Тема 15

Правило (принцип) більшості — правило ухвалення рі­шення під час голосування, згідно з яким прийнятим вва­жається суспільне рішення, за яке проголосувала більшість (абсолютна чи відносна) учасників голосування.

Правило (принцип) одностайності — правило ухвалення рішення під час голосування, згідно з яким прийнятим вва­жається суспільне рішення, за яке проголосували всі учасни­ки голосування.

Правило Самуельсона — формулювання умови оптималь­ного забезпечення суспільного блага: сума граничних готов­ностей до платежу за суспільне благо має дорівнювати гра­ничним витратам його надання:

ї_Рі=МС.

“Проблема безбілетника” — полягає у тому, що раціо­нальний індивід за умови, що його не можна вилучити зі спо­живання, навіть якщо він не робить внесків у набуття су­спільного блага, відмовиться робити будь-які внески, надаю­чи перевагу безплатному споживанню.

Суспільне благо — благо, яке характеризується неконку- рентністю у споживанні та неможливістю вилучення зі спо­живання.

Суспільний вибір — вибір стосовно наявних альтернатив суспільних станів. Його здійснення припускає агрегування суспільних уподобань, а також зіставлення суспільних вигід і витрат.

“Теорема неможливості” Ерроу — положення, сформу­льоване К. Ерроу, згідно з яким неможливо знайти механізм агрегування суспільних уподобань, який би відповідав одно­часно всім вимогам, які висуває економічна теорія до такого механізму. Вихід полягає у відмові від однієї з властивостей цього механізму.

346

2. Навчальний тренінг Контрольні запитання

1. Чим відрізняються суспільні блага від приватних?

2. Чи можна вважати суспільне благо різновидом зовніш­нього ефекту?

3. Наведіть приклади міжнародних, національних, регіо­нальних і місцевих суспільних благ.

4. Чому для забезпечення суспільних благ не придатний ринковий механізм?

5. Які чинники призводять до того, що принцип одно­стайності під час прийняття суспільних рішень викорис­товується доволі рідко?

Тести

1. Чисте суспільне благо:

а) неконкурентне і виняткове;

б)неконкурентне і невиняткове;

в) надається приватними господарськими суб’єктами;

г) виробляється невеликою групою людей.

2. Крива ринкового попиту на суспільне благо:

а) не відрізняється від кривої попиту на приватне благо;

б) показує сукупну суму, яку всі індивіди готові платити за кожну одиницю блага;

в) визначається горизонтальним сумуванням усіх кривих індивідуального попиту;

г) показує кількість одиниць блага, яку виробляє приват­ний сектор за кожного рівня ціни.

3. Якщо сумарна гранична готовність індивідів до плате­жу за суспільне благо більша за граничні витрати його надан­ня, то для досягнення оптимального його обсягу потрібно:

347

а) збільшити обсяг надання суспільного блага;

б) зменшити обсяг надання суспільного блага;

в) залишити все незмінним;

г) знизити граничні витрати надання суспільного блага.

4. До факторів, що спричиняють неспроможність держав­ної влади, не належить:

а) наявність бюрократії;

б) труднощі вияву справжніх уподобань індивідів щодо суспільних благ;

в) постійність граничних витрат виробництва суспільних благ;

г) явище логролінгу.

5. Функція суспільного добробуту Бергсона — Самуель- сона:

П

^а) № = X Р^іХі;

І=1

б) \¥ = ^у£щХі)-,

і=1

в)^ = шіп [£Л(Х.)];

6. Якщо криві байдужості Скітовського для двох різних суспільних станів перетинаються, то це означає, що:

а) критерій Калдора — Гікса не дає однозначної оцінки зміни суспільних станів;

б) критерій Скітовського дає змогу оцінити бажаність змі­ни наявного суспільного стану;

в) виконується критерій Самуельсона;

г) досягається максимум суспільного добробуту.

7. Яка характеристика належить до механізму Кларка — Ґровза:

а) індивіди діють відповідно до колективних інтересів;

б) індивіди, які мають більшу граничну готовність до пла­тежу, згодні на повну компенсацію втрат інших членів ко­

348

лективу, що виникають унаслідок збільшення обсягу су­спільного блага;

в) індивіди зацікавлені приховувати свої справжні уподо­бання щодо суспільних благ;

г) можливість застосування у масштабі всієї країни?

8. Структура економіки з урахуванням суспільного блага буде оптимальною, якщо за повного використання ресурсів:

а) досягається максимально можливий випуск суспільно­го блага;

б) гранична норма трансформації дорівнює сумі гранич­них норм заміщення індивідів;

в) можливе одночасне збільшення обсягу випуску приват­ного і суспільного благ;

г) індивіди вважають за необхідне збільшити обсяг вироб­ництва суспільного блага.

9. Якщо сумарна гранична готовність індивідів до плате­жу за суспільне благо менша за граничні витрати його надан­ня, то для досягнення оптимального результату потрібно:

а) залишити все незмінним;

б) знизити граничні витрати надання суспільного блага;

в) збільшити обсяг надання суспільного блага;

г) зменшити обсяг надання суспільного блага.

10. Якщо гранична вигода індивідів від споживання су­спільного блага розподіляється пропорційно до їхніх витрат, то обсяг надання суспільного блага буде:

а) оптимальним;

б) недостатнім;

в) надмірним;

г) таким, який неможливо визначити.

11. До факторів, що викликають неспроможність держав­ної влади, належить:

а) неспроможність приватних господарських суб’єктів ефективно виробляти суспільні блага;

б) ієрархічна побудова держави;

349