
- •Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження
- •Предмет соціології. Структура соціологічного знання
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології
- •Функції соціології
- •1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Ю.А. Левада.
- •Питання для роздумів
- •В. Ядов
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •М. Вебер
- •Питання для роздумів
- •1.1.3. Завдання на семінар
- •Виникнення та розвиток соціології як науки
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Формування і розвиток соціологічної думки в Україні
- •Соціологічні погляди українських мислителів хіх – поч. Хх ст.
- •1.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •П. Сорокін
- •Питання для роздумів
- •Т. Парсонс
- •Питання для роздумів
- •1.2.3. Завдання на семінар
- •1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Програма соціологічного дослідження
- •Методи опитування
- •Види запитань анкети за предметним змістом
- •Класифікація запитань за логічною природою
- •Види запитань за характером відповідей
- •Вимоги до запитань анкети
- •Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації
- •Види інтерв’ю за процедурою проведення
- •Аналіз документів
- •Ознаки, за якими поділяються документи в соціології
- •Соціальний експеримент
- •Вибірковий метод у соціологічному досліджені
- •1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •1.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства. Соціальні групи та спільноти
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види суспільств та їх індикатори
- •Види соціальних підструктур суспільства
- •2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Е. Дюркгейм
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •2.1.3. Завдання на семінар
- •2.2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Соціальний статус і соціальна роль. Соціальна нерівність
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Соціальна стратифікація радянського суспільства
- •Види соціальної мобільності
- •Види статусів
- •2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •Ж. Ле Гофф
- •Питання для роздумів
- •2.2.3. Завдання на семінар
- •2.3. Соціальні інститути і соціальні організації
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальна організація
- •Типи організацій
- •2.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Д. Норт
- •Питання для роздумів
- •2.3.3. Завдання на семінар
- •3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси. Конфлікт як соціальний процес
- •3.1.1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Обов’язкові умови соціальної взаємодії за п. Сорокіним
- •Основні типи соціальних змін, які можуть відображатись на соціальному розвитку суспільства
- •Класифікація суспільних рухів
- •Класифікація основних соціальних процесів за р. Парком і е. Берджесом:
- •Учені про соціальний конфлікт
- •Підходи до розуміння конфлікту
- •Статичний розгляд конфлікту
- •Динаміка конфлікту як зміна одного етапу іншим
- •Причини конфліктів
- •Структурні методи керування конфліктом
- •Міжособистісні стилі вирішення конфліктів
- •3.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Р. Дарендорф
- •Питання для роздумів
- •3.1.3. Завдання на семінар
- •3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Найбільш значущі соціальні якості особистості
- •Компоненти структури особистості
- •Погляди різних вчених на феномен особистості
- •Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •Форми соціалізації
- •3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми
- •Ю.А. Левада
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •3.2.3. Завдання на семінар
- •3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми. Соціальний контроль та соціальні відхилення
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Функції культури
- •Головні елементи соціального контролю
- •Напрями соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки
- •3.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Т. Шибутані
- •Питання для роздумів
- •Б.Я. Петелін
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •С.Б. Кримський
- •Питання для роздумів
- •3.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 4. Рекомендації та вимоги до студентів, які вивчають дисципліну «соціологія»
- •4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв
- •4.2. Література
- •4.2.1. Загальна література (підручники)
- •4.2.2. Рекомендована література до кожної з розглянутих у посібнику тем До теми 1.1
- •До теми 1.2
- •До теми 1.3
- •До теми 2.1
- •До теми 2.2
- •До теми 2.3
- •До теми 3.1
- •До теми 3.2
- •До теми 3.3
- •4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження
- •4.3.1. Орієнтовні теми для проведення навчальних соціологічних досліджень студентів
- •4.3.2. Проект навчального дослідження
- •4.3.3. Приклад соціологічної анкети Шановні студенти!
- •1. Чи відчули Ви різницю між системою навчання у вузі й школою?
- •2. Якщо Ви відчули різницю, то в чому вона, насамперед, полягає (відзначте не більше 5 варіантів відповідей)?
- •49005. М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Головні елементи соціального контролю
Соціальні санкції – оперативні засоби соціального контролю, що виконують функції інтеграції суспільства, соціальних груп, соціалізації членів.
Види санкцій (Р. Лап’єр):
– фізичні (покарання індивіда за порушення групових норм);
– економічні (грошова винагорода, штраф тощо);
– адміністративні (звільнення з посади, пониження по службі, арешт, тощо).
Метою соціального контролю є конформізм. Хоча конформізм не може бути метою соціалізації, бо цей процес має закінчитись внутрішнім погодженням із загальноприйнятими нормами.
Конформізм – це зовнішнє погодження із загальноприйнятими нормами, хоча внутрішньо індивід може бути незгодним, але нікому про це не говорить.
Засвоєння соціальних норм – основа соціалізації. Дотримання цих норм визначає культурний рівень суспільства. На превеликий жаль, не існує такого щасливого суспільства, в якому всі його члени поводили б себе відповідно до загальних нормативних вимог.
Відхилення від загальноприйнятих норм називається в соціології девіантною поведінкою. Серйозне порушення закону, що несе за собою карну відповідальність, називається делінквентною поведінкою.
Різниця між девіантною та делінквентною поведінкою полягає, головним чином, в інтенсивності відхилень. Девіація – це незначне відхилення, яке не приймається суспільством, але в той самий час оцінюється ним як не дуже загрозливе. Інша справа – делінквентна поведінка. Вона розглядається суспільством як та, що несе суспільству безпосередню загрозу.
В усі часи суспільство намагалось придушувати, ліквідовувати небажанні форми людської життєдіяльності та її носіїв. Методи і засоби визначались соціально-економічними відносинами, громадською думкою, інтересами правлячої еліти. Проблеми соціального «зла» завжди цікавили вчених.
Біля витоків соціології девіантної поведінки стояв французький вчений Е. Дюркгейм (1858 – 1917) – засновник французької соціологічної школи. Він увів поняття соціальної аномії і визначив її як стан суспільства, коли старі норми і цінності вже не відповідають реальним відносинам, а нові ще не утвердились.
Трактування соціальної аномії різними вченими
Е. Фром |
Втрата почуття належності до суспільства і своєї соціальної групи, що тягне за собою втрату особистої ідентичності й особистих цінностей, відчуженість і самотність. Людина в такому стані відчужується від суспільства, втрачає потребу встановлювати контакти і досягати соціального успіху |
Т. Парсонс |
Дезінтеграційний стан суспільства, в якому поведінка людей не відповідає вимогам соціальних інститутів. Основний негативний результат аномії – зниження інтегрованості суспільства, зростання почуття небезпеки та кількості психічних відхилень |
Р. Мертон |
Аномія – це будь-яка девіантна поведінка. У кожному суспільстві мета перебуває в певному звязку із засобами її досягнення. Мета може бути як суспільно схваленою, так і несхваленою |