- •Матеріали для самостійної роботи студентів і курсу відділення “Фармація” з дисципліни “Неорганічна хімія”
- •1 Тема «Вступ. Основні поняття та закони хімії.»
- •Основні поняття та закони хімії Атомно-молекулярна теорія
- •Основні поняття хімії
- •Відносні атомні та молекулярні маси. Моль, молярна маса
- •Основні закони хімії Закон збереження маси речовин
- •Закон сталості складу
- •Закон кратних відношень
- •Закон еквівалентів
- •Закон об’ємних відношень
- •Закон Авогадро та його наслідки
- •2 Тема «Класи неорганічних сполук»
- •Номенклатура оксидів
- •Одержання оксидів
- •Хімічні властивості оксидів
- •Номенклатура основ
- •Одержання гідроксидів
- •Хімічні властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислота
- •Номенклатура солей
- •Традиційні та систематичні назви аніонів кислот
- •Методи одержання солей
- •Хімічні властивості солей
- •3 Тема “Номенклатура неорганічних сполук”
- •4 Тема “Періодичний закон д.І. Менделєєва та його тлумачення на основі електронної будови атомів” (3 г.)
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва
- •Описання періодичної системи
- •Періодичний закон д. І. Менделєєва на основі теорії будови атома
- •5 Тема “Хімічний зв’язок”
- •Хімічний зв’язок і будова молекул
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв’язок
- •Властивості ковалентного зв’язку
- •Напрямленість ковалентного зв’язку
- •Теорія гібридизації
- •Полярність
- •Металічний зв’язок
- •6 Тема “ Будова молекул”
- •Міжмолекулярна взаємодія
- •Водневий зв’язок
- •7 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •Швидкість хімічної реакції
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Каталіз
- •8 Тема “ Швидкість хімічної реакції.”
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє
- •9 Тема “ Вода”
- •10 Тема “ Розчини”
- •Основні параметри стану розчину — це температура, тиск та концентрація.
- •11 Тема “ Властивості розчинів електролітів ”
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Внаслідок дії розчинника
- •Дисоціація кислот, основ, солей.
- •Ступінь та константа дисоціації
- •Іонні рівняння реакцій
- •12 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні реакції
- •Ступінь (стан) окиснення елементів
- •13 Тема “ Окисно-відновні реакції ”
- •Окиснювально-відновні властивості простих речовин та сполук елементів
- •14 Тема “ Комплексні сполуки.”
- •Основні положення координаційної теорії
- •Хімічний зв’язок у комплексних сполуках
- •15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)
- •16 Тема “ Елементи VII – а групи”
- •Поширення в природі. Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості хлору
- •17 Тема “Елементи VII – а групи” (2 г.)
- •18 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Загальна характеристика
- •Оксиген
- •Біологічна роль та використання Оксигену в медицині
- •19 Тема “ Елементи VI а групи ”
- •Поширення в природі та одержання сірки
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук сірки
- •20 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Загальна характеристика елементів vа групи
- •Нітроген
- •Поширення в природі та одержання азоту
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Водневі сполуки Нітрогену
- •Оксиди Нітрогену
- •21 Тема “ Елементи V а групи ”
- •Природні сполуки та одержання фосфору
- •Фізичні та хімічні властивості фосфору
- •Арсен, Стибій, Вісмут
- •Природні сполуки і одержання
- •Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки Арсену, Стибію і Вісмуту
- •22 Тема “ Елементи-неметали IV та ііі а групи”
- •Загальна характеристика елементів iva групи
- •Карбон Поширення в природі
- •Алотропні видозміни і фізичні властивості вуглецю
- •Активоване вугілля
- •Кисневі сполуки Карбону
- •23 Тема “ Елементи – метали іv а та ііі а груп”
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Біологічна роль і застосування у медицині сполук елементів іvа групи
- •24 Тема “ Елементи vі в групи”
- •Загальна характеристика d-елементів
- •Загальна характеристика елементів vів групи
- •Біологічне значення елементів vів групи
- •25 Тема “ Елементи viі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vіів групи
- •Біологічне значення і використання в медицині сполук Мангану
- •26 Тема “ Елементи viіі в групи”
- •Загальна характеристика елементів vііів групи
- •Характеристика елементів тріади Феруму
- •Біологічна роль і використання в медицині сполук Феруму, Кобальту та Ніколю
- •27 Тема “ Елементи і в та іі в груп”
- •Загальна характеристика елементів ів групи
- •Поширення в природі та одержання металів підгрупи Купруму
- •Біологічна роль та використання в медицині сполук Купруму, Аргентуму і Ауруму
- •Загальна характеристика елементів іів групи
- •Поширення в природі і одержання металів підгрупи Цинку
- •Сполуки Цинку та Кадмію
Номенклатура основ
Назва основ починається із слова «гідроксид», що вказує на наявність іонів ОН-, та надається назва катіона у родовому відмінку. Якщо метал утворює декілька основ, то після назви металу у дужках римською цифрою записують ступінь його окиснення (номенклатура за Штоком). Використовують також метод числових префіксів, за допомогою яких грецькими числівниками вказують кількість гідроксогруп у складі основи:
Формула оксиду |
Метод Штока |
Метод числових префіксів |
Ca(OH)2 Cr(OH)2 Cr(OH)3 Sn(OH)2 Fe(Oh)3 Mn(OH)2 [Cu(NH3)4] (OH)2 [Co(NH3)6] (OH)2 |
гідроксид кальцію гідроксид хрому(ІІ) гідроксид хрому(ІІІ) гідроксид стануму(ІІ) гідроксид феруму(ІІІ) гідроксид мангану(ІІ) гідроксид тетраамінкупруму(ІІ) гідроксид гексаамінкобальту(ІІ) |
- Дигідроксид хрому Три гідроксид хрому Дигідроксид стануму Три гідроксид феруму Дигідроксид мангану - - |
Якщо елемент утворює один гідроксид,то ступінь окислення або число гідроксогрупп не вказують.Наприклад, NaOH-оксид натрію, Ba(OH)2 - гідроксид барію, Al(OH)3 -гідроксид алюмінію
Одержання гідроксидів
Розчинні у воді основи (луги) одержують взаємодією лужних, лужноземельних металів або їх оксидів з водою, а також електролізом водних розчинів хлоридів цих металів:
2Na + 2Н2O = 2NaOH + Н2,
Na2O + Н2O = 2NaOH,
2NaCl, 2Н2Oелектроліз→2NaOH + Н2 + С12.
Нерозчинні у воді основи одержують реакцією обміну — дією лугів на водні розчини відповідних солей:
MgSО4 + 2NaOH = Mg(OH)2↓ + Na2SО4,
Fe2(SО4)3 + 6NaOH = 2Fe(OH)3↓ + 3Na2SО4.
Гідрат аміаку можна одержати розчиненням у воді аміаку:
NH3 + H2О→←NH3 ·H2О
або дією лугів на водні розчини солей амонію:
2NH4C1 + Са(ОН)2 = 2NH3· Н2О + СаС12.
Хімічні властивості основ
Розчинні у воді основи — луги спричиняють зміну забарвлення індикаторів. Основи взаємодіють з кислотами, кислотними оксидами, амфотерними оксидами та гідроксидами з утворенням солі та води.
Са(ОН)2 + 2НС1 = СаС12 + 2Н2O,
2NaОН + SO2 = Nа2SОз + Н2O
або
NaОН + SO2 = NаНSОз,
Са(ОН)2 + А12O3 = Са(А1O2)2 + Н2O,
3NaOH + А1(ОН)3 = Nа3[А1(ОН)6],
Слід зазначити, що луги термічно стійкі і не розкладаються на оксид і воду навіть за дуже високої температури. Більша частина основ розкладається при нагріванні:
NH3 ·H2O=NH3+H2O
Сu(ОН)2 = СuО + Н2O,
Амфотерні гідроксиди
За аналогією з амфотерними оксидами існують амфотерні гідроксиди, які залежно від умов можуть виявляти або основні, або кислотні властивості. Між осадом амфотерного гідроксиду і його розчином існує рівновага
2Н+ + ВеO 22-— Ве(ОН)2 →←Ве2+ + 2OН-
У реакціях з кислотами та кислотними оксидами амфотерні гідроксиди виявляють властивості основ, а у реакціях з основами та основними оксидами — кислотні властивості. Амфотерними гідроксидами є Ве(ОН)2, Zn(ОН)2, А1(OН)3, Sn(OH)2, РЬ(ОН)4, Sb(ОН)3, Сг(ОН)3, Мn(ОН)4, Fе(ОН)3, Со(ОН)3, Сu(ОН)2.
А1(ОН)3 + ЗН2SO4 = А12(SO4)3 + 6Н2O
або
2Аl(ОН)3 + ЗН2SO4 + 6Н2O = [А1(OН2)6]2(SO4)3.
У цих реакціях А1(OН)3 виявляє основні властивості. У реакціях з лугами можуть утворитися різні продукти. Так, при сплавленні гідроксиду алюмінію з гідроксидом натрію утворюється метаалюмі- нат натрію:
А1(ОН)3 + NaOH = NaA1O2 + 2Н2O.
У розчинах лугів реакція відбувається з утворенням комплексної солі:
А1(ОН)3 + 3NaOH = Na3[Al(OH)6],