2.1.2. Творчі завдання та вправи до теми

Завдання 1

Наведені нижче категорії існують тільки за ринкових умов, чи можуть існувати вони і при соціалізмі? Аргументуйте свою відповідь.

1. Споживачі – широкі прошарки населення, які купують товари та користуються послугами як приватні особи.

2. Виробники – індивідуальні чи колективні суб’єкти, що виготовляють товари чи надають послуги.

Завдання 2

Чому та яким чином співвідношення чоловіків і жінок у статево-віковій характеристиці населення може залежати від структури виробництва та соціального складу жителів даного регіону країни? Дайте розгорнуту відповідь.

Завдання 3

Які з наведених нижче соціальних груп можуть виконувати тільки роль виробника?

Солдати, купці, офіціанти, робітники, бармени, роздрібні покупці, рантьє, лісоруби, книжкові торговці, водії автобусів, учителі, кілери, лицарі, сантехніки, таксисти, соціологи, друкарки, програмісти, повії, наркомани, міліціонери, городяни, молодь, жінки, цигани, інваліди, музиканти, монахи, дилери, скарбники, офіцери, ветерани війни, психічнохворі, перукарі.

Завдання 4

Як Ви розумієте наведений нижче вираз?

«Отримані в експерименті дані свідчать про те, що кооперативна міжгрупова взаємодія призводить до того, що учасники дещо знижують рівень складності та ризику своїх завдань, тоді як конкурентна взаємодія, навпаки, істотно підвищує цей рівень» (Агєєв В.С.).

Завдання 5

Назвіть соціальні групи та спільноти, до яких Ви належите. Які об’єктивні та суб’єктивні ознаки про це свідчать? Як ця належність до групи визначає Ваші інтереси, спрямовує Ваші дії, обмежує Ваші можливості?

Завдання 6

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Е. Дюркгейм

Суспільство – це наймогутніший фокус фізичних і моральних сил, який тільки може існувати у світі. Ніде в природі не спостерігається такої різноманітності матеріалів, зосереджених у такій мірі. Не дивно, що з суспільства виділяється своєрідне життя, яке реагує на елементи, які до нього входять, перетворює їх та піднімає до вищої форми існування.

Дюркгейм Э. Социология и теория познания // Социология и психология. – С.Пб., 1914.

Питання для роздумів

1. Про яку властивість суспільства, на Вашу думку, говорить Е. Дюркгейм?

Завдання 7

Прочитайте фрагмент із наукового соціологічного тексту, дайте відповідь на питання для роздумів.

Е. Шілз

Говорячи про американське суспільство, англійське суспільство, про арабські та африканські суспільства, ми, звичайно, маємо на увазі щось зовсім відмінне від добровільної асоціації, такої як кооперативне товариство або дискусійне товариство з охорони історичних пам'яток. Не маємо ми при цьому на увазі й «спільноти» багатих, красивих, впливових та елегантно вдягнутих людей... Ні, ми маємо на увазі щось «більш глибоке», більш постійне, більш вкорінене у конститутивних якостях людського існування; ми маємо щось менш приватне у своїх цілях, менш штучне за своїм походженням, менш розраховане у своїх діях, менш тривіальне, менш поверхове. Адже такі властивості якості як глибина, ґрунтовність, постійність і серйозність, притаманні сім'ям, громадам, селам – всім тим способам організації життя, які соціологи називають «первинними співтовариствами». Однак ці останні могли б бути названі суспільствами тільки за наявності особливих умов.

Що ж входить до складу суспільств? Як ми вже зазначали, найбільш диференційовані з них складаються не тільки з сімей та родинних груп, а також з асоціацій, союзів, фірм і ферм, шкіл та університетів, армій, церков і сект, партій і багатьох інших корпоративних органів або організацій, які у свою чергу, мають межі, що визначають коло членів, над якими відповідні корпоративні влади – батьки, керівники, голови і под. – здійснюють певною мірою контроль. Сюди ж входять також системи, формально та неформально організовані за територіальною ознакою – громади, села, округи, міста, райони – при цьому всі вони також мають певні риси суспільства. Далі, сюди входять неорганізовані сукупності людей всередині суспільства – соціальні класи або верстви, представники різних професій, видів діяльності, релігій, мовних груп, які володіють культурою, що більшою мірою притаманна тим, хто має певний статус або посідає певну позицію.

Отже, ми переконались у тому, що суспільство – це не просто сукупність людей, що об'єдналися, первинних і культурних колективів, які взаємодіють та обмінюються між собою послугами. Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під спільною владою, яка здійснює свій контроль над територією, позначеною кордонами, підтримує і насаджує більш-менш спільну культуру. Саме ці чинники перетворюють сукупність відносно спеціалізованих корпоративних і культурних колективів у суспільство. Головними чинниками, які створюють та охороняють суспільство, є центральна влада і територіальна цілісність.

Усі людські колективи мають тенденцію до замикання, забезпечуючи свою самостійність. Вони намагаються за допомогою своєї влади створювати й підтримувати певну індивідуальність, встановлювати свої кордони та захищати свою цілісність. Вони хочуть зберегти свою чисельність і запобігти втраті кожного члена колективу. У дуже багатьох з таких колективів ця тенденція виражена досить слабо, тому що деякі їхні члени, що вступають у колективи з обмеженими та спеціальними цілями, не дозволяють, аби вплив колективу був занадто активним. Крім того, у великих спільнотах плюралістичного типу люди є членами багатьох колективів, які висувають конкурентні й суперечливі вимоги до них, що жодним чином не можуть бути задоволені одночасно. Задоволення вимог одного колективу практично завжди веде за собою відмову задовольнити вимоги інших. Одна з головних рис історичного розвитку, або еволюції, полягає в руйнуванні деяких визначальних основ замкнутості.

Шилз Э. Общество и общества: макросоциологический город

// В кн.: Американская социология. – М.,1972.