Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
микроэкономика.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Тема 14

З іншого боку, я вважаю податок на викиди вуглецю та­кож нерозумною політикою. Паливо і так уже доволі дороге, і незважаючи на той факт, що вже це робимо у різні способи, податковий кодекс має застосовуватися лише для отримання доходів на необхідні функції уряду.

Геть маніпуляції з вибором, який ми робимо на ринку!

І навіть не варто згадувати той факт, що всі ці спроби кон­тролювати викиди вуглецю ґрунтуються на істерії щодо гло­бального потепління, яке використовується як привід для підвищення податків та розширення влади уряду.

Геть будь-які податки на викиди вуглецю, у якій би формі вони не були — податки на споживання палива чи податки на виробництво!

Джерело: Інформація з блогу одного з блогерів (“Rob”) сайта “Скажи будь-що”, США [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sayanythingblog.com/entry/obama_rejects_pigou_tax_on_ fuel_consumption

  1. Дайте раціональне пояснення того факту, що спожи­вач, усвідомлюючи необхідність боротьби з викидами шкід­ливих речовин унаслідок користування автомобілями, все одно виступає проти застосування будь-яких екологічних по­датків.

  2. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що екологічні податки викривлюють вибір споживача на ринку?

  3. Чи є різниця між екологічними податками, що накла­даються на виробництво, та податками, якими обкладається споживання? Поясніть це за допомогою графічної моделі.

Завдання З

Боротьба з негативними зовнішніми ефектами припус­кає застосування різноманітного інструментарію впливу на господарські суб’єкти. Ця проблема висвітлена у наведе­ному нижче матеріалі.

Чи можуть податки врятувати озоновий шар?

Законопроект про погодженість бюджету 1989 р. був важ­ливою ініціативою екологів. Він передбачав запровадження

332

Зовнішні ефекти

акцизного податку на виробництво хлор-фтор-вуглеводних сполук (СЕС), які знищують стратосферний озоновий шар. Починаючи з 1 січня 1990 р. фірми СІЛА будуть платити при­близно 1,37 дол. за кожний фунт виробленої ними недорогої речовини, що широко використовується як холодоагент під час заморожування, розпилювач піни й розчинник в елект­роніці. До запровадження цього збору СЕС продавалися при­близно по 80 центів за фунт.

Податок має на меті витіснити СЕС із ринку, зробивши їх такими самими дорогими, як і альтернативні речовини, що чинять менш руйнівний вплив на озоновий шар. За прогноза­ми, прибуток цієї галузі мав збільшитися на 2—7 млрд дол. Тепер Державне казначейство одержить додатковий дохід у сумі 5,6 млрд дол. упродовж наступних п’яти років.

Цю ініціативу активно підтримали прихильники збере­ження навколишнього середовища як перешкоду надзвичай­ним прибуткам хімічних концернів. Теоретичні дослідження прогнозують, що широке використання ринку ліцензій мог­ло б наполовину скоротити витрати, спрямовані на досягнен­ня певного ступеня обмеження забруднення довкілля, порів­няно з методами “силового” адміністративного тиску.

Джерело: Долан Э.Дж. Рынок: микроэкономическая модель /

Э.Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. — СПб. : Автокомп, 1992. — С. 418.

  1. Чому виробництво СЕС вважається шкідливим, адже ці сполуки потрібні у багатьох сферах економіки? Представ­те графічну модель, де зіставляється суспільний виграш та втрати від виробництва цих продуктів. Як визначити су­спільно оптимальний обсяг їх виробництва?

  2. З’ясуйте, які саме методи боротьби з викидами у дов­кілля шкідливих речовин використовуються у США. У чому полягають їх переваги та недоліки?

  3. Проілюструйте за допомогою графіків, як запрова­дження екологічного податку вплине на виробництво шкід­ливих речовин. Покажіть величину, на яку зменшаться при­бутки хімічних компаній та зростуть надходження федераль­ного бюджету.

333