Тема 13

1. Як зниження ціни на нафту може вплинути на ціну газу, якщо попит на газ є малоеластичним, а пропозиція ви­являє тенденцію до скорочення?

2. Що відбудеться за тих самих умов, якщо уряд країни- імпортера підвищить рівень оподаткування експорту нафти?

Завдання 5

НАК “Нафтоназ України” регулює ринок енергоносіїв. Проте чи завжди таке регулювання дає позитивні наслідки для економіки?

Чи потрібен нам такий “Нафтогаз”?

Продовження існування НАК “Нафтогаз України” дорого коштує українському споживачеві. Скасувавши для мета­лургів та хіміків спеціальну надбавку на газ (12 і 8 % від­повідно), уряд з 15 листопада підвищив граничну ціну на нього більш ніж на 23 % (з 934 до 1152 грн за 1000 куб. м без урахування ПДВ, витрат на транспортування, розподіл, пос­тачання і реалізацію). Відповідне підвищення ціни має від­бутися з 1 січня наступного року. Тоді це можна було б обґрун­тувати зростанням вартості імпортного газу. Проте, здається, уряд і НАК використовують цей привід для повторного підви­щення вартості палива через місяць. Більше того, нинішнє підвищення цін не можна пояснити навіть коливаннями кур­су долара — урядова постанова жорстко прив’язує вартість газу до вартості долара (до ціни газу додається приріст курсу, якщо він більше ніж на 5 % перевищує курс НБУ за станом на 1 листопада). Це створює ще одну загрозу для уряду: адже НАК і Кабінет Міністрів йдуть на пряме порушення умов ме­морандуму з підприємствами гірничо-металургійного комп­лексу. Це означає, що й вони можуть відмовитися від анти- кризових обіцянок, даних прем’єру Ю. Тимошенко.

Джерело: Простаков Г. Схема ничего не значит / Г. Простаков // Эксперт. — 2008. — № 47. — 1—7 декабря. — C. 18.

Поясніть, використовуючи модель ресурсної коробки Еджворта (дві галузі — металургія та хімія, а ресурси — пра­ця та газ), чому зміна ціни на газ ставить під загрозу вико­нання антикризового меморандуму, одним з основних пунк­

312

тів якого є незмінна зайнятість на підприємствах в обмін на стабільність цін на сировинні товари і виробничі послуги.

Завдання 6

Публікація, наведена нижче, характеризує сприйняття соціально-економічного стану України наприкінці 2008р. пе­ресічними громадянами.

В Україні — рекордний рівень соціального песимізму

Нині в Україні спостерігається рекордний рівень соціаль­ного песимізму в оцінці як політичної, так і економічної си­туації. Як передає “Інтерфакс-Україна”, про це свідчать дані дослідження “Research&Branding” Group, оприлюднені на прес-конференції в Києві. Опитування проводилося з 22 до ЗО листопада цього року в 24 регіонах країни. Опитано 2087 респондентів. Похибка вибірки — 2,2 % . Так, 92 % опитаних вважають політичну ситуацію в Україні нестабільною й лише 1 % характеризують її як загалом стабільну. Економічну си­туацію оцінюють як погану 89 % респондентів, як хорошу — 2 % опитаних. Не задоволені своїм життям 67 % респон­дентів і лише 29 % — загалом задоволені. При цьому 48,2 % респондентів відповіли, що стали заощаджувати в нинішніх умовах, 21 % — не заощаджують. Найбільша кількість опи­таних — 33,3 % — вважають, що Україна може розраховува­ти лише на свої сили, 20,9 — на допомогу Росії, 16 % — на допомогу Європейського Союзу.

Джерело: Ефективні комунікації [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу: http://pr-center.org.ua/news_show.php?zap=2462

1. Про що свідчать дані соціологічного опитування про те, як змінюється суспільний добробут громадян України? Наскільки це можна пов’язати з ефективністю функціону­вання економіки чи з діяльністю уряду?

2. Якими методами можна досягти зміни наявної ситуа­ції? Чи можна за таких умов здійснити покращання за Па- рето?

3. Які рекомендації щодо покращання наявної ситуації випливають з другої теореми економіки добробуту і як їх можна реалізувати?

313