Тема 15

ному масштабі виявляється недостатнім. Ми повинні знайти способи сприяння появі ефективного уряду в окремих держа­вах.

Суспільні блага, такі як охорона здоров’я або охорона нав­колишнього середовища, неможливо забезпечити за допомо­гою встановлення санкцій проти країн, ситуація в яких не відповідає міжнародним стандартам, оскільки у багатьох країн просто немає достатніх ресурсів. Швидше навпаки, за допомогою міжнародної підтримки треба заохочувати доб­ровільне дотримання норм у цих країнах і дати таким чином можливість бідним державам наблизитися до міжнародних стандартів.

Міжнародна підтримка вимагає переміщення ресурсів із багатих країн у бідні. На жаль, така підтримка набула пога­ної репутації. Зарубіжна допомога у тому вигляді, в якому вона здійснюється сьогодні, рідко буває ефективною і дуже часто дає абсолютно протилежні результати. У загальних ри­сах можна назвати п’ять основних причин того, що відбу­вається.

1. Зарубіжна допомога зараз слугує інтересам тих, хто її надає, а не тих, хто отримує. Держави-донори зазвичай роб­лять це, виходячи з власних інтересів національної безпеки та геополітичних міркувань, часто не звертаючи ні наймен­шої уваги на рівень бідності та характер уряду країни-одер- жувача.

2. Надаючи допомогу країні-одержувачу, держави-доно- ри вважають за краще використати своїх громадян, а міжна­родні організації направляють іноземних експертів замість того, щоб створювати внутрішні кадри. У зв’язку з цим одер­жувачі часто не мають можливості повною мірою скориста­тися наданою допомогою. А оскільки проекти з розвитку розробляються і здійснюються іноземцями, то мало що зали­шається після від’їзду експертів.

3. Зарубіжна допомога здебільшого має міжурядовий ха­рактер, і уряди, що отримують допомогу, розподіляють ре­сурси згідно зі своєю власного вигодою.

4. Держави-донори наполягають на збереженні держав­ного контролю за допомогою, яку вони надають, результатом чого стає відсутність координації під час її розподілу.

364

5. Міжнародна підтримка — це ризикована справа. І до­сягнути успіху в цій сфері складніше, ніж керувати підпри­ємством, що дає прибуток, оскільки немає жодного мірила суспільної користі. Допомога розподіляється бюрократами, і тут можна багато втратити і мало здобути в умовах постійно­го ризику.

Повинні бути знайдені кращі способи фінансування та на­дання міжнародної допомоги для того, щоб виправити хоч деяку частку тієї несправедливості, котра виникла внаслідок глобалізації”.

Джерело: Сорос Дж. Суспільні блага глобалізації: відсутній компонент / Дж. Сорос // День. — 2001. — 18 жовтня.

1. Яких саме суспільних благ, на думку Дж. Сороса, на­разі немає у глобальному контексті?

2. Як глобалізація впливає на процеси надання суспіль­них благ національними урядами?

3. У чому полягає причина того, що інституції для надан­ня глобальних суспільних благ, пов’язаних із комерційними інтересами корпорацій, є наразі набагато розвинутішими, ніж ті, які пов’язані із соціальними потребами людства?

4. Якими економічними чинниками породжені сучасні вади надання міжнародної допомоги?

Завдання 5

Наведена нижче інформація висвітлює проблеми та перспективи розвитку студентського самоврядування в Україні.

Студентське самоврядування не готове до виконання

своїх повноважень?

Міністр освіти та науки України І. Вакарчук ініціював створення робочої групи з розроблення змін до Закону Украї­ни “Про вищу освіту”. У складі групи стосовно студентського самоврядування — експерти-науковці та представники все­українських студентських організацій. Саме підгрупа з пред­ставників студентства 3 березня 2008 р. вносила пропозиції стосовно законодавчого врегулювання студентського самов-

365