2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми

Завдання 1

У наведеному нижче абзаці мова йде про українську еліту першого десятиліття суверенної України.

Значну частину сьогоднішньої еліти країни (управлінської, господарської, військової, політичної) становлять вчорашні члени КПРС, причому ті з них, хто обіймав у партійній номенклатурі високі та найвищі пости. Їхня влада особливо зміцнилась у роки незалежності країни. Раніше вони такою владою ніколи не володіли.

Чи згодні Ви з тим, що номенклатура ніколи раніше не володіла такою владою, як зараз? Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 2

Чи можна стверджувати, що з підвищенням соціального статусу групи у її представників підвищується рівень задоволення своїм матеріальним станом.

В СРСР 1939 році еліта становила 11 – 12% населення й отримувала 50% національного доходу. У США еліта складала 10% населення й отримувала 30% національного доходу. Висновок: в СРСР соціальна диференціація була значно вищою, ніж у США. Чи можна стверджувати, що й сьогодні соціальна диференціація в нашій країні значно вища, ніж у США? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 3

Чи згодні Ви з нижче наведеними судженнями? Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Відкрите суспільство рівних можливостей свідчить про високу мобільність.

2. Закрите суспільство високих бар’єрів свідчить про низьку мобільність.

Завдання 4

Як відомо, соціальну мобільність у суспільстві стримують соціальні бар’єри. Нижче наведено деякі з них. А які ще бар’єри пропущені у списку?

Право наслідування, висока освіта, матеріальний стан сім’ї, титули й звання.

Завдання 5

До яких з перелічених соціально-демографічних понять можна застосувати подані нижче визначення?

1. Люди, які примусово залишили свою країну.

2. Люди, які добровільно залишили свою країну.

Маргінали, емігранти, мігранти, туристи, біженці, дисиденти, іноземці, переселенці, дипломати, мандрівники.

Завдання 6

Яке з наведених нижче визначень відповідає поняттю «соціальна стратифікація»?

1. Теорія про переміщення індивідів з одного соціального прошарку до іншого.

2. Система ознак соціального розшарування, нерівність.

3. Концепція про загальне прагнення громадян до найвищих трудових досягнень.

Завдання 7

Опишіть історію Вашої родини чи окремих її представників, використовуючи поняття соціальної мобільності.

Наведіть приклади персонажів художніх творів, що ілюструють поняття висхідної вертикальної мобільності. Які ресурси дозволили досягти їм соціального успіху?

Завдання 8

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

К. Девіс

Людство здавна плекало мрію про суспільство, в якому б не існувало нерівності. Однак, дійсність була принципово іншою. Будь-яке суспільство постає перед необхідністю розподіляти індивідів за позиціями в соціальній структурі і примушувати їх до виконання обов'язків, приписаних такими позиціями. Воно повинно вирішити проблему мотивації у такий спосіб, щоб, по-перше, викликати у відповідни індивідів бажання заповнювати певні позиції, і, по-друге, примусити індивідів належним чином виконувати обов'язки, властиві даній позиції.

Якщо б обов'язки, асоційовані з різноманітними позиціями, були однаковою мірою корисні для здоров'я, однаково важливі для виживання соціуму і потребували б приблизно однакової обдарованості, суспільству було б все рівно, хто і які позиції посідає, а значить, і проблеми соціального розміщення практично б не існувало. Однак, суспільству неоднаково, хто на яку позицію претендує, і не лише тому, що одні позиції самі по собі більш привабливі, ніж інші, але і через те, що деякі з них потребують неоднакової обдарованості чи особливої підготовки, що одні більш важливі, ніж інші.

Істотним вважається і те, що характерні для позиції обов'язки належить виконувати з тим більшою ретельністю, чим важливішою є позиція. І тому обов’язково виходить так, що суспільство змушене мати різноманітні види винагород, які воно могло б використовувати як стимули, тим чи іншим способом диференційовано розподіляючи їх між позиціями.

Винагороди та їх розподіл, зумовлені характеристиками позицій, формують частину соціального порядку; вони являють собою стратифікацію.

Девис К. Человеческое общество. – М., 1948.