3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми

Завдання 1

Дайте визначення для наведених нижче понять:

• особистість;

• соціалізація;

• етапи соціалізації;

• інститути соціалізації;

• агенти соціалізації.

Завдання 2

У наведеній нижче схемі деякі інститути соціалізації не вписані. Заповніть пусті клітини назвами тих соціальних інститутів, яких не вистачає.

Завдання 3

У чому полягає суть неспрямованої соціалізації. Наведіть приклади із життя, літератури, кінофільмів, що підтверджують існування в суспільстві неспрямованої соціалізації.

Завдання 4

Риси особистості – це стійкі фактори поведінки, які повторюються в різноманітних ситуаціях. Які з наведених нижче понять підходять до цього визначення?

Акуратність. Охайність. Лінощі. Страх. Тривожність. Сміливість. Агресивність. Надія. Жадібність. Хитрість. Відповідальність. Недоладність. Свідомість. Почуття провини. Імпульсивність. Змагальність. Захопленість. Мотивація. Емоційність. Інтерес. Розлука. Радість. Оптимізм. Думка.

Завдання 5

Розташуйте наведені нижче потреби відповідно до ієрархії у піраміді за концепцією А. Маслоу.

1. Потреба у розвитку особистості	8. Потреба у безпеці існування	15. Потреба у службовому зростанні
2. Потреба у диханні	9. Потреба у турботі, опіці	16. Потреба у житлі
3. Потреба у творчому самовираженні	10. Потреба у впевненості в завтрашньому дні	17. Потреба у стабільності умов життя
4. Потреба у гармонії	11. Потреба у реалізації здібностей	18. Потреба у компетентності
5. Потреба у знаннях	12. Потреба у розумінні	19. Потреба у статусі
6. Потреба у красі	13. Потреба у повазі	20. Потреба в одязі
7. Потреба у їжі	14. Потреба у визнанні	21. Потреба у спілкуванні

Завдання 6

З’ясуйте діалектику зв’язку між поняттями «індивід», «індивідуальність», «особистість». Сутність якого з цих понять розкривається словами В. Симоненка?

Ти на землі – людина,

І хочеш того, чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Завдання 7

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Ю.А. Левада

Кожній цивілізації властивий свій соціокультурний тип людини – характерний набір установок і ціннісних орієнтацій, пізнавальних і поведінкових меж особистості як виразника певної системи соціальних інститутів.

Homo sovietiсus, або людина радянська – продукт нестійкої політичної системи, якій не вдалося сформувати особливу цивілізацію. Примусова цивілізація трьох поколінь людей в умовах інформаційної блокади суспільства й твердого контролю за механізмами вертикальної мобільності, плюс постійний пропагандистський тиск викликали особливий соціальний тип особистості.

Соціологи із Всеросійського центру вивчення громадської думки в період з 1989 по 1992 рр. провели низку великомасштабних досліджень за репрезентативною вибіркою і встановили найбільш важливі риси соціального портрету Номо sovieticus. Узагальнено він виглядає так: масовий («як всі»), деіндивідуалізований, протиставлений всьому елітарному й своєрідному, «прозорий» (тобто доступний для контролю зверху), примітивний у запитах (рівень виживання), створений раз і назавжди, далі незмінний, легко керований. Це типові характеристики одночасно і особистості, і поведінкових структур суспільства.

Перша фундаментальна риса Homo sovieticus – уявлення про власну винятковість. У 30 – 40-ті рр. ХХ ст. винятковою вважалась перевага соціалізму над капіталізмом, в 90-ті – так званий «власний шлях» Росії. В опитуванні 1992 р. 48% росіян висловилися за нього й лише 16% надали перевагу «шляху країн Заходу» (для порівняння: на Україні – 27%, в Естонії 45%).

Інша фундаментальна риса радянської людини – державна орієнтація. Її формула: «турбота» з боку верхів повинна зустрічати «подяку» з боку низів. Від начальства підлеглі чекають турботи про людей (47%), від держави – турботи про народ (36%). Економічно ми всі залежимо від держбюджету, дотацій, допомоги. Тому понад 60% росіян в 1992 р. не могли «прожити без постійної турботи, опіки з боку держави».

Наступна риса нашого світосприяння - ієрархізованість: чиношанування, усвідомлення свого місця в житті, тобто статусу й ролі в соціальній піраміді, міфологізація ролі вождя, а пізніше «мафії», у якій сьогодні шукають причину всіх нещасть народу.

Їй протистоїть і одночасно дивним чином переплітається з нею ще одна риса – егалітаризм, прагнення всіх вирівняти. Вона проявляється в боротьбі з «нетрудовими доходами», «незаслуженими привілеями», «підпільними мільйонерами», кооператорами, приватниками.

Остання риса – імперський характер свідомості. Спочатку він виражався в ідеології соціалістичного націоналізму, нової спільності «радянський народ», пізніше – у небажанні розпаду СРСР.

Левада Ю.А. Homo sovieticus //В кн.: Советский простой человек. – М., 1994.