Тема 4

питу. Справді, щоб виховати дітей, по-перше, необхідно ви­трачати економічні ресурси — купувати для них споживчі блага, відмовляючись від споживання тих благ, які потрібні індивіду згідно з його уподобаннями, і, по-друге, витрачати на їх виховання свій час, відмовляючи собі у можливості доз­вілля чи праці (і відповідному додатковому доході). Водночас наявність дітей явно має для батьків певну корисність упро­довж тривалого часу: це й піклування про батьків, відчуття гордості за досягнення дітей перед іншими людьми, нарешті, допомога по господарству вдома, заробляння грошей, які збільшують родинний бюджет, тощо. Таким чином, здаєть­ся, дійсно є певні підстави для того, щоб аналізувати за допо­могою економічних інструментів вибір батьків щодо більшої чи меншої кількості дітей.

Джерело: Becker G.S. An Economic Analysis of Fertility / G.S. Bec­ker // Demographic and Economic Change in Developed Countries : A Conference of the Universities / National Bureau of Economic Re­search. — Princeton University Press, 1960.

1. Який вигляд можуть мати графіки функцій сукупної та граничної корисності індивіда щодо дітей?

2. Сформулюйте задачу споживчого вибору за наявності двох товарів: дітей та інших споживчих благ.

3. Чи можна, спираючись на формулювання другого за­кона Госсена, пояснити факт, що у багатьох зрілих суспільс­твах зі зростанням доходів домогосподарств (що є здебільшо­го результатом зростання трудових доходів) спостерігається зменшення кількості дітей, що припадає на одну родину?

Увага! Зверніть увагу на те, що збільшення кількості ді­тей не тільки призводить до збільшення витрат на їх утри­мання, а й вимагає від індивідів більше часу на їх виховання, а отже, зменшення часу праці. Крім того, підвищення оплати праці означає зростання альтернативних витрат на вихован­ня дітей.

94

Завдання 4

Щури як раціональні споживачі — 1

У 1970-х роках деякі вчені провели експериментальну пе­ревірку універсальності законів поведінки раціонального споживача, використовуючи як об’єкт експерименту білих лабораторних щурів. Як з’ясувалося, за створення штучних обмежень, аналогічних до тих, яких зазнає раціональний споживач у ринковій економіці, незвичайні піддослідні по­водилися строго відповідно до теорії споживчого вибору. Так, в одному з експериментів двох щурів (назвемо їх Куцохвіст та Гострозуб) поставили у ситуацію здійснення вибору між двома “товарами” (пиво та суміш Коллінза¹, відповідно ниж­ні індекси Ь і с), які мали однакову “ціну” в 20 натискань ва­желя за 1 мл рідини та “дохід” обсягом 300 натискань важеля на день. У результаті з’ясувалося, що, використовуючи весь “дохід”, Куцохвіст споживав 4 мл суміші Коллінза на день, тоді як Гострозуб лише 1 мл.

На другому етапі експерименту “ціни” благ змінили так: “ціна” пива (р_ь) зросла вдвічі, “ціна” суміші Коллінза (р_с) зменшилася у стільки ж разів, тоді як обсяг “доходу” експе­риментатори змінили так, щоб кожен щур міг реалізувати свій вихідний вибір, якщо він цього захоче. За цих умов Ку­цохвіст реалізував набір Q_b = 8, Q_c = 17, а Гострозуб Q_b = 9, Q_c - 25.

Джерело: Kadel J.H. Experimental Studies of Consumer Demand Behavior / J.H. Kadel, R.C. Battalio // Economic Enquiry. — 1975. — Vol. 8. — March. — P. 22—38.

1. Підберіть вираз для функцій корисності кожного щура, які відповідають його уподобанням (стандартним).

2. Визначте, який обсяг пива споживав кожен щур на першому етапі експерименту.

¹ Відомо, що щури дуже полюбляють пиво, надаючи йому пере­вагу над іншими видами напоїв. Суміш Коллінза (безалкогольна) включає соки цитрусових та солодкі сиропи. Лабораторні щури на­дають цьому напою перевагу над звичайною водою.

95