3. Очевидно, що картопля є в цьому випадку товаром Гіф- фена: при загальному зростанні цін і зниженні життєвого рівня населення значна частина споживачів, що має низькі доходи (а це більшість населення), надає перевагу зростанню споживання цього продукту низької споживчої цінності, ос­кільки він відносно дешевший за інші, незважаючи на зрос­тання його ціни.

Тема 3. Часткова ринкова рівновага

Тести

Графічні вправи

1. 1) Припускаючи нормальні функції попиту і пропози­ції, матимемо таку ситуацію на ринку:

384

Відповіді та розв'язки до навчального тренінгу

Запровадження податку змістить криву пропозиції до­гори (5_Х), внаслідок чого відбудеться підвищення ціни до рів­ня Р_х, тоді як рівноважні обсяги попиту і пропозиції скоро­тяться.

2)

Надання субсидії приведе до зміщення кривої пропозиції донизу (£₀ -» 5_Х), внаслідок чого рівноважна ціна зменшить­ся, а обсяги зростуть.

385

3)

Встановлення державою ціни на рівні Р₁ (максимальна ціна) призведе до ситуації дефіциту ((3° > <3^); встановлення ціни на рівні Р₂ (мінімальна ціна) призведе до надлишку

(ЯЇ>ЯЇ)-

2. Побудуємо графіки функції попиту (З^д = 50 - 4Р, функ­ції пропозиції (З® = 10.

За таких умов рівноважна ціна становитиме 10.

Якщо крива пропозиції нееластична, то із запроваджен­ням податку вона не зміщуватиметься догори. Це означає, що виробники неспроможні перекласти величину податку на споживачів, отже, всю суму податку сплачуватимуть самі. Таким чином, ціна для виробника становитиме не 10, а 8 грн. Сума сплаченого податку дорівнюватиме: 10 • 2 = 20.

386

3. 1) CGL;

2 )АКН;

3. LGHK-,

4. MF;

5. GEH;

6. ВЕНК.

4. 1) СЕНО;

2. BKMD;

3. KLGF;

4. DBL.

5. 1 )А;

2. В;

3. С;

4. F, G.

6. Відповідь залежить від того, який підхід до встанов­лення рівноваги використовуватиметься — Вальрасіанський чи Маршалліанський. Якщо аналізувати ринок за підходом Вальраса, то у точці А буде нестійка рівновага, у точці Б — стійка. За Маршаллом — навпаки.

Розрахункові задачі

1. 1) Як відомо у стані ринкової рівноваги обсяг попиту має дорівнювати обсягу пропозиції. Отже:

5000 - 500Р = 3500 + 250Р.

Звідси 500Р + 250Р = 5000 - 3500;

750Р = 1500;

Р_Е = 2.

Підставивши значення рівноважної ціни у рівняння по­питу (або пропозиції), отримаємо значення рівноважного об­сягу:

Q^D = 5000 - 500 • 2 = 4000 = Q^s.

387

2. Підставимо у рівняння попиту і пропозиції значення зафіксованої державою ціни 4 грн:

Я° = 5000 -500 -4 = 3000;

Я^в = 3000 + 250 -4 = 4000.

Отже, спостерігається ситуація нерівноваги, коли обсяг пропозиції більший, ніж обсяг попиту, тобто є надлишок. Це означає, що держава має придбати весь надлишковий обсяг за встановленою нею ціною, що спричинить додаткове наван­таження на бюджет. Закуплену продукцію доведеться прода­вати на ринку за зниженою ціною (наприклад, малозабезпе­ченим верствам населення). Альтернативою може стати сти­мулювання імпорту надлишкової продукції. У довгостроко­вому періоді така ситуація стимулюватиме приплив до галузі нових виробників, а отже, зростання галузевого випуску. Та­ким чином, державі необхідно буде також вдаватися до обме­ження обсягу виробництва галузі шляхом запровадження квот чи граничних обсягів виробництва.

2. Підставимо у рівняння попиту і пропозиції значення фіксованої державою ціни 1 грн:

= 5000 - 500 • 1 = 4500;

^ = 3000 + 250- 1 = 3250.

Отже, спостерігається ситуація нерівноваги, коли обсяг попиту більший, ніж обсяг пропозиції, тобто є дефіцит. Така ситуація призведе до утворення черг за певним товаром і сти­мулюватиме розвиток чорного ринку, на якому ті, чия готов­ність платити за товар більше, ніж фіксована ціна, купувати­муть його у тих, хто матиме змогу придбати товар за фіксова­ною ціною. Якщо звернутися до пропозиції, то фіксація цін на такому рівні призведе до скорочення обсягу виробництва продукції, внаслідок чого за інших незмінних умов скоро­титься обсяг випуску галузі у довгостроковому періоді.

2. Вираховуємо величину сукупного суспільного виграшу до фіксації ціни, який дорівнює половині добутку відправної (максимально можливої) ціни та рівноважного обсягу вироб­ництва:

388

Р_тах ⁼ (Щ° буде отримано, якщо прирівняти обсяг попи­

ту до 0). Отже, величина сукупного суспільного виграшу дорівнює:

і(10-4000) = 20 000.

2. 1) У стані ринкової рівноваги обсяг попиту має дорів­нювати обсягу пропозиції. Отже:

600 - 100Р = 150 + 50Р.

Звідси: 100Р + 50Р = 600 - 150;

150Р = 450;

Р_Е = 3.

Підставивши значення рівноважної ціни у рівняння по­питу (або пропозиції), отримаємо значення рівноважного об­сягу:

= 600 - 100 • 3 = 300 = Я⁵.

2. Визначаємо нову функцію пропозиції з урахуванням податку, який має сплатити виробник:

0? = 150 + 50(Р - 1,5) = 75 + 50Р.

Визначаємо нові умови рівноваги:

600- 100Р-75 + 50Р.

Звідси: 100Р + 50Р = 600 - 75;

150Р = 525; Р_Е = 3,5.

Рівноважний обсяг становитиме:

= 600 - 100 • 3,5 = 250 =

2. Обчислюємо величину сукупного суспільного виграшу до запровадження податку, який дорівнює половині добутку відправної (максимально можливої) ціни та рівноважного об­сягу виробництва:

Рщах ⁼ 6 (щ⁰ буде отримано, якщо прирівняти обсяг попиту до 0). Отже, величина сукупного суспільного виграшу дорів­нює:

^(6-300) = 900.

389

Визначимо величину сукупного виграшу суспільства піс­ля запровадження податку:

|(6-250) = 750.

Таким чином, втрати суспільства від запровадження по­датку становитимуть:

900- 750=150.

3. 1) У стані ринкової рівноваги обсяг попиту має дорів­нювати обсягу пропозиції:

26 - 4Р = -10 + 8Р.

Звідси: 8Р + 4Р = 26 + 10; 12Р = 36; Р_Е = 3.

Підставивши значення рівноважної ціни в рівняння по­питу (або пропозиції), отримаємо значення рівноважного об­сягу:

= 26 - 4 ■ 3 = 14 =

2) Визначаємо обсяги попиту і пропозиції для цін 2 і 4 грн.

Для ціни 2 грн: обсяг попиту становить 26 - 4 • 2 = 18, об­сяг пропозиції -10 + 8-2 = 6. Отже, має місце дефіцит.

Для ціни 4 грн: обсяг попиту становить 26 - 4 • 4 = 10, об­сяг пропозиції -10 + 8 • 4 = 22. Отже, має місце надлишок.

4. 1) Визначимо функцію пропозиції з урахуванням суб­сидії:

ф⁵ = -5 +4Р • 1,5 = -5 + 6Р.

Знаходимо умови рівноваги:

5. 4Р = -5 + 6Р.

Звідси: 6Р + 4Р = 5 + 5; 10Р=10;Р_Е=1.

Підставивши значення рівноважної ціни в рівняння по­питу (або пропозиції), отримаємо значення рівноважного об­сягу:

<3° = 5-4-1 = 1 =/.

390

Сума субсидії становить: 1 • 1000 кг • 1грн • 0,5 = = 500 тис. грн.

2. Визначимо функцію пропозиції з урахуванням суб­сидії:

= -5 + 4(Р + 1) = -1 + 4Р.

Знаходимо умови рівноваги:

5 - 6Р = -1 + 4Р.

Звідси: 6Р + 4Р = 5 + 1; 10Р = 6; Р_Е = 0,6.

Підставивши значення рівноважної ціни в рівняння по­питу (або пропозиції), отримаємо значення рівноважного об­сягу:

<3° = 5- 4 - 0,6 = 2,6 =

Сума субсидії становитиме: 2,6 • 1000 кг • 1 грн = = 2600 тис. грн.

5. 1) Спершу необхідно знайти функції ринкового попиту і пропозиції, що є агрегатом індивідуальних функцій попиту і пропозиції, який отримують шляхом горизонтального дода­вання.

<3* = Ід« = 2 • 100 + 5 • 100Р = 200 + 500Р;

Р

фД = їд О ₌ 2 . 1000 - 1000 — = 2000 - 500Р.

Знаходимо умови ринкової рівноваги, прирівнявши зна­чення функцій попиту і пропозиції:

200 + 500Р = 2000 - 500Р; 1000Р = 1800; Р_я= 1,8.

Звідси обсяги рівноваги дорівнюють

= 200 + 100 • 5 • 1,8 = 1100 =

2. Визначимо нові рівняння кривих попиту і пропозиції:

= їдв = 2 • 40 + 5 • 40Р = 80 + 200Р;

_ ₂ . 600 - 600 • 10 — = 1200 - 300Р.

2

Знаходимо умови ринкової рівноваги, прирівнявши зна­чення функцій попиту і пропозиції:

391

80 + 200Р = 1200 - 300Р; 500Р = 1260; Р_Е= 2,56.

Звідси обсяги рівновагі становлять:

= 80 + 200 • 2,56 = 592 =

Таким чином, рівноважна ціна підвищиться на 0,76 грн, а рівноважний обсяг зменьшиться на 508.

6.

7. Оскільки кількість золотих монет фіксована, то крива пропозиції буде абсолютно нееластичною. Попит на монети дуже еластичний, тому що цінність монет на незаселеному острові має бути дуже низькою, а зусилля в інших сферах діяльності даватимуть більшу вигоду. Отже, стан ринкової рівноваги для золотих монет буде таким:

392

Відповіді та розв’язки до навчального тренінгу

Аналітичні завдання

1. Фіксація державою ціни має сенс лише тоді, коли така ціна не збігається з рівноважною. Результатом такого втру­чання буде або надлишок, або дефіцит. І те, й інше стимулює господарських суб’єктів до тіньової діяльності, тобто здійс­нення господарських трансакцій поза державним обліком і відповідним оподаткуванням. Так, за наявності дефіциту, який буде результатом встановлення максимальних цін, по­купці зацікавлені перепродавати один одному товари за ви­щою ціною, ніж встановлена державою.

2. Має значення не те, на кого покладено податкове зобо­в’язання, а те, хто насправді його сплачує. Розподіл податко­вого тягара залежить від того, як співвідносяться еластич­ності ринкових попиту і пропозиції. Так, якщо пропозиція є менш еластичною порівняно з попитом, податковий тягар більшою мірою падатиме на виробника, тоді як у протилеж­ному випадку — на споживача.

3. Цей вислів буде правильним тільки в окремих випад­ках. Наприклад, якщо держава встановлює максимальні ціни, то виграш споживачів дійсно зростає за рахунок вироб­ників, але одночасно скорочується внаслідок зменшення ви­робниками обсягу виробництва. Невідомо, що насправді буде більшим — приріст виграшу за рахунок виробників чи його скорочення в результаті зменшення поля економічної діяль­ності. Це можна побачити, якщо навести відповідну графіч­ну модель.

Загалом зміна виграшу споживачів залежить від того, як змінюються ринковий попит і пропозиція. Так, зі збільшен­ням попиту зростатиме як виграш споживача, так і виробни­ка; зі збільшенням пропозиції — так само.

393