Тема 15

Завдання З

Британський економіст, лауреат Нобелівської премії Рональд Коуз написав в одній зі статей, присвячених еконо­міці маяків:

“Що, скоріше за все, відбудеться, якщо маячні збори за­мінити сумами із сукупних податкових надходжень? По-пер- ше, уряд Британії, насамперед Міністерство фінансів, відчує, що воно має наглядати за діяльністю Служби маяків, щоб тримати видатки під контролем. Втручання Міністерства фі­нансів дещо зменшить ефективність управління маяками. Проте спостерігатиметься й інший результат. Оскільки зараз кошти збирають зі споживачів послуг, то було утворено Кон­сультативний комітет у справах маяків, у якому представ­лені судновласники, страхові компанії та вантажовідправни­ки, і цей комітет бере участь в обговоренні бюджету, якості роботи і, нарешті, планів нового будівництва. Завдяки цьому Служба маяків відгукується на запити своїх споживачів; а оскільки за додаткові послуги платять врешті-решт судно­власники, то можна припустити, що вони підтримають лише ті нові роботи, які обіцяють більше додаткових благ, ніж ви­трат на їх реалізацію. Можна припустити, що при переході до фінансування із сукупних податкових надходжень ця ад­міністративна побудова буде зруйнована і служба стане менш ефективною”.

Джерело: Coase R. The Lighthouse in Economics / R. Coase // The Journal of Law and Economics. — 1974. — Vol. 17. — Nr. 2. —October. — P. 357—376.

1. З’ясуйте, до якого типу благ — приватних чи суспіль­них — можна зарахувати маяки.

2. Як визначатиметься попит на послуги маяків як при­ватних та суспільних благ?

3. За якого з підходів, названих у п. 2, обсяг надання по­слуг маяка буде більшим? Поясніть висновок на графічній моделі.

4. Які проблеми виникають у приватних власників мая­ків під час фінансування підприємства?

362

5. Використовуючи модель попиту і пропозиції, поясніть економічні наслідки зміни підходу до фінансування їх робо­ти, про які писав Р. Коуз.

Завдання 4

Відомий американський фінансист Джордж Сорос надає широку філантропічну допомогу в країнах з перехідною еко­номікою та переймається соціально-економічним станом слаборозвинутих країн. Наведений нижче фрагмент його статті висвітлює проблеми, пов’язані із забезпеченням справедливого розподілу багатства на планеті.

“Ми живемо у світі спільних ринків, в якому політичні установки, однак, як і раніше, виходять із суверенітету окре­мої держави. Деякі міжнародні організації підтримують гло­бальні ринки, проте вони далекі від досконалості. Міжнарод­ні організації, що спеціалізуються на забезпеченні суспіль­них благ, таких як підтримка миру, охорона навколишнього середовища, полегшення становища бідних верств населен­ня, поліпшення умов праці та системи охорони здоров’я, а також захист прав людини, ще менш ефективні та отриму­ють менше фінансування.

Нерівне становище міжнародних фінансових і торговель­них організацій та міжнародних організацій, які виконують соціальні функції, призвело до нерівномірного розвитку су­часного суспільства. Торгові та фінансові ринки діють чудово у сфері нарощування капіталів, але не здатні вирішувати со­ціальні проблеми.

До глобалізації фінансових ринків забезпечення більшої частини суспільних благ було турботою уряду кожної окре­мої держави. Зараз же, в умовах вільного переміщення капі­талу, окремим країнам дуже складно встановлювати свої правила і вводити свої податки, оскільки капітал може прос­то піти з країни. Більше того, у багатьох країнах просто не­має хорошого уряду. Репресивні та корумповані режими, а також слабкі держави є, мабуть, найголовнішими причина­ми бідності та страждань сьогодні. Таким чином, вироблення ефективних способів забезпечення суспільних благ у глобаль­

363