- •Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження
- •Предмет соціології. Структура соціологічного знання
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології
- •Функції соціології
- •1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Ю.А. Левада.
- •Питання для роздумів
- •В. Ядов
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •М. Вебер
- •Питання для роздумів
- •1.1.3. Завдання на семінар
- •Виникнення та розвиток соціології як науки
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Формування і розвиток соціологічної думки в Україні
- •Соціологічні погляди українських мислителів хіх – поч. Хх ст.
- •1.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •П. Сорокін
- •Питання для роздумів
- •Т. Парсонс
- •Питання для роздумів
- •1.2.3. Завдання на семінар
- •1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Програма соціологічного дослідження
- •Методи опитування
- •Види запитань анкети за предметним змістом
- •Класифікація запитань за логічною природою
- •Види запитань за характером відповідей
- •Вимоги до запитань анкети
- •Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації
- •Види інтерв’ю за процедурою проведення
- •Аналіз документів
- •Ознаки, за якими поділяються документи в соціології
- •Соціальний експеримент
- •Вибірковий метод у соціологічному досліджені
- •1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •1.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства. Соціальні групи та спільноти
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види суспільств та їх індикатори
- •Види соціальних підструктур суспільства
- •2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Е. Дюркгейм
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •2.1.3. Завдання на семінар
- •2.2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Соціальний статус і соціальна роль. Соціальна нерівність
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Соціальна стратифікація радянського суспільства
- •Види соціальної мобільності
- •Види статусів
- •2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •Ж. Ле Гофф
- •Питання для роздумів
- •2.2.3. Завдання на семінар
- •2.3. Соціальні інститути і соціальні організації
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальна організація
- •Типи організацій
- •2.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Д. Норт
- •Питання для роздумів
- •2.3.3. Завдання на семінар
- •3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси. Конфлікт як соціальний процес
- •3.1.1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Обов’язкові умови соціальної взаємодії за п. Сорокіним
- •Основні типи соціальних змін, які можуть відображатись на соціальному розвитку суспільства
- •Класифікація суспільних рухів
- •Класифікація основних соціальних процесів за р. Парком і е. Берджесом:
- •Учені про соціальний конфлікт
- •Підходи до розуміння конфлікту
- •Статичний розгляд конфлікту
- •Динаміка конфлікту як зміна одного етапу іншим
- •Причини конфліктів
- •Структурні методи керування конфліктом
- •Міжособистісні стилі вирішення конфліктів
- •3.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Р. Дарендорф
- •Питання для роздумів
- •3.1.3. Завдання на семінар
- •3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Найбільш значущі соціальні якості особистості
- •Компоненти структури особистості
- •Погляди різних вчених на феномен особистості
- •Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •Форми соціалізації
- •3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми
- •Ю.А. Левада
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •3.2.3. Завдання на семінар
- •3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми. Соціальний контроль та соціальні відхилення
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Функції культури
- •Головні елементи соціального контролю
- •Напрями соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки
- •3.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Т. Шибутані
- •Питання для роздумів
- •Б.Я. Петелін
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •С.Б. Кримський
- •Питання для роздумів
- •3.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 4. Рекомендації та вимоги до студентів, які вивчають дисципліну «соціологія»
- •4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв
- •4.2. Література
- •4.2.1. Загальна література (підручники)
- •4.2.2. Рекомендована література до кожної з розглянутих у посібнику тем До теми 1.1
- •До теми 1.2
- •До теми 1.3
- •До теми 2.1
- •До теми 2.2
- •До теми 2.3
- •До теми 3.1
- •До теми 3.2
- •До теми 3.3
- •4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження
- •4.3.1. Орієнтовні теми для проведення навчальних соціологічних досліджень студентів
- •4.3.2. Проект навчального дослідження
- •4.3.3. Приклад соціологічної анкети Шановні студенти!
- •1. Чи відчули Ви різницю між системою навчання у вузі й школою?
- •2. Якщо Ви відчули різницю, то в чому вона, насамперед, полягає (відзначте не більше 5 варіантів відповідей)?
- •49005. М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Питання для роздумів
1. Чому девіантна поведінка переростає, згідно з текстом Б.Я. Петеліна, згодом у делінквентну поведінку?
2. З матеріалів тексту ми бачимо, що криміногенні групи досить організовані, мають жорстку дисципліну. Як Ви вважаєте, чому?
Завдання 10
Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.
Е. Гідденс
Концепція культури, як і концепція суспільства, є основною в соціології. Культура включає цінності, створені окремими соціальними групами, норми, яких вони дотримуються в житті, та матеріальні речі, які виробляють люди. Цінностями можуть виступати абстрактні ідеали, тоді як норми є певними принципами або правилами, які люди повинні виконувати упродовж свого життя. Норми відображають дозволене і недозволене в соціальному житті.
Вживаючи термін “культура”, ми говоримо про неї як про еквівалент “вищого продукту розуму”: про мистецтво та його види, літературу і т. д. Культура пронизує увесь життєвий шлях людини. Вона включає й те, як люди одягаються, працюють, релігійні церемоніали, відпочинок і ті речі, які виробляються людьми, – заводи, машини, комп’ютери, книги, дорогоцінності тощо.
Хоча поняття культури та суспільства відрізняються одне від одного, проте між ними є багато спільного. Культура характеризує спосіб життя членів якогось певного суспільства, їхні звичаї і традиції, поруч з тими речами, які вони виробляють. Суспільство є системою взаємовідносин, що об’єднує індивідів, які мають спільну культуру. Культура не існує поза суспільством, а суспільство немислиме без культури. Без внутрішньої культури не може бути й нічого людського в широкому значенні цього слова. Якби в суспільстві не було культури, ми не могли б спілкуватися один з одним, не мали б самосвідомості, а наші здібності до інтелектуальної діяльності були б обмеженими.
Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.
Питання для роздумів
Як Ви розумієте вислів Е. Гіденса: «Якби в суспільстві не було культури, ми не могли б спілкуватись один з одним»?
У чому полягає зміст концепції культури Е. Гіденса?
Чи згодні Ви з думкою автора про те, що «культура концептуально відрізняється від суспільства». Поясніть свою позицію.
Завдання 11
Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.
С.Б. Кримський
Духовність не тотожна духовному життю суспільства. Вона виступає як спосіб самопобудови особистості і пов’язана з індивідуальним вибором свого життєвого шляху, образно кажучи, із “зустріччю із самим собою”. А це завжди тривожна і повна несподіванок подія, що вимагає етичної рефлексії. Ось чому так часто трапляються спроби “відхреститися” від проблем духовності та їх наслідків. Тим не менш, саме зустріч з самим собою і є цінною проблемою духовності у наш час, коли феномен особистості висувається на авансцену історії. Не ідея людини взагалі, не її рольові структури та людяність самі по собі, а їхнє відбиття через індивідуальні якості особистості визначає нині активність гуманістичної свідомості. Загальнолюдськими цінності стають не тому, що вони декларують щось загальне, а через збагачення їх ідеєю особистості. Ось чому ООН декларує за сучасних обставин принцип пріоритету прав особистості у порівнянні з правами народів і націй.
Дедалі наполегливіше в суспільній свідомості стверджується думка про те, що особистість – не одиничне і навіть не особливе, а монадне утворення. Із зростанням інтенсивності соціальних зв’язків у ХХ ст. ефект монадності став надбанням не тільки вождів і пророків (як це було в минулому), а й багатьох людей. Здатність репрезентувати свій час, свій народ, національну культуру, соціум притаманна всім, хоча реалізується не кожною людиною. Принцип плеяди (колективу) доповнюється принципом монади. Такі монадні особистості, як М. Ганді і М.Л. Кінг, Я. Корчак і мати Марія, А. Сахаров та О. Солженицин означають набагато більше, ніж масові політичні партії. Сама особистість у її монадному втіленні здобуває функцію авторитету людської спільноти.
Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации
// Вопросы философии. – 1992. – № 12.