноважної ціни.

9. Рівень монопольної влади фірми залежить від:

а) еластичності попиту на продукт, що виробляється;

б) рівня її довгострокових середніх витрат;

в) галузевих бар’єрів входження;

г) інформованості покупців.

16. Цінова дискримінація II ступеня — це:

а) розподіл ринку відповідно до еластичності попиту;

181