Тема 7

1. Основні поняття і категорії

Бар’єри на шляху входження до галузі (вхідні бар’єри)

— фактори, що створюють несприятливі фінансові умови для новачків у певній галузі порівняно з фірмами, які давно пра­цюють у цій галузі.

Галузі з незмінними витратами — галузі, у яких зі збіль­шенням обсягу галузевого випуску ціни на ресурси не зміню­ються, відповідно не змінюються витрати фірм у галузі.

Галузі зі зростаючими витратами — галузі, у яких зі збільшенням обсягу галузевого випуску ціни на ресурси підвищуються, що призводить до зростання витрат фірм у га­лузі.

Галузі зі спадними витратами — галузі, у яких зі збіль­шенням обсягу галузевого випуску ціни на ресурси знижу­ються, що приводить до зменшення витрат фірм у галузі.

Гранична виручка — зміна загальної виручки від реаліза­ції при збільшенні обсягу продажу продукції на одиницю:

. сІТЩа)

МЩ_Ч) - ^КЧ). ад

Довгостроковий період — період, протягом якого вироб­ничі потужності пристосовуються до умов попиту та витрат.

150

Підприємство може повністю припинити діяльність, а інші фірми можуть увійти у галузь, тобто кількість підприємств у галузі може змінюватися.

Еластичність пропозиції за ціною — характеризує відсот­кову зміну обсягу пропозиції при збільшенні ціни на 1 % .

Загальна виручка — сума грошей, яку отримує фірма внаслідок продажу певного обсягу продукції: TR(q) = Pq.

Ізопрофіта — сукупність точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат ресурсів, що забезпечують однаковий при­буток.

п = PQ-r_LL-r_KK =>

tt(q\ і' j*

=> рівняння ізопрофіти : Q = + ~L + -^-K.

Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною — відно­шення відсоткової зміни в обсязі пропозиції при зміні ціни на 1 %:

А Q^s

_s _%AQ^S Q^s _АQ^s Q^s

^Є ~ %AP АP АР P

Короткостроковий період — період, протягом якого ви­робничі потужності кожного підприємства (розмір та кіль­кість заводів, фабрик, інших виробничих одиниць) є фіксо­ваними, але випуск можна збільшити або зменшити за раху­нок зміни обсягу змінного ресурсу. Кількість підприємств у галузі також фіксована.

Крива пропозиції досконало конкурентного підприємс­тва у короткостроковому періоді — ділянка кривої гранич­них витрат, яка лежить вище мінімуму середніх змінних витрат:

q^s = f (Р = MC), якщо Р > min SAVC; q^s = 0, якщо Р < min SAVC.

Крива пропозиції галузі у довгостроковому періоді:

1. за незмінних витрат має вигляд горизонтальної прямої; галузь у цьому випадку має незмінну ціну пропозиції;

151

2. за зростаючих витрат виробництва має додатний нахил; зростання обсягу галузевого випуску супроводжується підви­щенням цін на продукцію галузі;

3. за спадних витрат — від’ємний нахил; зростання обся­гу галузевого випуску супроводжується зниженням цін на продукцію галузі.

Миттєвий період — короткий період, протягом якого ви­пуск кожного підприємства та кількість підприємств у галузі є постійні.

Мінімально ефективний розмір фірми (МЕЯ) — розмір підприємства або фірми, за якого довгострокові середні ви­трати мінімальними.

Обсяг ресурсу для максимізації прибутку — використан­ня такого обсягу ресурсу та виробництво такого обсягу про­дукції, за яких ціна ресурсу є добутком граничної продук­тивності певного розміру ресурсу та ціни товару:

г_р = МРр ■ Р.

Особливості попиту для фірми на ринку досконалої кон­куренції: фірма є ціноодержувачем, тобто крива попиту на її продукцію (особисто для неї) нескінченно еластична та має вигляд прямої, паралельної до осі випуску. Це означає, що підприємство може продати будь-який обсяг продукції за на­явною ціною.

Правило випуску — визначення плану виробництва (об­сягу випуску продукції, ціни та кількості ресурсів) за умови максимізації прибутку:

МІ?(д) = МС(д).

Припущення мікроекономічної моделі досконалої конку­ренції:

• продукція, що продається на ринку, є однорідною;

• наявна велика кількість малих за розміром фірм;

• розмір кожної фірми є надзвичайно малим порівняно з розміром ринку, і зміна обсягу виробництва у межах окремо­го підприємства не зумовлює зміни ціни на ринку у коротко­строковому періоді;

• немає можливості укладати формальні або неформаль­ні угоди між фірмами з метою набуття монопольних переваг;

152

• немає жодних бар’єрів для входження у галузь і вхід не потребує значних початкових витрат;

• жоден виробник не повинен залишатися у галузі, якщо цього не бажає;

• немає державного втручання в організацію ринку;

• досконала інформованість про всі параметри ринку як з боку покупців, так і з боку продавців;

• інформація поширюється серед агентів ринку миттєво та нічого не коштує.

Прибуток — різниця між надходженням від реалізації певного обсягу продукції та загальними витратами на вироб­ництво цього обсягу:

п (д) = ТЩд)-ІС(д).

Ринок досконалої конкуренції — тип ринкової структури, коли кожна фірма займає незначну частку на ринку, всі фір­ми виробляють однорідну продукцію, використовують ана­логічні виробничі процеси, володіють досконалою інформа­цією та вільно входять на ринок і виходять з нього. Доскона­ла конкуренція означає стан на ринку товарів або послуг, за якого вплив кожного учасника економічного процесу на діяльність ринку настільки малий, що він не впливає на за­гальні умови функціонування ринку та ціни.

Рівновага досконало конкурентних галузі та фірми в дов­гостроковому періоді — рівновага досягається за умови, що ціна дорівнює мінімуму середніх витрат довгострокового пе­ріоду типового підприємства. При цьому виконується рів­няння, яке є умовою рівноваги довгострокового періоду:

вМС (д*) = ЬМС (д*) = ЬАТС (д*) = ЯЛТС (<?*) = Р = МД.

У ситуації довгострокової рівноваги фірма отримує ну­льовий економічний прибуток, оскільки Р* = 8АТС (д*).

Рівновага досконало конкурентного ринку в короткост­роковому періоді — стан, за якого обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції. При цьому одні фірми мають додатний прибуток, другі — від’ємний, а треті — нульовий.

153