
- •Розділ 1. Соціологія як наука, її предмет, функції. Методи соціологічного дослідження
- •Предмет соціології. Структура соціологічного знання
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Взаємодія макро- і мікрорівнів соціології
- •Функції соціології
- •1.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Ю.А. Левада.
- •Питання для роздумів
- •В. Ядов
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •М. Вебер
- •Питання для роздумів
- •1.1.3. Завдання на семінар
- •Виникнення та розвиток соціології як науки
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Формування і розвиток соціологічної думки в Україні
- •Соціологічні погляди українських мислителів хіх – поч. Хх ст.
- •1.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •П. Сорокін
- •Питання для роздумів
- •Т. Парсонс
- •Питання для роздумів
- •1.2.3. Завдання на семінар
- •1.3. Програма та методи соціологічного дослідження
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Програма соціологічного дослідження
- •Методи опитування
- •Види запитань анкети за предметним змістом
- •Класифікація запитань за логічною природою
- •Види запитань за характером відповідей
- •Вимоги до запитань анкети
- •Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації
- •Види інтерв’ю за процедурою проведення
- •Аналіз документів
- •Ознаки, за якими поділяються документи в соціології
- •Соціальний експеримент
- •Вибірковий метод у соціологічному досліджені
- •1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •1.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 2. Суспільство як соціальна система
- •2.1. Поняття суспільства, соціальна структура суспільства. Соціальні групи та спільноти
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види суспільств та їх індикатори
- •Види соціальних підструктур суспільства
- •2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Е. Дюркгейм
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •2.1.3. Завдання на семінар
- •2.2. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Соціальний статус і соціальна роль. Соціальна нерівність
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Соціальна стратифікація радянського суспільства
- •Види соціальної мобільності
- •Види статусів
- •2.2.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Питання для роздумів
- •Ж. Ле Гофф
- •Питання для роздумів
- •2.2.3. Завдання на семінар
- •2.3. Соціальні інститути і соціальні організації
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Види соціальних інститутів
- •Соціальна організація
- •Типи організацій
- •2.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Д. Норт
- •Питання для роздумів
- •2.3.3. Завдання на семінар
- •3.1. Соціальна взаємодія, соціальні зміни, соціальні процеси. Конфлікт як соціальний процес
- •3.1.1. Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Обов’язкові умови соціальної взаємодії за п. Сорокіним
- •Основні типи соціальних змін, які можуть відображатись на соціальному розвитку суспільства
- •Класифікація суспільних рухів
- •Класифікація основних соціальних процесів за р. Парком і е. Берджесом:
- •Учені про соціальний конфлікт
- •Підходи до розуміння конфлікту
- •Статичний розгляд конфлікту
- •Динаміка конфлікту як зміна одного етапу іншим
- •Причини конфліктів
- •Структурні методи керування конфліктом
- •Міжособистісні стилі вирішення конфліктів
- •3.1.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Р. Дарендорф
- •Питання для роздумів
- •3.1.3. Завдання на семінар
- •3.2. Особистість у системі соціальних зв’язків. Соціалізація як процес становлення особистості
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Найбільш значущі соціальні якості особистості
- •Компоненти структури особистості
- •Погляди різних вчених на феномен особистості
- •Соціально-психологічні механізми соціалізації
- •Форми соціалізації
- •3.2.2. Творчі завдання і вправи до теми
- •Ю.А. Левада
- •Питання для роздумів
- •Питання для роздумів
- •3.2.3. Завдання на семінар
- •3.3. Соціологічне розуміння культури. Цінності й норми. Соціальний контроль та соціальні відхилення
- •Пояснення основних категорій теми за допомогою структурно-логічних схем і таблиць
- •Функції культури
- •Головні елементи соціального контролю
- •Напрями соціології, що пояснюють причини виникнення девіантної поведінки
- •3.3.2. Творчі завдання та вправи до теми
- •Т. Шибутані
- •Питання для роздумів
- •Б.Я. Петелін
- •Питання для роздумів
- •Е. Гідденс
- •Питання для роздумів
- •С.Б. Кримський
- •Питання для роздумів
- •3.3.3. Завдання на семінар
- •Розділ 4. Рекомендації та вимоги до студентів, які вивчають дисципліну «соціологія»
- •4.1. Теми для написання рефератів, творчих робіт, есеїв
- •4.2. Література
- •4.2.1. Загальна література (підручники)
- •4.2.2. Рекомендована література до кожної з розглянутих у посібнику тем До теми 1.1
- •До теми 1.2
- •До теми 1.3
- •До теми 2.1
- •До теми 2.2
- •До теми 2.3
- •До теми 3.1
- •До теми 3.2
- •До теми 3.3
- •4.3. Рекомендації до проведення соціологічного дослідження
- •4.3.1. Орієнтовні теми для проведення навчальних соціологічних досліджень студентів
- •4.3.2. Проект навчального дослідження
- •4.3.3. Приклад соціологічної анкети Шановні студенти!
- •1. Чи відчули Ви різницю між системою навчання у вузі й школою?
- •2. Якщо Ви відчули різницю, то в чому вона, насамперед, полягає (відзначте не більше 5 варіантів відповідей)?
- •49005. М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Питання для роздумів
Які ознаки суспільства аналізує Е. Шілз?
Які умови необхідно задовольнити, щоб село можна було назвати суспільством?
Завдання 8
Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.
Ч. Кулі
Під людською природою я розумію ті почуття й пориви, які є людськими тому, що вони перевершують такі в нижчих тварин, а також тому, що вони властиві людству в цілому, а не якій-небудь окремій расі або епосі. Мова йде про такі почуття як любов, обурення, амбіції, марнославство, глибока пошана до героїв, почуття соціальної справедливості й несправедливості. У цьому сенсі людська природа – порівняно стійкий елемент суспільства. Завжди й усюди люди домагалися пошани й уникали глузувань, зважали на громадську думку, піклувалися про благо дітей, захоплювалися мужністю, шляхетністю й успіхом. Можна із впевненістю стверджувати, що люди були й залишаються гуманними. Чим більше вникаєш у життя дикунів, навіть тих, що стоять на найнижчому щаблі розвитку, тим більше людяними й схожими на нас вони виявляються.
Візьміть для прикладу корінних жителів центральної Австралії, описаних Г. Спенсером. У них немає ніякої влади або культу, вони ледь здатні рахувати до п'яти. Але вони великодушні один до одного, прагнуть чесності, як вони її розуміють, прихильні до дітей і жінок. Порівнюючи між собою народи й історичні епохи, ми переконуємося в тому, що їх розбіжності йдуть від соціальної організації та ієрархії відносин, і аж ніяк не від людської природи та людських здібностей.
Повертаючись до первинних груп, скажу: позиція, яка тут відстоюється, полягає в тому, що людська природа – це щось таке, що не існує в окремому індивіді. Це групова природа або первинна фаза суспільства, простий стан соціального розуму. З одного боку, це щось більше, ніж просто інстинкт, з іншого – щось менше, ніж розвинені ідеї й почуття, які породили сучасні інститути.
Людська природа розвивається й виражає себе в тих міжособистісних групах, які певною мірою подібні у всіх суспільствах, – у спортивно-ігрових, сімейних, сусідських. Їхня подібність – основа для подібності ідей і почуттів людської душі. Тут і міститься людська природа. Ми не одержуємо її від народження; вона здобувається тільки через товариські відносини. В ізоляції вона занепадає.
Суспільство й індивід – нероздільні сторони єдиного цілого. Там, де ми виявляємо індивідуальний факт, скрізь повинні шукати супутній йому соціальний факт. Якщо особистості властива універсальна природа, то повинне бути щось універсальне також у спілкуванні людей. Чим ще може бути людська природа, як не характерною рисою первинної групи?
Цитуємо за Кравченко А.И. Основы социологии. – Екатеринбург. – М., 1999. – С. 272 – 274.
Питання для роздумів
Чи згодні ви з висновком автора про те, що людська природа у всіх народів, усіх поколінь однакова? Наведіть свої приклади на підтвердження чи заперечення цієї теорії.
Згідно з авторською точкою зору, людська природа розвивається завдяки розвитку соціальних властивостей. Чи можна сказати, що змінюється зміст любові, дружби тощо? Наведіть приклади.