Тема 13

тримку в набутті знань і навичок, необхідних для розвитку бізнесу і підвищення зарплат”.

За словами виконавчого директора “FTANZ” Нейла Бау- кера, процес вимагає залучення фермерів для об’єднання їх у кооперативи. “Ціни встановлюватимуться шляхом договору між покупцем і продавцем, — говорить він, — але вони та­кож включатимуть надбавку і ціну fair trade".

“Ціна fair trade — це фіксована ціна, що гарантує вижи­вання виробників, тоді як надбавка — додаткова сума, яка у США на каві становить 10 центів на фунт (11,9 цента) і йде на розвиток громад”.

Н. Баукер пояснив, що маркування продуктів “Fair Trade” вперше почалося в Нідерландах у 80-х роках і швидко поши­рилося по всій Європі, проте в Австралії воно з’явилося лише у 2003 р. Бізнес “Fair Trade” зріс, збільшивши продаж своїх товарів з 1,2 млн дол. у 2004 р. до 6,5 млн у 2005 р. Нині близько 100 осіб мають патенти на розподіл товарів “Fair Trade” не тільки через спеціалізовані магазини, а й шляхом продажу у великих мережах супермаркетів “Coles” і “Wool- worth ’s”.

Найбільш ходовим товаром “Fair Trade” в Австралії є кава зі Східного Тімору, Нової Гвінеї та Індонезії, серед інших то­варів — чай, шоколад і футбольні м’ячі.

Нік Савейдіс з “Etiko”, австралійської компанії з вироб­ництва спортивних товарів, говорить, що його фірма продає м’ячі “Fair Trade” для регбі, футболу, а також тенісні м’ячі не тільки для підтримки руху “Fair Trade”, а й з моральних міркувань, щоб зупинити використання дитячої праці. Під час виготовлення більшості футбольних м’ячів, вироблених не в Австралії, досі використовується дитяча праця при про­шиванні м’ячів. “Коли ви приїжджаєте на заправну станцію і бачите всі ці дешеві м’ячі, поставте собі питання, чому вони настільки дешеві. Один футбольний м’яч має 650 стібків, і доросла людина може виготовити максимум 6 або 7 м’ячів на день”, — розповідає Н. Савейдіс.

Н. Савейдіс говорить, що його компанія уклала договір fair trade у Пакистані, регіоні, у якому раніше була дуже по­ширена дитяча праця. Нині там створено центр із прошиван­

310

ня м’ячів, у якому працюють місцеві жінки. Вони отримують зарплату на 47 % більшу, ніж інші зшивальники, і можуть дозволити собі відправити своїх дітей до шкіл і дитячих са­дочків. Центр охорони здоров’я входить у комплекс угод.

Денні Лонг із центру Едмунда Райза в Сіднеї говорить, що католицька церква цілком підтримує рух і проведе презента­ції в середніх школах протягом двох тижнів, присвячених “Fair Trade”. За словами Д. Лонга, всі люди, які входять до руху “Fair Trade”, дуже трепетно ставляться до питань со­ціальної справедливості. “Вони роблять це не через гроші. Всі вони беруть у цьому участь, щоб допомогти світові. Якщо вони отримують якусь вигоду, то повертають її, щоб надати допомогу іншим”.

Джерело: Ша Адамс. “Справедлива торгівля” допомагає вироб­никам отримати справедливі ціни / Ша Адамс // The Epoch Times Україна [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. epochtimes.com. ua/articles/view/2/6976. html

1. Дайте свою інтерпретацію концепції справедливості, яка представлена у наведеному вище матеріалі.

2. У чому полягає взаємозв’язок між ефективністю і спра­ведливістю?

3. У чому полягає причина того, що споживачі купують товари fair trade незважаючи на те, що їх ціна є вищою за ринкову? Дайте інтерпретацію рівноваги споживача для цьо­го випадку.

4. Чи можна у цьому випадку застосувати для оцінюван­ня суспільного стану критерій Парето (у моделі мають бути представлені споживач із розвинутої країни і з країни, що розвивається). Чи дає застосування концепції “Fair Trade” покращання за Парето (чи якимось іншим критерієм)?

5. Проаналізуйте концепцію “Fair Trade” з огляду на тео­рію загальної ринкової рівноваги. Чи можна тут застосувати першу чи другу теорему економіки добробуту?

Завдання 4

Взявши за основу матеріал завдань № З та 8 із теми З, з’ясуйте таке:

311