Тема 4

б)и = Я_х³-2Я_у;

в) І/ = 2<д + 5;

г) £/ = 4(З_х + <?_у².

16. Зміна ціни товару викликає у споживача ефект:

а)доходу;

б) заміщення;

в) Гіффена;

г) доходу та зміщення.

17. Підвищення ціни звичайного товару приводить до зміщення рівноваги споживача на карті кривих байдужості (за інших рівнозначних умов):

а) праворуч догори;

б) праворуч донизу;

в) ліворуч догори або донизу;

г) уздовж кривої байдужості.

18. Бюджетне обмеження для споживача є:

а) лінією зміни сукупної корисності товару;

б) лінією зміни граничної корисності товару;

в) обмеженням, що накладається на споживача;

г) лінією максимального задоволення споживача.

19. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже, він:

а) не повністю використовує свій бюджет;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бю­джет;

в) максимізує корисність;

г) перебуває у стані рівноваги.

20. Крива “дохід — споживання” показує:

а) залежність споживання товарів від доходу;

б) залежність споживання товарів від цін;

в) комбінацію товарів, що дають споживачу певне задово­лення;

86

г) усі точки рівноваги споживача відповідно до зростання його доходу.

21. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:

а) різницю між сукупною та граничною корисністю;

б) сукупну корисність;

в) сукупну корисність та різницю між сукупною і гранич­ною корисністю;

г) граничну корисність.

22. Гранична корисність визначається як:

а) приріст сукупної корисності зі зростанням обсягу спо­живання блага на одиницю;

б) відношення сукупної корисності до обсягу спожи­вання;

в) сума сукупного попиту на благо;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

23. Сукупна корисність зростає, коли гранична ко­рисність:

а) збільшується чи зменшується, але є величиною додат­ною;

б) зменшується;

в)нульова;

г) від’ємна.

Графічні вправи

1. Побудуйте криву байдужості для наборів, що включа­ють два товари (бутерброд із сиром і квас), якщо споживач:

1. надає перевагу споживанню квасу незалежно від кіль­кості бутербродів із сиром;

2. завжди згоден спожити один бутерброд замість двох кухлів квасу, незважаючи на те, скільки він спожив обох продуктів;

87

3. любить запивати кожен бутерброд одним кухлем квасу і не буде вживати один продукт без іншого;

4. має алергію на квас, а бутерброди вживає охоче;

5. не схильний споживати обидва продукти разом, але радо споживає або квас, або бутерброд.

2. Споживач має місячний дохід 210 грн і витрачає його на придбання двох товарів — м’яса та рису. Ціна м’яса (Р_м) — ЗО грн/кг, а ціна рису (Р_р) — 5 грн/кг. Побудуйте бю­джетну лінію.

3. Проаналізуйте, як буде визначатися оптимальний план споживання за незвичайних уподобань, наприклад:

1. блага є досконалими замінниками;

2. блага є досконалими комплементами;

3. одне з благ — нейтральне;

4. має місце нестрога опуклість уподобань;

5. мають місце увігнуті уподобання.

4. На рисунку наведено плани оптимального споживання домогосподарства: вихідний (£)) та можливі плани після змі­ни ціни блага х₁ (А, В, С). З’ясуйте, за якого варіанта будуть мати місце твердження:

1. блага Х₁ та У₂ є замінниками;

2. блага Х_г та У₂ є доповнювачами;

3. благо Х₁ є благом Гіффена;

4. благо Х_х є звичайним благом.

88

5. На рисунку наведена ситуація рівноваги споживача. З’ясуйте, які споживчі набори становитимуть:

1. оптимальний план споживання;

2. усі плани споживання, рівноцінні плану А;

3. найкращий з усіх зображених планів споживання;

4. плани, що мають більшу корисність, ніж С;

5. плани, на які витрачаються однакові суми грошей;

6. усі плани споживання, рівноцінні плану Е;

7. усі фінансово можливі плани споживання.

6. На рисунку наведене бюджетне обмеження домогоспо- дарства зі стандартними уподобаннями.

З’ясуйте, результатом яких планів споживання буде:

1. повне витрачання грошей на придбання благ;

2. витрачання всіх грошей на придбання лише блага У;

89